ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 913/720/20(913/88/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Марченка Романа Вікторовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ"
про витребування транспортних засобів, стягнення орендної плати та неустойки
Учасники справи:
позивач: Боровець А.М.;
відповідач: Трофімов С. О. ;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. 28.03.2023 Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Алчевський коксохімічний завод" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Марченка Р.В. (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" (далі - ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", відповідач), в якому (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просило суд:
- витребувати у відповідача на користь позивача чотири транспортні засоби, а саме:
1) УАЗ 3909, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , колір: зелений, номер кузова: НОМЕР_2 , номер шасі: НОМЕР_3 , номер двигуна: НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 ;
2) ГАЗ 3307, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , колір: білий, номер кузова: НОМЕР_7 , номер шасі: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 ;
3) УАЗ 3741, 2004 року виписку, д.н.з. НОМЕР_11 , колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_12 , номер шасі: НОМЕР_13 , номер двигуна: НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 ;
4) ЗИЛ 5301, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 , колір: сірий, номер шасі: НОМЕР_17 , номер двигуна: НОМЕР_18 , VIN: НОМЕР_19 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача 1 536 386,70 грн орендної плати за період з 05.09.2013 по 28.02.2023 та 178 122,56 грн неустойки за період з 09.03.2023 по 20.03.2023.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.
2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського Луганської області від 21.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про витребування транспортних засобів, суд першої інстанції виходив з наступного:
- сторонами не надано доказів перебування спірних транспортних засобів на території, підконтрольній українській владі;
- виходячи з умов Договору оренди, спірні транспортні засоби використовувались на території позивача для забезпечення його потреб у транспортних засобах;
- згідно з наданими до матеріалів справи доказами спірні транспортні засоби вибули з володіння відповідача і позивач втратив контроль над ними з 18.12.2017, що в свою чергу свідчить про неможливість повернення спірних автомобілів, оскільки вони на даний час не перебувають у володінні та користуванні відповідача і місце їх перебування на даний час встановити неможливо, що не спростовано позивачем;
- в пункті 4.3.6 Договору оренди встановлено обов'язок орендаря негайно повідомити орендодавця про крадіжку, втрату чи пошкодження орендованого майна та свій рахунок виконати ремонт або відновити майно;
- обраний позивачем спосіб захисту в подальшому не призведе до відновлення його порушеного права, адже вимога про повернення майна, до якого немає доступу та контролю є такою, що не може бути виконана. Разом з тим, у разі наявності вини відповідача у незбереженні спірних транспортних засобів, позивач не позбавлений права заявити позов про стягнення з нього відповідних збитків.
2.3. Зазначаючи про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за оренду транспортних засобів в сумі 1536386,70 грн за період з 05.09.2013 по 28.02.2023, місцевий господарський суд врахував наступне:
- відповідач сплачував орендну плату за користування спірними транспортними засобами у листопаді та грудні 2013 року, тому вимоги про стягнення орендної плати за вказаний період є необґрунтованими;
- доказів здійснення орендних платежів за вересень 2013 року та з січня 2014 року по лютий 2023 року не надано;
- оскільки строк дії Договору оренди припинено 31.12.2017, то вимоги про стягнення орендної плати за період з січня 2018 року по лютий 2023 року є безпідставними;
- в частині вимог про стягнення орендної плати за період з 05.09.2013 по 30.09.2013 та з січня 2014 року по грудень 2017 року позов не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач;
- наведені позивачем причини пропуску строку позовної давності є неповажними.
2.4. Відмовляючи у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати в сумі 178122,56 грн за період з 09.03.2023 по 20.03.2023, суд зазначав про те, що:
- в обґрунтування вказаної вимоги позивач посилався на те, що оскільки після звернення з вимогою про розірвання Договору оренди від 08.03.2023 відповідач не повернув орендовані транспортні засоби, у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Однак для стягнення вказаної неустойки слід встановити факт користування річчю після закінчення дії договору оренди;
- у даному строк дії Договору оренди закінчився 31.12.2017, тому розірвання Договору оренди ліквідатором 08.03.2023 є таким, що не несе правових наслідків, адже не можливо розірвати договір, який припинив свою дію 5 років тому;
- у відповідача не було користування майном поза строком дії договору і тому вимога про стягнення неустойки на підставі частини другої статті 785 ЦК України є безпідставною.
3. Встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини справи
3.1. Між ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", як орендодавцем, та ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", як орендарем, укладено договір оренди № АКХЗ-1803-2013ард від 05.09.2013 (далі - Договір оренди), за умовами якого (п.п.1.1-1.3) орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування транспортні засоби (далі - орендоване майно) згідно з переліком транспортних засобів (додаток № 1 до цього Договору). Технічний стан транспортних засобів підтверджується діючими талонами про проходження технічного огляду автомобілів, огляду і перевірки працездатності двигуна та іншого обладнання, яке встановлено на автомобілі. Орендоване майно використовується орендарем для виконання заявок орендодавця на надання послуг з транспортного обслуговування та може бути використано орендарем для надання послуг третім особам тільки з письмового дозволу орендодавця.
3.2. Сторони у п.п.2.1, 2.3 Договору оренди визначили, що право орендаря на тимчасове використання орендованого майна наступає з моменту підписання сторонами Акту прийому та передачі майна (додаток № 2 до цього Договору з 2.1 по № 2.49). Орендар не пізніше дати закінчення строку цього Договору, його припинення, розірвання або відмови від Договору повертає, а орендодавець приймає орендоване майно, яке передане раніше орендарю за додатком № 2 до цього Договору.
3.3. Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Договору оренди розмір орендної плати за орендоване майно складає: 13530,13 грн, в тому числі ПДВ - 2255,02 грн у місяць. Вартість одиниці оренди орендованого майна приведена у додатку № 3 до цього Договору. Орендна плата оплачується орендарем щомісячно згідно з виставленим орендодавцем рахунком, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
3.4. У п.4.3 Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний:
- організувати охорону орендованого майна (п.4.3.5);
- у разі крадіжки, втрати чи пошкодження орендованого майна, його конструктивних частин та деталей, встановлених на ньому обладнання, у тому числі в результаті ДТП, негайно повідомити про це Орендодавця та за свій рахунок виконати ремонт або відновити вкрадене, втрачене або пошкоджене майно (п.4.3.6);
- повернути орендоване майно орендодавцю у тому стані, яке відображено в Акті прийому-передачі з урахуванням природного зносу. Якщо орендар після закінчення Договору повертає орендоване майно у гіршому стані, ніж він отримав його за цим Договором, за винятком за винятком випадків, передбачених розділом 6 цього Договору. Орендар відшкодовує збитки, заподіяні орендодавцю у відповідності з діючим законодавством України. Повернення майна з оренди оформлюється Актом приймання-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін за формою додатку № 2 до цього Договору (п.4.3.12).
3.5. Згідно з п.5.2 Договору оренди за порушення умов повернення орендодавцю орендованого майна орендатор виплачує орендодавцю неустойку в розмірі 10% від річного розміру орендної плати за кожний день прострочення повернення орендованого майна, а також орендну плату до дня фактичного повернення майна.
3.6. Відповідно до п.8.3 Договору оренди всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні тільки в тому разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.
3.7. В п.п.9.1, 9.3 Договору оренди зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання Акту прийому-передачі орендованого майна та діє до 31.12.2013. Закінчення строку дії цього Договору означає закінчення зобов'язань за цим договором, але не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, якщо такі мали місце при виконанні цього Договору.
3.8. Сторонами підписаний та скріплений печатками підприємств додаток №2 до Договору оренди "Перелік транспортних засобів, які передаються в оренду". Факт передачі зазначених транспортних засобів у Переліку не заперечується обома сторонами.
3.9. Згідно з Випискою АТ "Райффайзен банк" за поточним банківським рахунком ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" від 15.03.2023 на рахунок орендодавця за Договором оренди орендарем проведені платежі на підставі рахунків №742 від 30.11.2013 на суму 13530,13 грн та № 898 від 31.12.2013 на суму 13530,13 грн.
