КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9337/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який проживав разом із сином на час смерті. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії, яка була недоотримана батьком. На своє звернення отримав відповідь від 28.12.2022 року у формі листа, у якому останній відмовив у виплаті вищевказаних сум пенсії.
Ухвалою судді від 13.11.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 14).
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі №340/7891/21 винесено на користь ОСОБА_2 . Отже, оскільки позивач не є стороною по вищезгаданій справі, то законних підстав для виплати йому суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду, немає. Також відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року, з квітня 2021 року фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а ГУ ПФУ в Кіровоградській області не має таких функцій. До відзиву додано копію пенсійної справи (а.с. 19-49).
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження від 25.01.1964 року серія НОМЕР_2 є сином ОСОБА_2 (а.с. 7)
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (по лінії Міністерства внутрішніх справ України).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі №340/7891/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 22.09.2021 р. №3973 "Про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії" за аналогічною посадою, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії. На виконання рішення суду ГУ ПФУ у Кіровоградській області здійснило перерахунок та сума недоплаченої пенсії склала 182991,12 грн., що підтверджується копією розрахунку відповідача від 23.02.2022 року (а.с. 43).
Вищезазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Онуфріївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.8).
Відповідно до довідки від 19.07.2023 року №579, виданої виконавчим комітетом Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, позивач був зареєстрований та проживав з своїм батьком ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .
З метою виплати недоотриманої ОСОБА_2 пенсії 28.11.2022 року, його син ОСОБА_1 звернувся до відповідача з відповідною заявою про отримання недоотриманої пенсії батька (а.с. 48).
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 28.12.2022 року №6897-7379/П-05/8-1100/22 повідомило позивача, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі №340/7891/21 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Вказано також, що провадження по вищезазначеній судовій справі здійснювалось за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, як публічно-правовий спір, який стосується категорії справ щодо відносин між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень за право, яке нерозривно пов'язане з фізичною особою та не має жодного відношення до інших осіб. Вказане рішення суду винесено на користь ОСОБА_2 . Оскільки позивач не є стороною по вищезгаданій справі, то законних підстав для отримання суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду, немає. (а.с.48 зв.).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон 2262-XII).
Вказаним Законом № 2262-ХІІ визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Аналізуючи приписи статті 61 Закону №2262 суд дійшов висновок, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону №2262), по-друге, членів сім'ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника (частина 3 стаття 1 Закону №2262).
Відповідно до частин 1, 3 статті 61 Закону України №2262 суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок №3-1).
Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Судом встановлено, що позивач у шестимісячний строк з дня смерті батька звернувся до органу Пенсійного фонду, в якому на обліку перебував його батько, із заявою про отримання недоотриманих сум пенсії ОСОБА_2 , що нарахована, але невиплачена на день смерті останнього.
Відповідач же в свою чергу послався на те, що позивач не є стороною у судовій справі, на виконання рішення у якій нараховано та невиплачено суми пенсії, а тому підстави для виплати коштів йому відсутні.
Суд звертає увагу, що вказаним вище рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/7891/21 пенсійний орган зобов'язувався не тільки перерахувати пенсію ОСОБА_2 , а і виплатити нараховані суми пенсії.
Отже, вказане рішення суду відповідачем не виконано, оскільки нараховані суми пенсії ОСОБА_2 за його життя не виплачені.
Суд зазначає, що саме у випадку невиплати (недоотримання) нарахованої за Законом №2262 пенсії особі (не має значення, унаслідок чого такі суми були нараховані та не виплачені - за рішенням суду, унаслідок нарахування чи проведеного перерахунку пенсії, тощо), вказаними нормами Закону встановлено порядок виплати таких сум пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера, які проживали разом з ним на день його смерті.
В даному випадку таким членом родини є син - позивач у справі.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 12).
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у виплаті ОСОБА_1 пенсії, що була нарахована його батькові ОСОБА_2 і залишилась невиплаченою на день смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію, що була нарахована його батькові ОСОБА_2 і залишилась невиплаченою на день смерті, як члену сім'ї померлого пенсіонера, в сумі 182991,12 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО