СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/23015/23
пр. № 2/759/6030/23
13 грудня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та про позбавлення права користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Вербицького В.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та про позбавлення права користування житловим приміщенням, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначила, що є користувачем квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення № 15629, серія Б від 12.04.1995 року.
Разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 проживають та мать зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Проте, останній фактично не проживає у квартирі з 1998 року і проживає поза межами України на території Ізраїлю, є громадянином Ізраїлю і не підтримує з нею родинних відносин.
Проте, не зважаючи на переїзд на постійне місце проживання до Ізраїлю, ОСОБА_2 досі не змінив своє місце реєстрації і продовжує бути зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , титульним володільцем якої вона є.
Вказала, що реєстрація ОСОБА_2 у спірній квартирі призводить до витрачання необґрунтовано великої суми грошових коштів на її утримання, а також позбавляє її можливості реалізувати її право на приватизацію.
Тому, оскільки письмового договору найму житла між нею та ОСОБА_2 не укладено, в досудовому порядку, зокрема, шляхом звернення до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА в місті Києві, вирішити питання про зняття ОСОБА_2 з реєстрації не виявилось можливим, змушена звернутись до суду із вказаним позовом.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 24).
До початку судового засідання через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який є сином відповідача та представляє його інтереси на підставі довіреності від 19.09.2023 року, засвідченої Іриною Авербух, нотаріус, ліцензія № 29932, з м. Хайфа, Ізраїль, позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив проводити судове засідання за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.04.1995 року видано ордер на житлове приміщення № 15629, серія Б, на квартиру АДРЕСА_1 на сім'ю у складі двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11).
Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА в місті Києві в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані сторони у справі та ОСОБА_3 й ОСОБА_4 .
Згідно акту про непроживання особи за місцем реєстрації ОСББ «Гармонія 20А20» від 14.11.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 1998 року фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА листами від 02.11.2023 року № 2143/26 та від 24.10.2023 року № 2094/26 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (а.с. 15-16, 19).
У ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У ч. 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання питання про стягнення боргу за договором позики та визнання позову відповідачем при наявності невиконаного судового рішення про стягнення з боржника боргу для створення переваг одного кредитора перед іншим в процедурі виконавчого провадження є недопустимим. При цьому, у разі ініціювання питання про стягнення боргу за договором позики та визнання позову відповідачем при наявності невиконаного судового рішення про стягнення з боржника боргу для створення переваг одного кредитора перед іншим в процедурі виконавчого провадження судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. ч. 1-5 ст. 206 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 п. 11 Постанови пленуму ВСУ від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» з'ясовуючи після доповіді про обставини справи, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду, головуючому необхідно уточнити, в якому обсязі та з яких підстав підтримується позов або в якій частині визнається позов, а якщо сторони мають намір укласти мирову угоду, то на яких конкретно умовах.
У даній справі відповідач визнав позов повністю.
Судом встановлено, що визнання позову відповідає закону. Визнання позову відповідачем не порушує права інших осіб, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.
Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 206, 223, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та про позбавлення права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні і розпорядженні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення ОСОБА_2 права користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко