КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/10101/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (25006, м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, будинок 17/19, ЄДРПОУ 07827576)
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови йому у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 розміру його пенсії;
- зобов'язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України) .
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії”). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, позивач просить визнати протиправними дії відповідача у відмові щодо виготовити та направити довідку, як і просить відповідача оформити та подати таку довідку станом на станом на 01.01.2023, а до суду звернувся лише 06.12.2023 (штамп пошти).
Суддя зауважує, що від зазначеної довідки залежить пенсія позивача, яка є щомісячним періодичним платежем, а про її отримання, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, позивач повинен був дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові призначеної пенсії.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19 (адміністративне провадження N К/9901/15971/20).
При цьому, суддя звертає увагу, що відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, строк звернення до суду не застосовується щодо нарахованих сум пенсії. У даному випадку позивач просить видати нову довідку для перерахунку пенсії. Тому до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду, який встановлено КАС України.
Так, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку, 1 січня 2023 року.
Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача від 20.11.2023 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. До того ж, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
Додатково, позивач зазначив, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)», яким розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169,177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в т.ч. строки звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину. 30 червня 2023 року набрала чинності Постанова Уряду України № 651 щодо завершення дії карантину через COVID-19 та режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з пандемією коронавірусу з 1 липня 2023 року. Тому на думку позивача, строк звернення до адміністративного суду під час дії карантину продовжується на строк дії такого карантину, який завершився з 01.07.2023. Позов же подано 06.12.2023 року, а отже в межах шестимісячного строку з дня завершення карантину, тобто без пропуску строку, встановленого законом.
Суддя зазначає, що позивачем не враховано зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення", згідно яких процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX).
Щодо посилання позивача на введення воєнного стану в Україні, який перешкодив вчасно звернутися до суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.
Верховний Суд у своїх постановах наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Будь-яких обставин, які виникли із введенням воєнного стану та були підставою для пропуску саме позивачкою строку звернення до суду, нею не наведено.
Таким чином, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 06.12.2023 (штамп пошти), направивши позов поштою, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА