ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
12 грудня 2023 року Справа 215/6826/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича на підставі ст.6, 7 КАС України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа була передана судді Кучмі К.С. 07.12.2023 року, в якій позивачем заявлені позовні вимоги:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича у сфері управління при отриманні заяви від 26.10.2023 р. №16235 створювати штучні перешкоди для вирішення питання про обмеження допуску до приміщень суду відмовою прийняти ненормативний правовий акт та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати повторно розглянути заяву з прийняттям по ній ненормативного правового акту згідно до ст.124 Конституції України.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цього позову становить 1 073,60 грн.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн., за подання позову немайнового характеру, в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.
Разом з тим, до позову долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами у 2 393 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2 684 грн., крім того він є членом малозабезпеченої сім'ї.
Вирішуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору суд виходить із наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, позивачем по позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження свого матеріального стану.
В свою чергу суд зазначає, що для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Отже, для можливості звільнення скаржника від сплати судового збору, позивачу необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік.
Поряд з тим, позивачем зазначено, що він є членом малозабезпеченої сім'ї, а спірні правовідносини у цій справі пов'язані із захистом його соціальних прав.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) малозабезпечена сім'я - це сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Статус малозабезпеченої набуває лише та сім'я, якій призначено відповідну державну допомогу, а право сім'ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім'ї та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Протягом цього часу сім'я має статус малозабезпеченої.
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Підтвердженням статусу малозабезпеченої сім'ї є довідка відповідного управління праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги, форма якої визначена в додатку № 11 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справи отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці від 19 вересня 2006 року № 345.
Водночас на підтвердження того, що відповідним управлінням праці та соціального захисту населення сім'я позивача була визнана малозабезпеченою у зв'язку із чим їй була призначена протягом 2020-2022 років відповідна державна соціальна допомога, жодних доказів не надано.
Щодо посилання позивача, що спір у цій справі стосується захисту його соціальних прав, то необхідно зазначити, що предметом розгляду в цій справі є: встановлення відсутності компетенції (повноважень) голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2 у сфері управління при отриманні заяви від 26.10.2023 р. №16235 створювати штучні перешкоди для вирішення питання про обмеження допуску до приміщень суду відмовою прийняти ненормативний правовий акт та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і зобов'язати повторно розглянути заяву з прийняттям по ній ненормативного правового акту згідно до ст.124 Конституції України.
У зв'язку із чим спір, який виник у цій справі не відноситься до категорії соціальних спорів.
Таким чином, у цьому випадку, відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Щодо посилань ОСОБА_1 у заяві на те, щоб суд самостійно скористався доступом до Єдиного реєстру фізичних осіб з органу доходів і зборів про його дохід, суд зазначає наступне.
Диспозиція ч.1 ст.80 КАС України чітко передбачає право учасника справи подати клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати докази.
При цьому, будь-яких обставин, щодо унеможливлення самостійно надати належні для підтвердження скрутного матеріального становища доказів, а також заходи, які позивач вживав для отримання цих доказів самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів, ОСОБА_1 не наведено, позовні матеріали не містять.
Суд зазначає, що КАС України не визначає обов'язку суду у питанні звільнення від сплати судового збору самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, суд не наділений правом доступу до Держреєстру для отримання інформації про суми нарахованих та/або отриманих доходів.
Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що вирішення питання про звільнення від сплати судового збору здійснюється судом на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує рівень його майнового стану та обов'язок щодо подання до суду яких в силу приписів статті 77 КАС України покладено саме на заявника.
Отже, ненадання позивачем належних та достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція була викладена в ухвалах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду касаційних скарг (разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору) ОСОБА_1 у справі №215/3786/19 від 17.10.2019 року, справі №160/7077/19 від 16.10.2019 року, у справі №215/3329/19 від 10.10.2019 року, у справі №215/2132/19 від 23.09.2019 року, у справі №215/2169/19 від 21.08.2019 року, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №9901/77/20.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплати судового збору за заявлену немайнову вимогу у розмірі 1 073,60 грн.
Крім того, відповідно до частин 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовна вимога не відповідає приписам ч.1 ст.5 КАС України.
Суд зазначає, що встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача, не відповідають вимогам та способу захисту, передбачених статтею 5 КАС України, за яким може звернутися позивач, оскільки останній у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, а відповідач виступає посадовою (службовою) особою суб'єкта владних повноважень.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно із ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Вікторовича на підставі ст.6, 7 КАС України - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст.5 КАС України, відповідно до кількості учасників справи;
- документа про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101, або доказів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя К.С. Кучма