Справа №760/20134/22
Провадження №3/760/2778/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Агафонов С.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності Цвентарної Оксани Борисівни, головного бухгалтера ТОВ «АСТЕРІЯ СОЛАР», за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшов адміністративний матеріал, складений відносно головного бухгалтера ТОВ «АСТЕРІЯ СОЛАР» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно із протоколом №29305/І/26-15-04-12-17 про адміністративне правопорушення від 23.08.2023 року, ОСОБА_1 вчинила правопорушення вчинив (ла) правопорушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), що відображено в акті перевірки від 31.03.2023 року №22485/5/26-15-04-12-03/41530140 за період 2022 рік.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Захисник Глухенький О.А. в судовому засідання заперечував проти вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є, в тому числі, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.
При дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, у ньому не в повному обсязі викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не зазначено яке діяння вчинила особа, в чому полягає її вина та в якій формі вона виражена.
З огляду на викладене, суддя вважає, що зміст протоколу не містить викладення об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто в ньому не визначена суть інкримінованого правопорушення.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Так, єдиним доказом, який підтверджує вину ОСОБА_1 є акт перевірки. Однак, з його змісту не випливає яке діяння вчинила ОСОБА_1 , щоб могло стати підставою притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції норми ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з цього, оскільки склад зазначеного в протоколі та, відповідно, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дана особа не може бути піддана адміністративному стягненню за цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд немає права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення та виправити цей недолік протоколу.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 у встановлений законом спосіб не доведена.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 и про притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Агафонов С.А.