РІШЕННЯ
Іменем України
12 грудня 2023 року м. Чернігів справа № 927/1427/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву
за позовом фізичної особи-підприємця Комарової Анастасії Олександрівни АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
до Виробничого кооперативу Агропромисловий кооператив “Старосільський” (код 03798636) 15124, с. Старосілля Чернігівського району Чернігівської області, вул. Миру, 26
про стягнення 59 396 грн 68 коп.
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2023 року через систему “Електронний суд” до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Комарової Анастасії Олександрівни до Виробничого кооперативу Агропромисловий кооператив “Старосільський” про стягнення 52 860,00 грн заборгованості по оплаті послуг, наданих згідно Договору № ФОП-03/2022 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07.09.2022, 4 811,85 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 1 724,83 грн трьох процентів річних з простроченої суми.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2023, зокрема:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;
постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;
встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Ухвала суду від 23.10.2023 була надіслана відповідачу в його електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”, доставлена до електронного кабінету 23.10.2023 16:26.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 21.10.2023 є такою, що отримана позивачем 23.10.2023.
У встановлений господарським судом процесуальний строк відзив на позовну заяву відповідачем поданий не був.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
07 вересня 2022 року між фізичною особою-підприємцем Комаровою Анастасією Олександрівною (виконавець) та Агропромисловим кооперативом «Старосільський» (замовник) був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № ФОП-03/2022 (надалі - Договір).
За умовами Договору (п.1.1) виконавець зобов'язується здійснювати інформаційно-консультаційне обслуговування замовника в галузі права. Інформаційно-консультаційне обслуговування замовника в галузі права, полягає у здійсненні конкретних дій або надання інформаційно-консультаційних послуг, зокрема, але не виключно, консультування замовника з питань діючого законодавства України, порядку застосування чинних нормативно-правових актів; здійсненні правового аналізу конкретних питань (ситуацій), з наданням висновку в усній або письмовій формі; наданні усних або письмових консультацій щодо загальних питань правового характеру; складання заяв, скарг, клопотань, інших правових документів та подання їх у встановленому законом порядку.
Згідно п.1.2 договору інформаційно-консультаційне обслуговування замовника в галузі права (надання послуги виконавцем) вважається вчиненим у належній формі (без претензій замовника) та прийнятим замовником з моменту підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт (наданих послуг).
Орієнтовна вартість послуг на інформаційно-консультаційне обслуговування, які будуть надані виконавцем замовнику в галузі права становить 93720,00 грн. Сторони мають право вийти за межі зазначеної суми та без додаткової письмової угоди до цього договору збільшити або зменшити загальну вартість послуг за цим договором (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.4.2 Договору оплата за послуги за інформаційно-консультаційне обслуговування, які були надані виконавцем замовнику в галузі права здійснюється в триденний строк з моменту підписання акту виконаних робіт (прийнятих послуг) на підставі виставленого виконавцем рахунку.
07.09.2022 замовник та виконавець підписали Акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору №ФОП-03/2022 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07.09.2022, відповідно до якого виконавець під час надання інформаційно-консультативних послуг АПК «Старосільський» виконав наступне: надав консультації замовнику з питань діючого законодавства України, порядку застосування чинних нормативно-правових актів; здійснив правовий аналіз конкретних питань (ситуацій), з наданням висновку в усній формі; надав усні консультації щодо загальних питань правового характеру; супроводжував укладання угод, зокрема, приймав участь в переговорах з контрагентом, консультував з питань, що виникають в ході укладання правочину, здійснив експертизу проектів договорів контрагентів; перевірив відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, надав юридичну допомогу замовнику в підготовці й правильному оформленні зазначених документів. Вартість правових послуг, наданих Виконавцем замовнику згідно Договору №ФОП-03/2022 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07.09.2022 склала 93720,00 грн.
Вказаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Позивачем було виписано відповідачу рахунок №0001 від 07.09.2022 на суму 93720,00 грн на оплату інформаційно-консультаційних послуг за договором №ФОП-03/2022 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07.09.2022.
Згідно платіжної інструкції №611 від 09.09.2022 відповідач перерахував позивачу 40860,00 грн згідно рахунку №0001 від 07.09.2022 за надання інформаційно-консультаційних послуг за договором №ФОП-03/2022 від 07.09.2022.
Відповідно до ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом надання інформаційно-консультаційних послуг.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, сплативши 40860,00грн за надані послуги, у зв'язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду має заборгованість в сумі 52860,00грн.
Згідно з ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, з нього підлягає стягненню 1724,83 грн 3% річних від простроченої суми за період з 11.09.2022 по 12.10.2023 та інфляційні в сумі 4811,85 грн за період 11.09.2022 по 30.09.2023.
Крім того, позивач просить зазначити в резолютивній частині рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати починаючи з 12.10.2023 і до моменту виконання рішення проценти за такою формулою: “сума боргу х процентна ставка / 100% / 365 днів х кількість днів ”.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Вказана норма убезпечує особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Позивач просить здійснювати нарахування відсотків на суму простроченого боргу.
Нарахування 3% річних необхідно здійснювати, починаючи з 13.10.2023. При здійсненні часткової сплати заборгованості, нарахування 3% річних має відбуватись на розмір основного боргу за договором, що залишається несплаченим.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих послуг. Доказів повного погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 52860,00 грн заборгованості, 4811,85 інфляційних, 1724,83 грн 3% річних.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2684,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця Комарової Анастасії Олександрівни до Виробничого кооперативу Агропромисловий кооператив “Старосільський” про стягнення 59396,68 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Виробничого кооперативу Агропромисловий кооператив “Старосільський” (15124, с. Старосілля Чернігівського району Чернігівської області, вул. Миру, 26, код 03798636) на користь фізичної особи-підприємця Комарової Анастасії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 52860 грн. 00 коп. боргу, 1724 грн. 83 коп. 3% річних, 4811 грн. 85 коп. інфляційних та 2684 грн. 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1427/23, здійснювати:
- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором № ФОП-03/2022 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07.09.2022 боргу у розмірі 52 860,00 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з 13.10.2023 і до моменту виконання цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2023.
Суддя А.С.Сидоренко