ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2023 р. Справа № 911/3082/23
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО", 03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 21
lо Фізичної особи - підприємця Прокопчук Олени Юріївни, АДРЕСА_1
про стягнення 10 392,30 грн за договором № БЧ-7-19 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 21.06.2019
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Прокопчук Олени Юріївни про стягнення 10 392,30 грн заборгованості за договором № БЧ-7-19 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 21.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за вказаним договором в частині здійснення розрахунку за надані послуги у строк, визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 відкрито провадження у справі № 911/3082/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою повідомлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2023 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як вбачається з поштового повернення, ухвала суду за поштовою накладною № 0600053190925 не вручена відповідачу під час доставки із зазначенням причин: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Верховний Суд неодноразово відзначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі № 910/4473/21 (910/19757/21).
Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 у справі № 911/3082/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 18.10.2023.
В установлений процесуальним законодавством строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно із частиною дев'ятою статті 165 та частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
21 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО" (далі - Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Прокопчук Оленою Юріївною (далі - Замовник) було укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами № БЧ-7-19 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з поводження з побутовими відходами (в подальшому за текстом - ТПВ), а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та строки, визначені цим договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що об'єктами обслуговування є:
- м-н непродовольчих товарів (м. Буча, вул. Жовтнева, 39);
- кіоск з продажу хлібобулочних виробів (м. Буча, вул. Жовтнева, б/н, Привокзальна площа).
Відповідно до пункту 2.1 Договору об'єм вивезених за місяць відходів вираховується на підставі норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10 грудня 2008 року.
Згідно із пунктом 2.2 Договору послуги, що надаються виконавцем, приймаються замовником шляхом щомісячного підписання двостороннього акту наданих послуг - далі за текстом також "Акт". Таким чином, об'єм наданих послуг підтверджується кожного поточного місяця на підставі відповідного акту, який надається виконавцем та має бути підписаний замовником впродовж трьох робочих днів з дати його надання/відправлення.
Відповідно до пункту 2.3 Договору жодна зі сторін не вправі відмовитися від підписання актів. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт з зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтверджені дефектним актом про неналежне виконання виконавцем свої зобов'язань за договором, складеним за участю уповноваженого представника виконавця. За відсутності двостороннього дефектного акту жодні подальші претензії з боку замовника при підписанні щомісячного акту наданих послуг не приймаються.
У випадку, якщо виконавець протягом встановленого пунктом 2.1 Договору строку не отримує від замовника підписаного акту наданих послуг або обґрунтовану відмову від його підписання (дефектний акт), такий акт вважається погодженим замовником, а послуги - належно наданими та прийнятими замовником без зауважень. Сторони дійшли взаємної згоди, що в зазначеному випадку акт наданих послуг без підпису та печатки замовника, але з надписом "зауважень від замовника у встановлений строк не надійшло" є для сторін підставою вважати вказані в ньому послуги прийнятими замовником у повному обсязі без зауважень (пункт 2.4 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість вивозу та утилізації 1 м куб. ТПВ складає 206,20 грн з ПДВ. Розрахунковий об'єм ТПВ на місяць 1,89 м куб. Вартість надання послуг складає 376,94 грн з ПДВ на місяць.
Згідно з умовами пункту 3.2 Договору факт надання послуг виконавцем та фактичний обсяг ТПВ за кожний поточний місяць підтверджується підписаним сторонами двостороннім актом наданих послуг. Оплата за фактично надані послуги здійснюється замовником протягом трьох робочих днів від дня підписання акта наданих послуг.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019, а в частині невиконаних грошових зобов'язань - до повного їх виконання. У випадку якщо жодна із сторін за 10 (десять) календарних днів до дня закінчення терміну дії цього договору не заявить письмово про його припинення, цей договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах без обмеження по кількості таких пролонгацій (пункт 9.1 Договору).
Доказів припинення дії договору у відповідності до умов пункту 9.1 Договору суду не надано, а отже договір є діючим.
На виконання умов Договору позивач у період з вересня 2021 року по вересень 2023 року (окрім березня-квітня 2022 року) надав відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів на загальну суму 10 392,30, що підтверджується актами наданих послуг: № 4566 від 30.09.2021 на суму 421,46 грн, № 5060 від 31.10.2021 на суму 453,22 грн, № 5576 від 30.11.2021 на суму 453,22 грн, № 6115 від 31.12.2021 на суму 453,22 грн, № 297 від 31.01.2022 на суму 453,22 грн, № 612 від 28.02.2022 на суму 453,22 грн, № 1524 від 31.05.2022 на суму 453,22 грн, № 1937 від 30.06.2022 на суму 453,22 грн, № 2336 від 31.07.2022 на суму 453,22 грн, № 2541 від 31.08.2022 на суму 453,22 грн, № 3107 від 30.09.2022 на суму 453,22 грн, № 3211 від 31.10.2022 на суму 453,22 грн, № 3841 від 30.11.2022 на суму 453,22 грн, № 4064 від 31.12.2022 на суму 453,22 грн, № 145 від 31.01.2023 на суму 453,22 грн, № 624 від 28.02.2023 на суму 453,22 грн, № 909 від 31.03.2023 на суму 453,22 грн, № 1324 від 30.04.2023 на суму 453,22 грн, № 1701 від 31.05.2023 на суму 453,22 грн, № 1851 від 30.06.2023 на суму 453,22 грн, № 2472 від 31.07.2023 на суму 453,22 грн, № 2879 від 31.08.2023 на суму 453,22 грн, № 263 від 30.09.2023 на суму 453,22 грн.
Позивач повідомив, що зазначені акти були направлені відповідачу простим поштовим відправленням, що не суперечить умовам укладеного між сторонами договору, проте унеможливлює надання суду доказів такого відправлення. Разом з тим, з огляду на те, що відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за вказаним договором так і не виконав, позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 2001 від 10.08.2023 разом з актами наданих послуг та рахунками на оплату, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 11.08.2023.
Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих йому послуг згідно з вказаними вище актами наданих послуг не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заявлена до стягнення сума боргу.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і устатті 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина першастатті 903 Цивільного кодексу України).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги на загальну суму 10 392,30 грн, що підтверджуються актами наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. При цьому відповідачем будь-яких заперечень щодо актів не надано.
Оскільки відповідачем не надано доказів обґрунтованої відмови від підписання направлених йому позивачем актів, так само як і відсутні заяви щодо розбіжності в обсязі послуг або їх вартості, а також факту надання відповідних послуг із складанням дефектного акту, як визначено умовами договору, у суду відсутні підстави вважати, що відповідні послуги не були надані позивачем, а акти непогодженими замовником.
Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із частинами першою, третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно достатей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Як слідує з матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманих послуг з вивезення побутових відходів.
При цьому, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідач доводів позивача не спростував, наявності та розміру основного боргу не заперечував, доказів оплати отриманих послуг за договором № БЧ-7-19 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 21.06.2019 (за переліченими вище актами надання послуг) у загальній сумі 10 392,30 грн та, відповідно, відсутності заборгованості суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10 392,30 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно достатті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Прокопчук Олени Юріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамар ЕКО" (03134, місто Київ, вулиця Миру, будинок 21; ідентифікаційний код 36173955) суму основного боргу у розмірі 10 392 (десять тисяч триста дев'яносто дві) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складено та підписано: 13.12.2023