3.10. Сторонами було укладено низку додаткових угод до Договору оренди, а саме:
- додатковою угодою №1 виключено п. 1.2 розділу 1 Договору оренди та внесені зміни у п.9.1розділу 9 цього Договору: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами";
- додатковою угодою №2 п.3.1 розділу 3 Договору оренди викладено в наступній редакції: «Розмір орендної плати за орендоване майно складає: 13494,13 грн, в тому числі ПДВ - 2249,02 у місяць.". Крім того, у зв'язку з поверненням з оренди транспортних засобів (акт приймання-передачі з оренди від 01.08.2014) додаток № 1 Договору оренди виклали в новій редакції;
- додатковою угодою № 3 до Договору оренди п.9.1розділу 9 цього Договору виклали в наступній редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами";
- додатковою угодою №4 до Договору оренди п.9.1 розділу 9 цього Договору викладено в наступній редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами";
- додатковою угодою №5 до Договору оренди виклали в новій редакції реквізити орендодавця - ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" (розділ 10 "Місцезнаходження та реквізити сторін" Договору);
- додатковою угодою №6 до Договору оренди п.9.1 розділу 9 цього Договору виклали в наступній редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами".
3.11. Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" територія Алчевського району Луганської області України, де знаходилися зазначені транспортні засоби, тимчасово окупована російською федерацією з 07.04.2014.
3.12. 27.05.2014 між ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", як відправником, та ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ", як перевізником, укладено договір на транспортне обслуговування №АКХЗ-1643-2014-увл, за умовами якого відповідач зобов'язався надавати позивачу транспортні послуги, в тому числі орендованим транспортом за Договором оренди.
3.13. 29.12.2017 до Головного управління Національної поліції в Луганській області звернулося ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" із заявою про вчинення кримінального провадження від 29.12.2017 №б/н, в якій повідомляло про те, що починаючи з 18.12.2017 майно ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", яке розташовано за адресою: вул. Шмідта, 4, м. Алчевськ, Луганської області (будівлі, обладнання, офісна техніка, транспортні засоби, первинна бухгалтерська, звітна, дозвільна, договірна документація, сировина, товарні запаси) перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, представників так званої "Луганської народної республіки" і представників "організації" з невизначеним правовим статусом "Внешторгсервіс". ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" просило вказані відомості про вчинення кримінального правопорушення внести до Єдиного реєстру досудових проваджень та розпочати досудове розслідування.
3.14. Головне управління Національної поліції в Луганській області у листі від 02.02.2018 № 5819/111/35-2018 повідомило ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", що заява щодо захоплення будівлі вказаного товариства, яка знаходиться за адресою: вул. Шмідта, 4, м. Алчевськ, Луганської області, зареєстрована у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Лисичанського ВП ГУ НП в Луганській області за №1236 від 25.01.2018. За результатами проведення перевірки матеріалів, зареєстрованих за вказаним номером, їх було приєднано до кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018130240000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд).
3.15. Під час розгляду Другим апеляційним адміністративним судом справи №520/10255/18 за позовом ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України в ухвалі від 15.05.2019 та Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/2104/19 за заявою ТОВ "Технобудмонтажгруп" про визнання банкрутом ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" в ухвалі 14.08.2019 було встановлено, що 18.12.2017 в результаті втрати контролю над власним майном ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" подано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 29.12.2017, на підставі якої, інформація про правопорушення внесена до Єдиного реєстру досудових проваджень за №12018130240000247 та почато досудове розслідування, про що ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" було повідомлено у відповіді ГУ НП в Луганській області на заяву про кримінальне правопорушення №5820/111/35-2018 від 02.02.2018.
3.16. Селидівським міським судом Донецької області було винесено заочне рішення від 02.10.2019 у справі № 242/4783/19 (набрало законної сили 02.11.2019), відповідно до якого задоволено повністю позов ОСОБА_2 до ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" про визнання контракту про призначення на посаду Генерального директора припиненим. Визнано укладений на підставі рішення Наглядової ради у формі Протоколу № 2/2016 від 23.03.2016 контракт між ОСОБА_2 та ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" припиненим з 23.03.2019.
