Номер провадження: 33/813/1949/23
Номер справи місцевого суду: 521/17404/23
Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Лупши В.В.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника Блохіна М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2023 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання згідно протоколу про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2023 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винуватим у тому, що він 20 червня 2023 року о 06 годині 37 хвилин в м. Одесі по вул. Степовій, 52, керував транспортним засобом марки «Dacia Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. № 1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну, необґрунтовану, таку, що не відповідає обставинам справи і прийняту із значними порушеннями процесуальних норм, а справу щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена достатніми, допустимими та достовірними доказами, під час складення протоколу порушено Інструкцію та положення ст. 266 КУпАП, а сумніви, які виникли у ході розгляду справи мають бути витлумачені на його користь.
Так, зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис події не підтверджує факт керування ним транспортним засобом у момент зупинки, що є обов'язковою умовою для висування поліцейським вимоги особі пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння та що саме у момент зупинки транспортного засобу особа керувала ним.
Вважає, що доказом того, що автомобіль перебував у нерухомому та статичному стані, а він не виконував функції водія є складена відносно нього постанова про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - порушення правил зупинки/стоянки.
Також вважає помилковими послання суду першої інстанції на те, що він керував транспортним засобом з огляду на здійснену ним зупинку, оскільки попереднє керування ним транспортним засобом без його безпосередньої зупинки поліцейськими не доводять факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не зобов'язують особу проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того послався на незадовільний стан свого здоров'я та на незаконні вимоги поліцейських, які шляхом погроз спровокували його відмовитися пройти огляд на стан сп'яніння.
Також зазначає, що було порушено його право на захист під час складення протоколу, йому не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду та санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що судом не враховано ту обставину, що письмові пояснення написані ним під вказівкою поліцейських, зокрема в частині зазначення часу, коли він їхав, а тому зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час вчинення правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує також на те, що включення портативного відеореєстратора відбулося не з моменту початку виконання службових обов'язків, відеозйомка велась не безперервно до її завершення, а тому не містить всіх фактичних та необхідних даних для притягнення його до відповідальності, зокрема факту керування транспортним засобом.
Також посилається на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що, на його думку, свідчить про відсутність підстав вважати його таким, що перебував у стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Блохін М.Ю. підтримали доводи скарги, просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 п. 9 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, працівники поліції забезпечують доставку осіб, які мають бути оглянуті, до найближчого закладу охорони здоров'я, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 027609 від 20 червня 2023 року; поясненнями ОСОБА_1 , який не заперечував факту керування автомобілем, пояснив, що він приблизно о 6 годині 30 хвилин зупинився на вул. Степовій, 52, оскільки вважав, що там є аптека; відеозаписом з портативного відеореєстратора № 471575, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, не заперечує факту керування автомобілем.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 027609 від 20 червня 2023 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, а саме - відмова ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, у якого наявні різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгеру та в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вказаний протокол підписаний особисто ОСОБА_1 , який з протоколом ознайомлений, претензій не має;
- наданими ОСОБА_1 під час складення протоколу та власноручно написаними письмовими поясненнями, у яких він зазначив, що приблизно о 6 годині 30 хвилин 20 червня 2023 року порушив правило зупинки та зупинився на вулиці Степова, 52 між зупинкою та світлофором, де шукав аптеку, оскільки вчора йому зробили операцію, відрізали фаланги пальців, а рідина, якою обробляли бінти, мала різкий запах, знак не помітив;
- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, з якого чітко видно, що ОСОБА_1 на прохання працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я відмовився (01:20 хв., 03:12);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.06.2023;
- довідкою з ІПНП про те, що ОСОБА_1 протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, та 26 лютого 2020 року отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Судом вірно враховано у якості доказу долучений до матеріалів адміністративної справи на оптичному диску відеозапис, з якого вбачається, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Відеозапис є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозапис як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі, та який в подальшому був підписаний безпосередньо ОСОБА_1 . Таким чином, наданий працівниками поліції відеозапис апеляційний суд визнає належним та допустимим доказом по справі, та бере його до увагу.
Вказаний відеозапис відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Апеляційний суд відхиляє доводи заявника про те, що він не керував транспортним засобом і автомобіль знаходився у нерухомому стані, що, на його думку підтверджується складеною відносно нього постановою про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - порушення правил зупинки/стоянки, оскільки хоча із запису і вбачається, що транспортний засіб перебував у нерухомому стані, а сам ОСОБА_1 стояв на вулиці біля автомобіля патрульної поліції, проте він не заперечував керування автомобілем, не заперечував озвучену працівником поліції підставу зупинки транспортного засобу - зупинка під знак 3.4 «Зупинку заборонено», а також пояснив, що дійсно керував транспортним засобом та зупинився під знаком, оскільки цього ранку і в цьому місці шукав аптеку.
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що під час складення протоколу йому не було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду та санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейськими йому було роз'яснено, що за наслідками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду (01:26 хв.).
Нероз'яснення санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП не звільняє водія від обов'язку виконання п. 2.5 Правил дорожнього руху, як і не звільняє від відповідальності за відмову на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, оскільки згідно п. 1.3, 1.9, Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху і за порушення цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Також немає підстав вважати, що письмові пояснення ОСОБА_1 були написані під вказівкою поліцейських, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, дії поліцейських не були оскаржені в установленому законом порядку, а з відео не вбачається порушення порядку складення протоколу.
Крім того, як під час складення уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, так і під час ознайомлення із ним ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо дій працівників поліції не висловлював та про такі у протоколі не зазначав.
Доводи апеляційної скарги захисника, що відеозйомка велась небезперервно і не містить всіх фактичних та необхідних даних для притягнення до відповідальності, є надуманими та спростовуються відеозаписом складення протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, який за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання на відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що поліцейськими в супереч вимогам КУпАП не відсторонили від керування транспортним засобом водія, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то таке не впливає на правильну кваліфікацію дій такої особи за КУпАП.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Апеляційним переглядом встановлено, що судом першої інстанції відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова