ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 рокусправа № 380/23942/23
зал судових засідань № 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Ящишин І.А.,
за участю:
представника відповідача Риб'як В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (місцезнаходження: 07455, Київська область, броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25км., код ЄДРПОУ 38012976) (далі - позивач, ТзОВ « 100 ШИН+») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001811;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА209000/2023/100391/2 від 05.07.2023.
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. Позивач за зовнішньоекономічним договором придбав шини у кількості та по цінам, вказаним у комерційних Інвойсах, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсі. Сума контракту, умови поставки визначаються згідно з Інвойсом. Загальна кількість товару за партії складає 409 штук, загальна вартість товару на умовах CFR (CONSTANTA) - 33941,11 дол. США. Позивач за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 18.10.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач 13.11.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості від 08.08.2023 №UA209000/2023/100391/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 03.07.2023 № 23UA209230070788U5), виносилось на товари: № 1. Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний); камерні та безкамерні: 315/7 R22. 5 18PR мод.D735-78шт; індекс навантаження - 152/148; індекс швидкості-М, посадочний діаметр -22,5; 315/8R22.5 20PR мод. D735-41 шт.; індекс навантаження -154/150; індекс швидкості -М, посадочний діаметр -22,5; 385/65 R22.524 PR мод. R Виробник "QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC." Торговельна марка "BONTYRE" Країна виробник CN.
За результатами проведеного опрацювання встановлено, що згідно з наданою до митного контролю CMR №14/17 від 28.06.2023 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником оцінюваного товару є ПП Сиченко, проте відповідних документів за зазначеним маршрутом декларантом не надано (рахунокфактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи), що унеможливлює перевірку вартості транспортних послуг. Крім цього, відповідно до пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 № 100SHRIO19 пакування та маркування повинні зазначатись у рахунку - проформі, однак у рахунку проформі від 08.05.2023 № UASH2307B такі складові вартості товару відсутні, тому незрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару. У митній декларації країни відправлення від 09.05.2023 №425820230000417456 у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», разом з тим у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» вказано країну - Польща, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 №100SH-RIO19.
Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Зауважує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представником позивача 14.11.2023 подала відповідь на відзив.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між ТзОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC, Китай (Продавець) 02.01.2019 укладено зовнішньоекономічний Договір № 100SH-RIO19, відповідно до п.1.1. якого Продавець відвантажує товар в асортименті бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC (далі Товар), а Покупець приймає товар у відповідності до комерційного інвойсу, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.2.1. Договору, товар відвантажується в один або декілька морських контейнерів. Розмір, тип і кількість контейнерів вказується в доданому до кожної конкретної поставки Пакувальному листі. Кількість товару вказано в комерційному інвойсі, який додається до кожної конкретної поставки товару (п.2.2.). Вага товару визначається Пакувальним листом (п.2.2.1.). Згідно з п.2.3. Договору, якість товару відповідає копії сертифікату якості ЕСЕ виданого виробником. Пунктом 3.1. визначено, що валютою платежів по Договору є долари США. Загальна вартість товару вказується в комерційному інвойсі, який додається до кожної конкретної поставки товару (п.3.2.). Згідно з п.4.1. Договору, базовими умовами поставки є умови, визначені в комерційному інвойсі. Умови поставки повинні відповідати правилам Інкотермс 2010. Відповідно до п.4.2. Договору, строк доставки товару зі складу Продавця в порт відгрузки Циндао (Квингдао) обмежується 30 к.д. з моменту виконання п.5.1. Договору. У п.5.1. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату за товар Продавцю банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок Продавця.
Прийом-передача товару здійснюється по кількості та якості, згідно з товаросупровідними документами і здійснюється на складі в м.Одеса, Україна (п.6.2.). Строком поставки товару визначається дата закінчення митних процедур в м.Одеса, Україна (п.8.3.).
Сторонами 28.04.2022 укладено Додаткову угоду до Договору № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 та викладено п.4.2. Договору в новій редакції, а саме: строк доставки товару зі складу Продавця в порт відгрузки обмежується 30 к.д. з моменту розміщення замовлення покупцем. Строк поставки кожної партії товару на територію України не повинен перевищувати 90 к.д. з дати проведення Покупцем передоплати за партію товару.
Отже, сторони погодили поставку товару партіями.
Відповідно до рахунку проформи № UASH2307В від 08.05.2023, кількість товару складає 209, а загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 33941,11 доларів США. Зазначено про 100% передоплату перед завантаженням.
ТзОВ « 100 ШИН +» здійснило оплату за вказану партію товару, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах № 70 від 31.05.2023 (сума 33941,11).
Сторони договору 08.05.2023 погодили Інвойс № UASH2307В, відповідно до якого була узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару. Загальна кількість товару складає - 209, а загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 33941,11 доларів США.
З метою митного оформлення вказаного товару 03.07.2023 представник позивача подав електронну митну декларацію №23UA209230070788U5 на товар: Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний); камерні та безкамерні: 315/70R22. 5 18PR мод.D735 - 78 шт; індекс навантаження - 152/148; індекс швидкості - М, посадочний діаметр -22,5; 315/8R22.5 20PR мод. D735 - 41 шт.; індекс навантаження - 154/150; індекс швидкості -М, посадочний діаметр -22,5; 385/65 R22.524 PR мод. R230 - 90 шт.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 33941,11 доларів США.
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209230070788U5 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, перелік яких зазначений у графі 44 митної декларації. Зокрема: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 09.05.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №UASH2307В від 08.05.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UASH2307В від 08.05.2023; коносамент (Bill of lading) №QGD0232554 від 08.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №14/17 від 28.06.2023; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/06910 від 13.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 70 від 31.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №05.06.2023 від 20.06.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 74 від 22.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26062023 від 26.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28/06/04 від 26.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 09.05.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №UASH2307В від 08.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-RIO19 від 02.01.2019; доповнення до договору; договір (контракт) про перевезення №20230627/2 від 27.06.2023; договір (контракт) про перевезення від 24.03.2023 та від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000417456 від 09.05.2023.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209230070788U5 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100391/2 від 05.07.2023.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100391/2 від 05.07.2023 в графі 33 зазначено наступне: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- згідно з наданою до митного контролю CMR №14/17 від 28.06.2023 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником оцінюваного товару є ПП Сиченко, проте відповідних документів за зазначеним маршрутом декларантом не надано (рахунокфактуру, платіжні документи, заявку, та інші комерційні документи), що унеможливлює перевірку вартості транспортних послуг;
- відповідно до пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 № 100SHRIO19 пакування та маркування повинні зазначатись у рахунку - проформі, однак у рахунку проформі від 08.05.2023 № UASH2307B такі складові вартості товару відсутні. Отже не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару;
- у митній декларації країни відправлення від 09.05.2023 №425820230000417456 у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», разом з тим у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» вказано країну - Польща, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 № 100SH-RIO19.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівліпродажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано документи які дублюють уже надані. Надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
В оскаржуваному рішенні вказано про неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 209170/2023/032506 від 28.04.2023, де рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками становить 224,61 дол. США за шт. (даного виду товару).
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Митне оформлення імпортованого позивачем товару завершено за відкоригованою митною вартістю згідно з митною декларацією №23UA209230071925U9 від 06.07.2023.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA209230070788U5 від 03.07.2023 щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ « 100 ШИН+» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 09.05.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) №UASH2307В від 08.05.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №UASH2307В від 08.05.2023; коносамент (Bill of lading) №QGD0232554 від 08.05.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №14/17 від 28.06.2023; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/06910 від 13.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 70 від 31.05.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №05.06.2023 від 20.06.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 74 від 22.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №26062023 від 26.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28/06/04 від 26.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 09.05.2023; розрахунок ціни (калькуляція) №UASH2307В від 08.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100SH-RIO19 від 02.01.2019; доповнення до договору; договір (контракт) про перевезення №20230627/2 від 27.06.2023; договір (контракт) про перевезення від 24.03.2023 та від 26.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000417456 від 09.05.2023.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт від 02.01.2019 №100SH-RIО19 та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-проформа (інвойс) №UASH2307В від 08.05.2023 визначає вартість товару 33941,11 дол. США.
Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення №425820230000417456 від 09.05.2023.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана позивачем в МД №23UA209230070788U5 від 03.07.2023, а також в подальшому і в МД №23UA209230071925U9 від 06.07.2023, ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-проформі (інвойсі) №UASH2307В від 08.05.2023 та становить 33941,11 дол. США.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 33941,11 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17 (адміністративне провадження № К/9901/42425/18), від 29.07.2020 року у справі № 420/1709/19 (адміністративне провадження № К/9901/34107/19) тощо.
Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо посилань відповідача на те, що у митній декларації країни відправлення зазначено «вантажоодержувача» ТОВ « 100 ШИН+», проте, у графі «торгівельна країна» зазначено країну Гданськ (Польща), суд зазначає, що позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення № 425820230000417456 від 09.05.2023, відповідно до якої Постачальником було задекларовано декілька партій товару в.ч. оцінювана партія товару, поставлена відповідно до Інвойсу № UASH2307B, що містить данні про постачальника (QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC), покупця (ТОВ « 100 ШИН +»), умови поставки (CFR), містить посилання на договір та на Інвойс ( в т.ч. UASH2307B), найменування товару (шини для вантажних автомобілів), кількість товару 757 (209+548 шт.) та вартість товару, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення, що дозволяє ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партію товару, що оцінюється.
Крім цього суд зазначає, що в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість
Щодо твердження відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що відповідно до пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 № 100SH-RIO19 пакування та маркування повинні зазначатись у рахунку - проформі, однак у рахунку проформі від 08.05.2023 № UASH2307B такі складові вартості товару відсутні. Отже не зрозуміло як сформована ціна товару, а відповідно правильність нарахування митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.1 Контракту умови поставки повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010».
Умовами поставки оцінюваної партії Товару є CFR (GDANSK) «Інкотермс 2010», про що зазначена у поданих до митного оформлення документах.
В пункті А9 Обов'язки продавця розділу СFR «COST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ» (назва порту призначення) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов'язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки).
Таким чином, саме продавець товару здійснює пакування товару та несе пов'язані з цим витрати, а вартість пакування включаються в ціну товару. Як наслідок, вартість пакування в даному випадку не є складовою митної вартості товару та не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
З огляду на що посилання відповідача на відсутність у поданих Позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформації щодо включення/не включення вартості упаковки (пакування) до складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є безпідставними. Такий підхід щодо застосування положень МК України демонструвався Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 815/2162/17, від 17 січня 2023 року у справі №160/7901/18 та від 18 грудня 2019 року у справі №160/8775/18.
Крім цього до митного оформлення було надано документи на підтвердження транспортних витрат за маршрутом (Gdansk) Польща до м. п. Краківець (кордон України):
- на підтвердження транспортних витрат з порту Gdansk (Польща) до м.п. п. Краківець (кордон України) надана Довідка про транспортні витрати № 28/06/04 від 28.06.2023, що містить номер автотранспортного засобу яким здійснювалось перевезення ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ), містить посилання на Інвойс (UASH2307В від 28.06.2023), містить посилання на автотранспортну накладну CMR (14/17 28.06.2023), що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, що були подані до митного оформлення та дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даної поставки.
Також суд зазначає, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду у від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17, від 21 листопада 2019 року у справі №804/9754/15; від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.
Витрати на транспортування за маршрутом Gdansk (Польща) до м.п. Краківець (кордон України) додатково підтверджують, зокрема: Разовий договір замовлення № 20230627/2 від 27.06.2023; Рахунок на оплату послуг №И-209/2 від 06.07.2023, договір на організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом №209/2 від 26.06.2023, акт здачі-прийняття робіт №И-209/2 від 06.07.2023, платіжна інструкція № 12222 від 10.07.2023, платіжна інструкція в іноземній валюті№74 від 22.06.2023, рахунок-проформа від 20.06.2023 №05.06.2023 та договір транспортного екпедирування.
Доказів понесення позивачем інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, відповідачем та судом не встановлено.
Таким чином вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний); камерні та безкамерні: 315/70R22. 5 18PR мод.D735 - 78 шт; індекс навантаження - 152/148; індекс швидкості - М, посадочний діаметр -22,5; 315/8R22.5 20PR мод. D735 - 41 шт.; індекс навантаження - 154/150; індекс швидкості -М, посадочний діаметр -22,5; 385/65 R22.524 PR мод. R230 - 90 шт.», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UА209000/2023/100391/2 від 05.07.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001811 теж слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4294,40 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100391/2 від 05.07.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001811.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «100 ШИН +» (місцезнаходження: 07455, Київська область, Броварський район, сільрада Княжицька, автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 25км., код ЄДРПОУ 38012976) судовий збір в сумі 4294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 11.12.2023.
Суддя Р.І. Кузан