УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13 грудня 2023 р. Справа № 120/14174/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
13.09.2023 поштою до суду надійшла позовна ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо надання позивачці акту службового розслідування безвісти зниклого чоловіка (військовослужбовця ОСОБА_2 ) та зобов'язання відповідача надати акт службового розслідування.
Ухвалою від 18.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позиваці строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом 10 днів з вручення (отримання) копії ухвали.
Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з таких мотивів.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на усі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Щодо подання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
У позовній заяві позивачка посилається на те, що вона звернулась до відповідача із проханням надати витяг з акту службового розслідування, за наслідками розгляду якої відповідач надав відмову.
Разом з тим на підтвердження зазначених обставин, до позовної заяви не додано доказів звернення позивачки з відповідним зверненням (заявою, скаргою).
Водночас суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 87 цього Кодексу.
Окрім того, звернення позивачки та його зміст мають істотне значення для справи, зважаючи на те, що протиправність бездіяльності відповідача позивачка обґрунтовує з посиланням на порушення ним вимог чинного законодавства, яким визначається порядок розгляду звернень громадян та запитів на отримання інформації.
Щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивачка фактично заявила одну позовну вимогу немайнового характеру (про визнання бездіяльності протиправною суб'єкта владних повноважень і як наслідок зобов'язання його до вчинення певних дій).
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 1073,60 грн.
До позовної заяви не додано документів на підтвердження сплати судового збору.
Водночас підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", судом не встановлено. Крім того, у позовній заяві позивачка не посилається на наявність таких підстав, так само як і не надає суду відповідні підтверджуючі документи.
Відтак позивачці необхідно або зазначити законні підстави для звільнення від сплати судового збору за цим позовом і надати відповідні документи на їх підтвердження, або сплати судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за наступними реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд,
надавши суду відповідний платіжний документ (квитанцію).
Таким чином, враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, ухвалою суду від 18.09.2023 позовну заяву залишено без руху з встановленням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи видно, що на поштову адресу позивачки, зазначену у позовній заяві, судом було надіслано поштове відправлення за № 2100108515041 з копією ухвали від 18.09.2023 про залишення позовної заяви без руху. Втім, 25.10.2023 таке відправлення повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без виконання та з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Отже, з наведених вище мотивів позивачка вважається такою, що належним чином повідомлена про наявність ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, 24.11.2023 копію ухвали суду від 18.09.2023 про залишення позовної заяви без руху надіслано на електронну адресу позивачки, яку вона самостійно зазначила у позовній заяві: nastaosovska3@gmail.com.
Суд звертає увагу, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач реалізує своє право, а не обов'язок та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху ініційованої ним адміністративної справи.
За таких умов позивачка не була позбавлена можливості слідкувати за рухом даної справи та своєчасно подавати до суду відповідні клопотання, зокрема, щодо усунення недоліків поданої позовної заяви.
Подібних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 20.07.2021 у справі № 120/1210/21-а.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на сьогодні представник позивача не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги факт неусунення позивачкою недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву ОСОБА_1 належить повернути особі, яка її подала, на підставі вищезазначених положень закону, разом з усіма доданими до позовної заяви документами.
Суд зауважує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
А у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Крім того, суд враховує висновки ЄСПЛ, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.
Відповідних правил під час звернення до суду з цим позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивачки в ухвалі суду від 18.09.2023, з наданням заявниці достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Проте, оскільки зазначені недоліки позивачка не усунула, існують підстави для застосування наслідків, визначених у п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293, 294 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка подала позовну заяву, разом з доданими до позовної заяви документами.
Роз'яснити позиваці, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Ухвала складена та підписана суддею 13.12.2023.
Суддя Сало Павло Ігорович