3.17. 25.05.2023 до Головного управління Національної поліції в Луганській області позивач звернувся з інформаційним запитом від 25.05.2023 №01-32/АКХЗ/100509, в якому останній просив надати інформацію щодо стану здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130240000247.
3.18. У листі від 31.05.2023 №16515/111/18/02-2023 Головне управління Національної поліції в Луганській області повідомило, що:
- згідно Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12018130240000247 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 341 КК України, рахується за слідчим відділенням відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУ НП в Луганській області та має статус "у провадженні", тобто, кінцеве рішення не прийнято. Відомості щодо повідомлення особі про підозру в слідчому управлінні ГУ НП в Луганській області відсутні;
- внаслідок повномасштабного військового вторгнення рф 24.02.2022 на територію України, у тому числі на територію Луганської області, матеріали кримінального провадження №12018130240000247 обліковуються, як втрачені, та в порядку статті 615-1 КПК України не відновлювались;
- на підставі наказу Голови Національної поліції України від 14.07.2022 № 500, в ГУ НП в Луганській області втратили чинність штати та скорочено посади у територіальних підрозділах поліції ГУ НП в Луганській області, до яких входить відділ поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУ НП в Луганській області, територія обслуговування яких тимчасово окупована, згідно з Переліком змін у штатах Національної поліції;
- підслідність проведення подальшого досудового розслідування за слідчим управлінням ГУ НП в Луганській області, або за іншим органом досудового розслідування, у зазначеному кримінальному провадженні, на підставі статей 216, 218 КПК України, прокурором не визначено;
- на теперішній час в слідчому управлінні ГУ НП в Луганській області відсутні законні підстави на проведення досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні, що, в свою чергу, виключає можливість надання іншої інформації щодо кримінального провадження № 12018130240000247;
- натепер в розпорядженні слідчого управління ГУ НП в Луганській області відсутня копія повідомлення ГУ НП в Луганській області від 02.02.2018 № 5820/111/35-2018 внаслідок тимчасової окупації м. Сєвєродонецьк Луганській області, на території якого була розташована адміністративна будівля ГУ НП в Луганській області, в якій забезпечувалось зберігання службової документації.
3.19. Позивач вказує, що він отримав лист від Головного сервісного центру МВС (далі -ГСЦМВС) від 25.07.2022 №31/5203-3943-2022 щодо надання уточнюючих даних відносно 34 транспортних засобів, які зареєстровані за ПАТ "АКХЗ". Разом з листом ГСЦМВС надало копії реєстраційних карток транспортних засобів, зі змісту яких вбачається, що чотири автомобілі були передані у користування ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" на підставі Договорів оренди.
3.20. 08.08.2022 та 12.12.2022 позивач звертався до відповідача із запитами стосовно повернення вищевказаних транспортних засобів та надання документів, відповіді на які отримано не було.
3.21. 13.01.2023 позивачем повторно направлено запит до відповідача про повернення транспортних засобів та надання копій документів, у відповідь на який (лист від 26.01.2023 №74) відповідач повідомив, що спірні транспортні засоби в його розпорядженні та договори оренди відсутні, оскільки за цими правовідносинами сплинули як всі строки зберігання документації, так і строки позовної давності.
3.22. 08.03.2023 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 07.03.2023 №01-32/AKX3/99704 (отримана відповідачем 09.03.2023) про повернення транспортних засобів та сплату на користь ПАТ "АКХЗ" заборгованості у вигляді орендної плати. Також позивач повідомив відповідача про розірвання договорів оренди спірних транспортних засобів. Однак відповідач не повернув спірні транспортні засоби та не сплатив заборгованість із орендної плати за Договором оренди.
4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023:
- скасовано рішення Господарського суду Луганської області від 21.06.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати у розмірі 134 941,30 грн, про витребування транспортних засобів та в частині розподілу судових витрат;
- прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у розмірі 1536386,70 грн задоволено частково;
- стягнуто з відповідача на користь позивача орендну плату у розмірі 134941,30 грн;
- зобов'язано відповідача повернути позивачеві чотири транспортні засоби, а саме: 1) УАЗ 3909, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , колір: зелений, номер кузова: НОМЕР_2 , номер шасі: НОМЕР_3 , номер двигуна: НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 ; 2) ГАЗ 3307, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , колір: білий, номер кузова: НОМЕР_7 , номер шасі: НОМЕР_8 , номер двигуна: НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 ; 3) УАЗ 3741, 2004 року виписку, д.н.з. НОМЕР_11 , колір: сірий, номер кузова: НОМЕР_12 , номер шасі: НОМЕР_13 , номер двигуна: НОМЕР_14 , VIN: НОМЕР_15 ; 4) ЗИЛ 5301, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 , колір: сірий, номер шасі: НОМЕР_17 , номер двигуна: НОМЕР_18 , VIN: НОМЕР_19 ;
- розподілено судові витрати.
4.2. Постанова апеляційного господарського суду мотивована наступним:
- в частині вимог про стягнення орендної плати за період з 05.09.2013 по 28.02.2023 судом першої інстанції не враховано положення пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто до 31.05.2022. Відтак, закінчення строку позовної давності за вимогами про стягнення частини заборгованості, яка виникла за спірний період, починаючи з березня 2017 - припало на період дії карантину, тому строк позовної давності не є таким, що сплинув на момент звернення позивача з відповідним позовом;
- строк дії Договору оренди сплинув 31.12.2017, тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за період з березня по грудень 2017 року через сплив строків позовної давності є помилковим;
- обґрунтованою до стягнення є орендна плата за період з березня по грудень 2017 року включно у загальному розмірі 134 941,30 грн;
- за позовними вимогами про стягнення орендної плати за період з 05.09.2013 по лютий 2017 року позивачем пропущений строк позовної давності ще задовго до набрання законної сили вищезазначеним законом, а тому останній не підлягає застосуванню, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у позові в цій частині є обґрунтованим;
- вимога позивача про витребування транспортних засобів є обґрунтованою, оскільки строк дії Договору оренди закінчився 31.12.2017 у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно (спірні транспортні засоби). Доказів повернення транспортних засобів з оренди після спливу строку дії Договору або доказів знищення чи пошкодження зазначеного майна суду не надано;
- посилання відповідача на втрату контролю над орендованим майном через окупацію підприємства позивача, де має знаходитися спірне майно, не є підставою звільнення відповідача від виконання обов'язку з повернення майна, адже за змістом додаткових угод до Договору оренди сторони продовжували його дію вже після втрати контролю держави над зазначеними територіями, тому відповідач свідомо брав на себе ризики користування орендованим майном позивача;
- висновок суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту в подальшому не призведе до відновлення його порушеного права, адже вимога про повернення майна, до якого немає доступу та контролю, є такою, що не може бути виконана через втрату контролю над всім власним майном, стосується саме виконання рішення суду на даний момент, проте саме право позивача в цій частині є порушеним та повинно бути захищене судом;
- висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення неустойки за невиконання (несвоєчасне виконання) наймачем обов'язку щодо поверненні речі з найму (оренди) у разі припинення договору найму (оренди), яка заявлена за період з 09.03.2023 по 20.03.2023 у розмірі 178122,56 грн є правомірними, оскільки судом не встановлено обставин користування відповідачем орендованим майном після спливу строку дії Договору.
5. Стислий зміст касаційної скарги
5.1. ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 21.06.2023 у цій справі.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. В порушення частини першої статті 79 ГПК України, а також висновків Верховного суду із застосування норм процесуального права із застосування стандарту доказування "балансу вірогідностей", суд апеляційної інстанції ухвалив нове судове рішення виключно на підставі припущень стосовно наявності доказів заборгованості по сплаті орендної плати, безпідставно віддавши перевагу нічим не підкріпленим твердженням позивача про імовірну наявність заборгованості зі сплати орендної плати за період шестирічної давнини, проти більш вірогідних прямих письмових доказів та обґрунтованих аргументів, наданих відповідачем.
6.2. Суд апеляційної інстанції в порушення положень частини першої статті 14 ГПК України, а також висновків Верховного Суду із застосування норм процесуального права щодо вирішення спору виключно в межах заявлених позовних вимог, безпідставно та протиправно вийшов за межі заявлених позивачем вимог щодо стягнення орендної плати виключно за оренду конкретно визначених в позовній заяві чотирьох транспортних засобів та стягнув з відповідача орендну плату за оренду усіх сорока семи одиниць транспортних засобів, вказаних в Переліку, понад заявлені позовні вимоги.
6.3. Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин безпідставно та протиправно застосовано положення частини першої статті 785 ЦК України та не застосовано норми статті 803 цього Кодексу, яка є спеціальною для випадків оренди транспортних засобів та якою врегульовані питання відшкодування збитків у зв'язку із втратою транспортного засобу, в залежності від наявності або відсутності вини орендаря.
7. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
7.1. Ліквідатор ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" Марченко Р. В. у відзиві заперечував проти аргументів, наведених у касаційній скарзі, зазначаючи наступне:
- касаційна скарга містить окреме цитування постанов Верховного Суду, у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин, що виникли в даній справі;
- відповідач не надав суду доказів щодо належного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за період з березня 2017 по грудень 2017 року. Доводи Скаржника відносно неможливості надати докази сплати орендних платежів через позбавлення ПАТ "Промінвестбанк" банківської ліцензії та початку процедури ліквідації мають сприйматись судом критично, оскільки відповідач не був позбавлений можливості отримати відповідні документи, що підтверджують його доводи або звернутись до суду з клопотанням про їх витребування;
- суд апеляційної інстанції не витребовував транспортні засоби, які не просило витребувати ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" в позові та не стягував орендну плату понад заявлений позивачем розмір, що спростовує доводи ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" про вихід апеляційним судом за межі позовних вимог;
- враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги в частині зміни предмету позову, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 785 ЦК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність витребування транспортних засобів.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у цій справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2023 о 15:30.
8.2. 11.10.2023 до Верховного Суду від представника ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2023 згадану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" в судових засіданнях у справі №913/720/20 (913/88/23) в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021.
8.4. Розгляд справи у визначений час 14.11.2023 не відбувся у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", а був розпочатий після його припинення в порядку черговості призначених справ.
8.5. В судове засідання 14.11.2023 з'явився представник ліквідатора ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" арбітражного керуючого Марченка Р. В. Водночас, через значну тривалість сигналу "Повітряна тривога" представник скаржника - Трофимов С. О. "ДІПІ ФОРВАРДИНГ" не зміг під'єднатися до відеоконференції.
8.6. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2023 розгляд справи було відкладено на 28.11.2023 - 15:15.
8.7. В судовому засіданні 28.11.2023 представник ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ліквідатора ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" арбітражного керуючого Марченка Р. В. заперечувала проти доводів касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просила Суд залишити касаційну скаргу без задоволення.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. У даній справі розглядається позов ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Марченка Р.В. до ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" про витребування транспортних засобів, стягнення орендної плати та неустойки, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.
9.2. Місцевий господарський суд у задоволенні позову відмовив повністю, зокрема зазначивши про обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав в частині вимог про витребування транспортних засобів, стосовно яких відсутні відомості про їх перебування на підконтрольній українській владі території. Відносно решти вимог судом було враховано період нарахування відповідних платежів (тобто в період дії укладеного між сторонами договору оренди та після закінчення строку дії вказаного договору), наявність доказів здійснення оплати у заявленому позивачем періоді та доказів користування майном поза строком дії договору, а також подану відповідачем заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності (розділ 2 цієї постанови).
9.3. Суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про витребування транспортних засобів та стягнення орендної плати, ухваливши в цій частині вимог нове рішення, за яким стягнув з відповідача на користь позивача 134 941,30 грн орендної плати та зобов'язав відповідача повернути позивачеві чотири транспортні засоби згідно з наведеним у резолютивній частині постанови переліком (розділ 4 цієї постанови).
9.4. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування, відповідач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення при його ухваленні норм матеріального права та застосування норм процесуального права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах (розділ 6 цієї постанови).
9.5. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, зазначає наступне.
9.6. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:
- між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір № АКХЗ-1803-2013ард від 05.09.2013, за умовами якого передбачалося передача в строкове платне користування відповідачу транспортних засобів;
- з урахуванням змін, які вносилися сторонами до Договору оренди, строк дії договору погоджено до 31.12.2017;
- факт передачі транспортних засобів позивачем в оренду відповідачу сторонами не заперечується;
- в матеріалах справи наявні докази здійснення орендних платежів відповідачем у листопаді та грудні 2013 року;
- територія Алчевського району Луганської області України, де знаходилися орендовані відповідачем транспортні засоби, з 07.04.2014 є тимчасово окупованою російською федерацією;
- з 18.12.2017 майно ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", яке розташовано за адресою: вул. Шмідта, 4, м. Алчевськ, Луганської області (будівлі, обладнання, офісна техніка, транспортні засоби, первинна бухгалтерська, звітна, дозвільна, договірна документація, сировина, товарні запаси) перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, представників так званої "Луганської народної республіки" і представників "організації" з невизначеним правовим статусом "Внешторгсервіс", у зв'язку з чим ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" звернулося з заявою про вчинення кримінального правопорушення до Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- інформацію про правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових проваджень за №12018130240000247 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 341 КК України (захоплення державних або громадських будівель чи споруд);
- внаслідок повномасштабного військового вторгнення рф 24.02.2022 на територію України, у тому числі на територію Луганської області, матеріали кримінального провадження №12018130240000247 обліковуються, як втрачені, та в порядку статті 615-1 КПК України не відновлювались;
- Головний сервісний центр МВС з листом від 25.07.2022 №31/5203-3943-2022 щодо надання уточнюючих даних відносно 34 транспортних засобів, які зареєстровані за ПАТ "Алчевський коксохімічний завод", надав позивачеві копії реєстраційних карток транспортних засобів, з яких вбачається, що чотири автомобілі були передані у користування відповідачу на підставі Договорів оренди;
- запит і вимоги позивача щодо надання документації, сплати орендних платежів та повернення транспортних засобів відповідачем залишені без задоволення.
9.7. За змістом статті 174 Господарського кодексу (далі - ГК) України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 названого Кодексу та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
9.8. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (статті 759, 762 ЦК України).
9.9. Відповідно до статті 202 ГК України, яка кореспондується зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
9.10. Зазначаючи про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, зокрема по здійсненню орендних платежів, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 536 386,70 грн орендної плати за період з 05.09.2013 по 28.02.2023.
9.11. Розглядаючи вказані вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що:
- відповідач сплачував орендну плату за користування спірними транспортними засобами у листопаді та грудні 2013 року, а тому за вказаний період заборгованість відсутня;
- оскільки Договір оренди припинив свою дію 31.12.2017, нарахування позивачем орендної плати за період з січня 2018 року по лютий 2023 року є безпідставним;
- нарахування орендної плати за період з 05.09.2013 по 30.09.2013 та за період з січня 2014 року по грудень 2017 року є правомірним, однак відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо боргу за період з 05.09.2013 по 31.12.2017;
- оскільки позов подано до суду 23.03.2023, місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача щодо звернення позивача за захистом своїх прав в частині вимог про стягнення орендної плати за період з 05.09.2013 по 31.12.2017 поза межами встановленого строку позовної давності та відхилив наведені позивачем аргументи щодо поважності причин пропуску позовної давності.
9.12. Однак, визначаючи перебіг строку позовної давності, поза увагою місцевого господарського суду залишено пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
9.13. Вказане порушення було усунуто судом апеляційної інстанції, який врахувавши продовження дію карантину, дійшов вірного висновку про те, що на момент звернення позивача до суду строк позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за період з березня по грудень 2017 року на загальну суму 134 941,30 грн не сплинув.
9.14. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для відмови у позові в частині вимог про стягнення орендної плати за період з 05.09.2013 по лютий 2017 року з підстав пропуску строку позовної давності. Доказів на підтвердження протилежного Суду не надано.
9.15. Заперечення скаржника проти висновків суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог про стягнення орендної плати, за своєю суттю фактично зводяться до викладення обставин, які на переконання скаржника не були встановлені, та переоцінки наявних у справі доказів всупереч тому, що відповідну оцінку їм вже було надано судами попередніх інстанцій, що виходить за встановлені статтею 300 ГПК України межі розгляду справ судом касаційної інстанції.
9.16. Посилання в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду фактично зводяться до цитування норм процесуального закону та загальних висновків Верховного Суду щодо питання застосування положень ГПК України, однак при цьому скаржником не наведено конкретних доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, окрім висловлення незгоди з такими висновками.
9.17. З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення щодо вимог про стягнення орендної плати.
9.18. Стосовно вимоги позивача про витребування у відповідача транспортних засобів, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту в подальшому не призведе до відновлення його порушеного права, адже вимога про повернення майна, до якого немає доступу та контролю є такою, що не може бути виконана через втрату контролю над всім власним майном.
9.19. За висновком колегії суддів, відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, місцевий господарський суд не врахував, що відповідно до вимог законодавства (статті 785, 795 ЦК України) та умов укладеного між сторонами Договору оренди, після закінчення строку дії договору у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно (транспортні засоби) його власникові - позивачеві.
9.20. Натомість в матеріалах справи відсутні докази повернення орендованих відповідачем транспортних засобів після закінчення строку дії Договору оренди, як і докази пошкодження чи знищення майна з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини місцезнаходження майна на тимчасово окупованій російською федерацією території Алчевського району Луганської області.
9.21. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що втрата контролю над орендованим майном через окупацію підприємства позивача, де має знаходитися спірне майно, не є підставою до звільнення відповідача від виконання обов'язку з повернення такого майна позивачеві, оскільки згідно з укладеними між сторонами додатковими угодами до Договору оренди його дію було продовжено вже після втрати контролю держави над вищезазначеною територією, а відтак відповідач свідомо приймав ризики користування орендованим майном позивача.
9.22. Зазначаючи про те, що обраний позивачем спосіб захисту в подальшому не призведе до відновлення його порушеного права, місцевий господарський суд зосередив свою увагу на виконанні рішення суду на даний момент, тоді як суд апеляційної інстанції встановив наявність порушеного права позивача та дійшов вірного висновку про те, що порушене право позивача підлягає захисту судом і задовольнив позов в частині вимог про витребування майна.
9.23. Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог не знайшло свого підтвердження, а тому відхиляються Судом як безпідставні.
9.24. Аргументи касаційної скарги про неправомірне застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 785 ЦК України щодо обов'язку наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві орендоване майно та незастосування статті 803 цього Кодексу, якою визначено правові наслідки пошкодження транспортного засобу відхиляються Судом як такі, що не узгоджуються із заявленими позивачем підставами та предметом позову, який розглядається у цій справі.
9.25. В частині відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення неустойки суд апеляційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду і в цій частині заперечень скаржником не наведено.
9.26. Крім того, до касаційної скарги відповідачем додано такі докази, як заява ТОВ "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" від 27.09.2023 вих.№255 та Додаток № 1 до Додаткової годи № 2 від 18.07.2014 до Договору № АКХЗ-1803-2013, заперечення щодо врахування яких наведено позивачем у відзиві на касаційну скаргу.
9.27. З цього приводу колегія суддів зазначає про те, що Верховний Суд є судом "права", а не "факту", тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
9.28. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
9.29. За результатами касаційного розгляду даної справи колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки аргументи касаційної скарги не доводять порушення або неправильне застосування під час розгляду справи норм матеріального чи процесуального права.
9.30. Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судом апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законне рішення суду лише через незгоду з ним скаржника з підстав суб'єктивного тлумачення його як незаконного.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
10.2. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
10.3. З урахуванням викладеного у цій постанові, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та відмову у задоволенні касаційної скарги.
10.4. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ ФОРВАРДІНГ" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №913/720/20(913/88/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк