Ухвала
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 487/3012/20
провадження № 61-17554ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, яка змінила назву на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, яка змінила назву на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 330 220,80 грн.
Заводський районний суд м. Миколаєва рішенням від 14 серпня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 330 220,80 грн. Стягнув зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 302,30 грн та витрати на складання звіту в розмірі 3 000,00 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відмовив.
Заводський районний суд м. Миколаєва додатковим рішенням від 07 вересня 2023 року стягнув зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 61 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Миколаївський апеляційний суд постановою від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу Служби відновлення та розвиту інфраструктури у Миколаївській області на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року задовольнив частково. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року змінив, доповнив його резолютивну частину абзацом такого змісту: «Зобов'язати ОСОБА_1 передати Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області залишки автомобіля марки «MAZDA CX7», державний номерний знак НОМЕР_1 , після повного відшкодування Службою відновлення та розвиту інфраструктури у Миколаївській області матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 330 220,80 грн.». Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвиту інфраструктури у Миколаївській області на додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 вересня 2023 року задовольнив частково. Додаткове рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2023 року змінив, зменшив суму стягнення зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу з 61 000,00 грн до 41 500,00 грн. Стягнув зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 9 550,00 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
07 грудня 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684,00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 330 220,80 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З цього вбачається, що касаційний перегляд судових рішень є екстраординарним, тобто таким, що не відбувається у кожній справі.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], § 230, № 36760/06, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), §37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), §32, від 02 листопада 2006 року, № 29182/03, «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) §29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справах «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; «Козліца проти Хорватії», § 33; «Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), №2611/07 та §54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07, «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), §48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Разом із цим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, яка змінила назву на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов