УХВАЛА
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 918/1128/22(918/250/23)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Миханюк М.В., Юрчук М.І.)
у справі № 918/1128/22(918/250/23)
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
про стягнення заборгованості по заробітній платі,
в межах справи № 918/1128/22
за заявою Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради 20.11.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 918/1128/22(918/250/23) разом із клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради, звертаючись з касаційною скаргою як підставу для касаційного оскарження зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, застосував норму права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.06.2022 у справі № 756/14477/19, від 16.03.2020 у справі № 357/9161/17, від 24.04.2020 у справі № 823/1055/16, від 16.05.2019 у справі № 522/14513/17, від 23.12.2019 у справі № 194/919/18, від 01.10.2018 у справі № 487/6105/16-ц у подібних правовідносинах.
Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не зазначив не зазначив норму права (абзац, пункт, частину статті, статтю), яку було застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду у вищевказаних постановах, у подібних правовідносинах.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На момент звернення з позовом до суду ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги у справі № 918/1128/22(918/250/23) заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення з КП "Управління майновим комплексом" складаються з наступного:
1. За вимогами ОСОБА_1 : 3000,00 грн заохочувальних виплат з нагоди днів народжень у 2021 році та 3250,00 грн у 2022 році; 3969,81 грн заробітної плати за січень 2023 року; 20358,00 грн заробітної плати за лютий 2023 року; 63261,71 грн вихідної допомоги у вигляді середньомісячного заробітку та компенсації за невикористану щорічну відпустку в кількості 64 календарних днів; 122148,18 грн винагороди при звільненні у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників.
2. За вимогами ОСОБА_2 : 3000,00 грн заохочувальних виплат з нагоди днів народжень у 2021 році та 3250,00 грн у 2022 році; 3969,81 грн заробітної плати за січень 2023 року; 20358,00 грн заробітної плати за лютий 2023 року; 43402,51 грн вихідної допомоги у вигляді середньомісячного заробітку та компенсації за невикористану щорічну відпустку в кількості 32 календарних днів; 122148,18 грн винагороди при звільненні у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників.
Отже, загальна сума позовних вимог складає 412116,20 грн, що значно менше ніж 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (1342000,00 грн).
У поданій касаційній скарзі Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради не наводить обґрунтувань щодо наявності підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для прийняття та розгляду Верховним Судом касаційної скарги на судові рішення у справах за ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 09.05.2023, прийнято нове рішення, яким стягнуто з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 заохочувальні виплати з нагоди днів народження у 2021 та 2022 роках в сумі 6250,00 грн (без вирахування податків і зборів), винагороду при звільненні у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників у розмірі 122148,18 грн (без вирахування податків і зборів) та стягнуто з Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради на користь ОСОБА_2 заохочувальні виплати з нагоди днів народження у 2021 та 2022 роках в сумі 6250,00 грн (без вирахування податків і зборів), винагороду при звільненні у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників у розмірі 122148,18 грн (без вирахування податків і зборів).
Отже, загальна сума задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склала 256796,36 грн.
Враховуючи викладене скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 7703,90 грн (3851,95 (1.5 % від 256796,36) х 200%)).
Однак Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради до касаційної скарги не додало доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
З огляду на викладене касаційна скарга Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Також скаржнику належить обґрунтувати подання касаційної скарги з підстав, передбачених пп. "а - г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України та надати суду належні докази сплати судового збору в сумі 7703,90 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Клопотання Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради щодо поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 у справі № 918/1128/22(918/250/23) залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере