ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.12.2023Справа № 910/18744/23
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
заяву ОСОБА_1
про забезпечення позову
у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєсвєс» (02166, місто Київ, вул. Бальзака Оноре де, будинок 16, , ідентифікаційний код 42389804)
про визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії
без участі представників учасників процесу
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєсвєс» про визнання недійсним договору дарування від 07.11.2023 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-люкс», укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄСВЕС» та скасування реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, а cаме: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 10.11.2023 10:40:15, 1000661070022002573, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_3 , Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація».
Разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛЮКС», у розмірі 33,00% статутного капіталу, номінального вартістю 2 579 445,00 гривень, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЄСВЕС» та заборонити її відчуження будь-яким способом;
- заборони Державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію змін до відомостей про учасника/частки учасника - ТОВ «ЛЄСВЕС» в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-ЛЮКС»;
- заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄСВЕС», в тому числі щодо переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру, зокрема з вимогою про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-люкс», укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЄСВЕС», в якому позивач не є стороною та якому не належить частка, яка передана на підставі оскаржуваного договору дарування.
Однак, заявлені вимоги не перебувають у безпосередньому зв'язку з корпоративним спором, а відтак, вжиття заходів забезпечення позову визначені позивачем не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України та порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, оскільки даний спір не стосується права власності позивача на частку в статутному капіталі Товариства.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи заявника щодо невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до відчуження частки іншій особі і, як наслідок, до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених права судом відхиляються, оскільки обраний позивачем, який не є власником спірної частки, вид забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв'язку з заявленим позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали: 11.12.2023.
Суддя О.В. Гулевець