ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/3961/23 Провадження № 2/636/1608/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,
секретаря судового засідання Зіник А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Великобурлуцької селищної ради Куп'янського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до повноліття дитини, з моменту подання позову, а також стягнення судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 30000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що після припинення шлюбних відносин і розірвання шлюбу з відповідачем малолітня донька сторін проживає з позивачем, а відповідач дуже рідко відвідує дитину, останній раз два роки тому. Взагалі на протязі останніх років відповідач постійно занята влаштуванням свого особистого життя та має особисті пріоритети, і це не донька, отже вона нею не займається, дитина не отримує потрібного догляду з боку матері. Протягом цього часу відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, не приймає жодної участі у додаткових витратах на дитину, не цікавиться її життям і тому вихованням та лікуванням доньки, яка має певні проблеми з мовленням, позивач займається один. До того ж, відповідач у Службі у справах дітей написала заяву про те, що вона відмовляється від батьківських прав відносно доньки, у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом.
Від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника та позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином
Представник третьої особи надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з позовом погодилась.
Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано 07.07.2021 Великобурлуцьким районним судом Харківської області, що підтверджується копією судового рішення у справі № 616/245/21. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 24.01.2023 та Витягу з Реєстру територіальної громади від 02.05.2023, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована разом з батьком ОСОБА_1 та дідусем і бабусею.
Згідно довідки сімейного лікаря від 25.05.2023, малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку з жовтня 2020 року і на протязі всього часу дитиною піклується батько, мама дитини за цей період станом здоров'я дівчинки не цікавилась.
Згідно Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей від 24.01.2023 за місцем проживання позивача ОСОБА_1 та дитини, умови проживання задовільні і для виховання та розвитку дитини створені задовільні умови.
Згідно довідки КЗ «Великобурлуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Великобурлуцької селищної ради від 22.03.2021, ОСОБА_3 відвідує садочок з 03.11.2020 і за час відвідування вихованням дитини займається батько, а також дідусь та бабуся.
Згідно довідки КЗ «Великобурлуцький ліцей Великобурлуцької селищної ради» від 25.03.2023, за час навчання було виявлено, що вихованням ОСОБА_3 займається батько.
Згідно довідки КЗ «Великобурлуцький інклюзивно-ресурсний центр Великобурлуцької селищної ради» від 22.03.2021, комплексна психолого-педагогічна оцінка ОСОБА_4 проводилась відповідно до заяви батька, дитина регулярно відвідує корекційно-розвиткові заняття в центрі, батько спілкується з фахівцями центру, звертається за консультаціями стосовно розвитку дитини, мати до центру не зверталась, з фахівцями не спілкувалась, до центру дитину приводять і забирають батько, або бабуся чи дідусь.
Позивач надав характеристику за місцем роботи, згідно якої характеризується задовільно, отримує дохід за основним місцем роботи, згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи станом на 01.06.2023 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Розпорядженням Великобурлуцької селищної військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 26.04.2023 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .
Висновком органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім'ї Великобурлуцької селищної ради від 16.08.2023 визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки з 2020 року дитина проживає з батьком, який займається її вихованням та утриманням, мати дитини не цікавиться життям доньки.
Також суд враховує заяву відповідача ОСОБА_2 , які вона надала Службі у справах дітей 15.08.2023 про те, що вона не заперечує проти задоволення заяви про позбавлення її батьківських прав.
Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальність, зокрема, позбавлення батьківських прав. Стаття 164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, якими можуть бути: ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України)
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Таким чином, оскільки відповідач не переймається станом здоров'я своєї доньки, ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених законом по її вихованню та матеріальному утриманню, суд приходить до висновку щодо необхідності позбавлення її батьківських прав і не бачить підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки в даному конкретному випадку виявив та оцінив позитивний результат у майбутній долі неповнолітньої дитини і вважає, що таким чином та в такий спосіб будуть захищені її права та інтереси. Надані докази є підтвердженням того, що позбавлення матері батьківських прав є доцільним, оскільки відповідач допустила свідоме нехтування своїми обов'язками щодо виховання і утримання дитини, ухилення від виконання своїх обов'язків.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу право на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною у відповідності зі ст. 168 СК України, якщо це не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини, за умови присутності іншої особи, що в свою чергу, на думку суду буде стимулювати відповідача до виправлення й надасть можливість в майбутньому, при наявності бажання, звернутись до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачів, у вигляді 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених у судовому засіданні доказів, вбачається, що відповідач безвідповідально ставляться до виховання своєї дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по її вихованню, тому доцільно позбавивши її батьківських прав стягнути при цьому аліменти на утримання дитини, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі вищевикладеного, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а позивач відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при пред'явленні позову, то судовий збір підлягає стягненню з відповідачів у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Дана позовна заява містить вимоги майнового і немайнового характеру.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», - за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового розміру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (2270,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви немайнового характеру ставка судового розміру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (2270,00 грн.).
Таким чином, підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру щодо позбавлення батьківських прав у розмірі 1073,60 грн. на користь позивача, який він сплатив при пред'явленні позову, та за позовну вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі 1073,60 грн. в дохід держави.
Також позивач просив стягнути судові витрати, пов'язані з надання правової допомоги у розмірі 30000,00 грн. Однак суду на підтвердження цієї вимоги надано лише договір про надання правової допомоги № 1/12 від 15.05.2023, Ордер адвоката і Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тобто, доказів щодо розміру оплати правової допомоги та інші докази суду не надані, тому в цій частині суд відмовляє у задоволенні.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України , суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Великобурлуцької селищна рада Куп'янського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
В іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя -