Номер провадження: 33/813/1115/23
Номер справи місцевого суду: 521/1062/23
Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.
Доповідач Толкаченко О. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Соколовської Є.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника Мамонтова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Берестового Є.В. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції
Постановою суду першої інстанції встановлено, що 08 грудня 2022 року, о 12 год. 47 хв. в м. Одесі, по вул. Тираспольське шосе, 22/8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford Orion», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510». Результат огляду виявився позитивним та склав 0,61 ‰ (проміле).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Берестовий Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що допустима норма алкоголю в крові становить 0,2 проміле. В той же час з принципу роботи алкотестера Drager слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові, а вміст видихаємих парів етанолу в повітря.
Крім того ОСОБА_1 не надавався для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку драгеру.
Позиції учасників апеляційного розгляду
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Мамонтов Д.О. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду..., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений положеннями ст.266 КУпАП, а також Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційним судом були повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №089996, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а) Правил дорожнього руху України, а саме тими обставинами, що останній, 08 грудня 2022 року, о 12 год. 47 хв. в м. Одесі, по вул. Тираспольське шосе, 22/8, керував транспортним засобом марки «Ford Orion», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу ARLM 0411, тест 0411, результат позитивний та склав 0,61 ‰ (проміле),
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 .
При цьому в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що досліджений протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 був позитивним та складав 0,61 ‰.
Відповідно до роздруківки алкотестеру «Drager» доданої до протоколу про адміністративне правопорушення огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою «Drager Alcotest 7510» прилад №ARBL 0411, результат якого виявився позитивним та склав 0,61 ‰.
Апеляційним судом з УПП в Одеській області були витребувані копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на прилад «Drager Alcotest 7510» серійний номер ARLM-0411, сертифікат відповідності та інструкція з експлуатації «Drager Alcotest 7510».
Дослідивши вказані документи апеляційний суд дійшов висновку про те, що результати огляду за допомогою вищевказаного приладу зафіксовані на роздруківці є допустимим доказом у даній справі, і беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З метою прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення.
На вказаному відеозаписі зафіксований факт проходження водієм ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Аlcotest Drager 7510», результат якого був позитивним та склав 0,61 ‰ проміле.
При цьому поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 про те, що він має право пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки, самостійно відкрив мундштук, продув газоаналізатор, погодився з результати огляду та не наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров'я.
За таких обставин у поліцейських були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 08 грудня 2022 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Берестового Є.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Берестового Є.В. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 22 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко