ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/3399/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (колегія суддів: Богацька Н. С., Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 (суддя Погребна К. Ф.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" про стягнення 1 244 705,93 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про стягнення 1 155 714,24 грн,
про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, але не скористалися правом направити для участі у справі своїх повноважних представників,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - ТОВ "Грейнсвард") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро інвест" (далі - ТОВ "Хорсагро інвест") про стягнення 1 244 705,93 грн заборгованості.
2. ТОВ "Хорсагро інвест", зі свого боку, звернулося до цього ж суду із зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Грейнсвард" 1 155 714,24 грн збитків.
3. 02.05.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові.
4. ТОВ "Грейнсвард" звернулося до суду із заявою про розподіл судових витрат, в якій просило стягнути з ТОВ "Хорсагро Інвест" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200 779,42 грн.
5. ТОВ "Хорсагро Інвест" заперечило проти цієї заяви та просило відмовити в її задоволенні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
6. 16.05.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив додаткове рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023, про часткове задоволення цієї заяви та присудив до стягнення з ТОВ "Хорсагро Інвест" на користь ТОВ "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000 грн, а в решті заяви відмовив.
7. Суди дослідили надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат і встановили, що дійсний розмір витрат складає 36 000 грн, з яких: 18 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 18 000 грн гонорару успіху.
8. Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 18 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, суди попередніх інстанцій установили, що адвокатське об'єднання склало акти про надання клієнтові юридичних послуг на суму 32 750 грн, тоді як визнали обґрунтованими та належно підтвердженими лише на суму 18 000 грн з урахуванням принципів справедливості та верховенства права, всіх аспектів і складності справи, застосувавши критерії реальності та розумності витрат, їх пропорційності до предмета спору. При цьому суд першої інстанції установив, що послуги адвоката, визначені в акті від 02.12.2022 № 17-01/120, фактично стосуються складання позовної заяви про стягнення з ТОВ "Хорсагро інвест" заборгованості за договором, загальна тривалість якої з урахування виконаних адвокатом робіт складає 270 хвилин, а не 510. Стосовно відображених послуг в акті від 03.05.2023 № 17-01/163 суди встановили таке: складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції складає 20 хвилин; правовий аналіз відзиву ТОВ "Хорсагро інвест" на позовну заяву та складання відповіді на цей відзив складає загалом 120 хвилин; правовий аналіз, підготовча робота та складання відзиву на зустрічну позовну заяву складає загалом 120 хвилин; правовий аналіз відповіді ТОВ "Хорсагро інвест" на відзив на зустрічну позовну заяву та складання заперечення на таку відповідь складає загалом 60 хвилин; тривалість складання заяви про залишення долучених до відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву доказів без розгляду не може перевищувати 15 хвилин.
9. Відмовляючи у решті заявленого гонорару успіху, суди послалися на те, що він не може перевищувати суми фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права, тоді як присуджений до стягнення гонорар успіху у сумі 18 000 грн є розумним і справедливим; установили, що він відповідає і фактичним витратам на правову допомогу, які позивач планував понести у суді, виходячи з обсягу запланованої правової допомоги та складності справи, і витратам, які фактично поніс позивач відповідно до актів наданих послуг. Звернули увагу на те, що заявлена до стягнення сума гонорару у розмірі 192 279,42 грн не може оцінюватися виходячи суто з домовленості сторін у договорі, а повинна оцінюватися на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.
Короткий зміст касаційної скарги
10. ТОВ "Грейнсвард" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції і додаткове рішення суду першої інстанції скасувати у частині зменшення розміру заявлених витрат та ухвалити нове рішення - про стягнення з ТОВ "Хорсагро інвест" витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
11. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували норми процесуального законодавства без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 05.09.2019 у справі № 826/841/17.
12. Узагальнено доводи ТОВ "Грейнсвард" зводяться до необґрунтованості клопотання ТОВ "Хорсагро інвест" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, яке мотивовано лише "загальними фразами", відповідач не надав жодного доказу на спростування розміру понесених позивачем витрат і не навів підстав для їх зменшення. До того ж позивач вважає, що відповідач ухиляється від оплати наданих послуг, у тому числі у спосіб затягування процесу шляхом подання зустрічного позову. Тому, на переконання заявника, суди безпідставно зменшили заявлений ним розмір цих витрат, не врахувавши при цьому складність справи, розмір позовних вимог, обсяг доказів у справі, кількість і зміст поданих сторонами заяв по суті справи та з процесуальних питань, а також витрачений адвокатом час для досягнення результату.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
13. 04.12.2023 ТОВ "Хорсагро інвест" подало відзив на касаційну скаргу, в якому також викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку (сплив 27.11.2023) на його подання, яке мотивував отриманням ухвали суду касаційної інстанції лише 24.11.2023 наприкінці робочого дня.
14. Частинами першою та другою статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
15. Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Хорсагро інвест" про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження обставин поважності неможливості вчинення процесуальних дій з підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк.
Позиція Верховного Суду
16. На розгляд суду касаційної інстанції передано питання щодо наявності чи відсутності підстав для зменшення за клопотанням іншої сторони заявлених витрат на професійну правничу допомогу.
17. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
18. Водночас відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
19. Стаття 16 цього ж Кодексу передбачає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
21. Практична реалізація згаданого принципу у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг), і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
22. У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
23. Частинами першою-другою статті 126 цього ж Кодексу встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
24. Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
25. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
26. За змістом частини четвертої статті 126 цього ж Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
27. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
28. За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
29. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
30. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
31. Отже, передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
32. Згідно із положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
33. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
34. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
35. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
36. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
37. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
38. Суд першої інстанції установив, що позивач на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги надав договір про надання правничої (правової) допомоги, укладений з Адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси", в якому сторони погодили види і вартість послуг, що надаються. Факт надання цих послуг також підтверджується матеріалами справи.
39. Господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, розглянувши заяву про компенсацію судових витрат у розмірі 200 779,42 грн, а також клопотання про їх зменшення, врахував ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, та дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у місцевому господарському суді, отже, їх розмір є необґрунтованим у зазначеному вище розмірі, а тому стягненню підлягають витрати позивача на суму 36 000 грн.
40. З огляду на встановлені обставини та зміст оскаржуваних судових рішень убачається, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувався, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає положенням статей 126, 129 ГПК України.
41. Разом із цим заявник не довів, що стягнута додатковим рішенням вартість заявлених до стягнення витрат не відповідає хоча б якомусь із цих принципів.
42. У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та стверджує, що суди не врахували висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких визначений скаржником у касаційній скарзі.
43. Утім, колегія суддів зазначає, що застосування судами норм процесуального права в оскаржуваних судових рішеннях не суперечить жодному з наведених скаржником висновків суду касаційної інстанції. Застосування судами норм права у справах, визначених скаржником у касаційній скарзі, залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат і від обставин обґрунтованості та співмірності цих витрат.
44. При цьому обставини, за яких здійснюється відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
45. З урахуванням меж перегляду справи у суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення і постанову - без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
47. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2023 у справі № 916/3399/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя С. К. Могил