ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 рокуСправа №160/29322/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/29322/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 повністю з 01.03.2023 року відповідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 у розмірі 1880,70 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року щомісячну доплату до пенсії відповідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 доплату в розмірі 1880,70 грн. без будь тих обмежень та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в суму 2000 (дві тисячі).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправний характер обмеження розміру індексації позивача у 2023 році сумою 1500 грн. Зазначає, що таке обмеження є безпідставним, а розмір індексації має бути визначений виходячи з множення розміру пенсії на відповідний коефіцієнт індексації, без будь-яких обмежень.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/29322/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29322/23 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
13 грудня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі "Електронний Суд". Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, зазначає, що згідно п. 10 Постанови №168 збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень. Відповідно, відсутні підстави для нарахування позивачу розміру індексації за 2023 рік в розмірі більшому ніж 1500,00 грн.
У відповідності до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Листом від 19.10.2023 року №51549-41188/В-01/8-0400/23 відповідач повідомив позивачу, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 (далі - Постанова №168) розмір збільшення не може перевищувати 1500 грн.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
За змістом частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Передусім суд звертає увагу на зміну правового регулювання спірних відносин профільним законом - Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Так, відповідно до абз. 18 п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами).
Вказане має суттєве значення для обставин цієї справи, в т.ч. в аспекті посилання позивача на положення цього Закону №1282-XII.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно ст. 19 Закону №2017-III виключно законами України визначаються величина порогу індексації грошових доходів громадян.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, 24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» №168 (далі - Постанова №168).
Згідно п. 1 Постанови №168 вирішено установити, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 10 Постанови №168 передбачено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Застосовуючи вказані нормативні положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Позивач безпідставно вважав, що до обставин цієї справи підлягають застосуванню положення Закону №1282-XII, оскільки дія цього закону в 2023 році зупинена згідно Закону №2710-IX. Окрім цього, відсутні правові підстави для врахування до обставин цієї справи наведеної позивачем судової практики Верховного Суду, оскільки спірні правовідносини повністю виникли та тривали в 2023 році, правовою підставою для їх виникнення є Постанова №168, яка датована 24.02.2023 року. Отже, використана позивачем судова практика за 2021-2018 роки апріорі не може бути релевантною обставинам цієї справи, оскільки на момент її формування мало місце відмінне правове регулювання.
Разом з цим суд зауважує, що позивач використав судову практику щодо обмеження пенсії особи максимальним розміром, в той час як в цій справі пенсія позивача максимальним розміром не обмежувалася, докази зворотного відсутні. Натомість обмежено розмір підвищення пенсії позивача під час індексації, що є іншою юридичною категорією.
В свою чергу не стосуються п. 10 Постанови №168 і положення ст. 19 Закону №2017-III, оскільки поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. Тобто, п. 10 Постанови №168 стосується не порогу індексації (по суті - підстави проведення індексації), а встановлює максимальний розмір індексації в абсолютній величині (по суті - стосується порядку проведення індексації).
При цьому ст. 64 Закону №2262-ХІІ передбачає саме перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Бланкетні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не заперечують можливість визначення Кабінетом Міністрів України порядку проведення індексації шляхом встановлення граничної межі збільшення розміру пенсії в результаті такої індексації.
Відповідно, наразі спірні правовідносини щодо визначення максимального розміру підвищення розміру пенсії в порядку індексації врегульовано саме п. 10 Постанови №168, в зв'язку з чим ця норма підлягає застосуванню.
Посилання на рішення Конституційного Суду України також є безпідставними, оскільки ними вирішено питання про обмеження розміру пенсії, а не розміру підвищення пенсії під час індексації, при цьому Постанова №168 не існувала, а тому і не могла бути розтлумачена, Конституційним Судом України у відповідних рішеннях.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі №560/13235/23, від 06.11.2023 року у справі №560/5907/23, постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 року у справі №580/2627/23, постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 року у справі №420/21177/23,
На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2023 року перерахунок та виплату позивачу проіндексованої суми пенсії без обмежень, оскільки пенсія позивача з 01.03.2023 року була проіндексована в розмірі 1500 грн., що відповідає п. 10 постанови КМУ № 168 та підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, індексація пенсії позивача з 01 березня 2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства.
Відповідно, у задоволенні позовної заяви належить відмовити.
Щодо судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко