ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16254/23
Провадження № 22-ц/4820/1966/23
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року (суддя Карплюк О. І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
УСТАНОВИВ:
У червні 2023 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2022 у справі № 686/21833/21 з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у розмірі 6000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.09.2021 і до повноліття сина. На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист і 09.02.2023 відкрито виконавче провадження № 70963764. Однак ОСОБА_1 аліменти щомісячно не сплачує, станом на 03.06.2023 сплатив лише 49000 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по сплаті аліментів за період з 13.09.2021 по 03.06.2023 утворилась заборгованість у розмірі 75000 грн. Вона має право на стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, оскільки заборгованість за аліментами виникла з вини відповідача. За період з 13.09.2021 по 22.06.2023 розмір пені за несплачені у період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року аліменти становить 370818 грн. З огляду на те, що розмір пені перевищує розмір заборгованості за аліментами, з відповідача необхідно стягнути пеню у розмірі заборгованості.
Тому позивачка просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 75000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку від суми несплачених аліментів в сумі 75000 грн.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Вважає, що обов'язок зі сплати аліментів виник у нього після набрання рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2022 законної сили 17.11.2022. Крім того, про наявність заборгованості за аліментами дізнався у березні 2023 року, після чого сплатив усю суму заборгованості. Зазначає, що його вини у несплаті аліментів немає. Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував сплату ним аліментів. Ухвалу про відкриття провадження у справі не отримував, у зв'язку з чим був позбавлений можливості подати відзив та докази на підтвердження своїх заперечень.
ОСОБА_2 у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Твердження відповідача про необізнаність щодо рішення про стягнення з нього аліментів до березня 2023 року не відповідає дійсності, оскільки 05.12.2022 ОСОБА_1 перерахував аліменти у сумі 6000 грн. Вважає, що відповідач ухиляється від сплати аліментів.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2022, залишеного без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 17.11.2022, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 6000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13.09.2021 і до повноліття сина.
На виконання вказаного рішення суд видав виконавчий лист і 09.02.2023 старший державний виконавець Міжгірського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрив виконавче провадження № 70963764.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного головним державним виконавцем Міжгірського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.06.2023 за № 70963761/23, заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 станом на 21.06.2023 складає 75000 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що по вині відповідача виникла заборгованість за аліментами, а тому позивачка має право на стягнення пені у розмірі заборгованості за аліментами.
Проте такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно з частиною 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
За змістом статті 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 зроблено висновок про те, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.08.2022, яке набрало законної сили 17.11.2022, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 6000 грн щомісячно, починаючи з 13.09.2021. Рішення суду у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 21.06.2023 № 70963761/23 вбачається, що заборгованість відповідача за аліментами у сумі 75000 грн нарахована за період з вересня 2021 року по червень 2023 року.
У позовній заяві ОСОБА_2 вказувала про нарахування пені за прострочення сплати аліментів за період з 13.09.2021 по жовтень 2022 року у сумі 370818 грн і просила стягнути пеню у розмірі заборгованості за аліментами у сумі 75000 грн.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 вперше сплатив аліменти у сумі 6000 грн у грудні 2022 року, а заборгованість за аліментами у повному обсязі - 23 червня 2023 року.
Отже, рішення суду щодо сплати аліментів у межах суми платежу за один місяць, яке було допущено до негайного виконання, відповідач не виконав. Відсутність своєї вини у несплаті зазначеного платежу ОСОБА_1 не довів.
Оскільки рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягало виконанню у серпні 2022 року, але не було виконано платником аліментів з його вини, то за прострочення сплати аліментів у сумі 6000 грн за період з 01.09.2022 по 22.06.2023 з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню пеня у сумі 17700 грн (6000 грн х 1% х 295 днів).
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що наявність заборгованості за аліментами за період з 13.09.2021 по жовтень 2022 року (за виключенням наведеного вище платежу у межах суми аліментів за один місяць) не є підставою для стягнення пені з таких підстав.
Для застосування санкції (стягнення пені) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною 1 статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Частиною 2 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати аліментів за період з дня звернення до суду з позовом про стягнення аліментів 13.09.2021 по день набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили 17.11.2022 (за виключенням наведеного вище платежу у межах суми аліментів за один місяць), оскільки до набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів у платника аліментів відсутня вина, що є обов'язковим елементом для стягнення неустойки.
Аналогічний за змістом висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18.01.2023 у справі № 161/5211/22.
Зазначені вище висновки Верховного Суду апеляційний суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
Отже, частково заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, що є обов'язковою складовою цивільно-правової відповідальності.
З урахуванням наведеного вимоги позивачки підлягають задоволенню частково у сумі 17700 грн. В задоволенні решті позовних вимог необхідно відмовити.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції потрібно змінити і зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів до 17700 грн.
На підставі частини 6 статті 141 ЦПК України документально підтверджені витрати відповідача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог (23,6%) у сумі 1230,35 грн підлягають компенсації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 серпня 2023 року змінити і зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів до 17700 грн (сімнадцять тисяч сімсот грн).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судовий зір у сумі 1230,35 грн (одна тисяча двісті тридцять грн 35 коп.) компенсувати ОСОБА_1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта