ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 року м.Дніпро Справа № 912/748/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2023 року у справі №912/748/23 (суддя Бестаченко О.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький
про стягнення 10 846,47 грн, -
ВСТАНОВИВ:
02.05.2023 року до господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", в якій позивач просив стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький 10 846,47 грн., з яких: 8 337,64 грн. основного боргу, 269,32 грн. 3% річних, 2 239,51 грн. інфляційних втрат та покласти на відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого газу у період з 01.12.2021 року по 05.12.2021 року.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2023 року у справі №912/748/23 позов задоволено. Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 8 337,64 грн. основного боргу, 269,32 грн. - 3% річних та 2 239,51 грн. інфляційних втрат.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем не надані докази погашення у повному обсязі заборгованості за спожитий газ, поставлений на підставі типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у сумі 8 337,64 грн., що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача цієї суми і нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат у визначених ним розмірах.
Не погодившись з рішенням суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Кропивницький звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- з 01.12.2021 року скаржник уклав з ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" договір постачання природного газу №10-1190/21-БО-Т, про що ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повинен був внести дані до інформаційної платформи, тому за період з 01.12.2021 року по 05.12.2021 року дані про позивача як постачальника "останньої надії" внесені до інформаційної платформи помилково;
- відповідач не міг внести самостійно відповідні дані до інформаційної платформи у зв'язку з відсутністю у нього доступу, однак ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" не узгоджував з КЕВ м.Кропивницький період постачання з 06.12.2021 року всупереч умов договору №10-1190/21-БО-Т від 01.12.2021 року, що призвело до виникнення штучної заборгованості відповідача перед позивачем;
- дані з інформаційної платформи є такими, що не відповідають дійсності, оскільки опалювальний період розпочався 28.10.2021 року; позивачем не включено у період виникнення заборгованості 01.12.2021 року, у роздруківці з інформаційної платформи у цей день також не зазначено споживання газу.
Викладене, за переконанням скаржника, свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи.
Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
14.08.2023 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 року №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
За змістом п.п.19, 26, 37 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу": постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу; оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 року №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236".
Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов'язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
В значенні Бюджетного кодексу України Квартирно - експлуатаційний відділ м.Кропивницький є бюджетною установою.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Згідно з ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до п.1 розд.VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015року, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розд. VI. з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на Інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501.
У даному випадку, включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п.2.1. Типового договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Відповідно до п.3.1., 3.2., 3.3. договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
За умовами п. 4.3 договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Згідно з п.п.1 п. 5.1 та п.п.1 п. 5.2 договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з дня, визначеного Інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Крім того, з п.2 гл.7 розд. XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 року вбачається, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в Інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/ спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до Інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 року №809 в редакції Постанови КМУ № 1102.
Цією ж Постановою КМУ №1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб.метр., отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб.метр.
З 1 грудня 2021 року ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/ оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.
Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача (а.с.14,15).
За відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS00008F11F00M.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00008F11F00M вказано, що у періоди з 01.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 29.12.2021 та з 02.12.2021 по 01.01.2022 (з різними періодами постачання по окремих точках обліку) споживачу було поставлено:
- з 01.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 куб. м.
- з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 897,00 куб.м.
- з 02.12.2021 по 29.12.2021 - 185,00 куб. м.
- з 01.01.2022 по 01.01.2022 - 0,00 куб.м.
Позивачем виставлені та направлені на адресу відповідача рахунки на оплату поставленого природного газу № 32616 за 0,89700 тис. куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 15 069,60 гр. та № 1750 за 0,185 тис. куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 8 337,64 грн.
Вказані рахунки відповідач оплатив частково, у розмірі 15 069,60 грн. за спожитий у листопаді 2021 року газ в об'ємі 0,89700 тис. куб. м.
Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість на суму 8 337,64 грн за спожитий у грудні 2021 року ( 02.12.2021 року по 05.12.2021року) природний газ.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором в частині повної оплати поставленого газу позивачем нараховані три проценти річних у сумі 269,32 грн. та 2239,51грн. інфляційних втрат.
Неоплата відповідачем вказаних вище сум боргу, 3 % річних та інфляційних втрат стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, укладений між сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господаського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме невиконання відповідачем зобов'язання за Типовим договором про постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної оплати поставленого за таким договором природного газу та ненадання ним доказів, які б спростовували дане порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача 8 337,64 грн. заборгованості за поставлений природний газ.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується і з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 269,32 грн. та втрат від інфляції у сумі 2 239,51 грн., враховуючи, що розрахунок цих сум не суперечить вимогам чинного законодавства України у частині їх нарахування та є арифметично правильним.
Стосовно доводів скаржника про укладення ним іншого договору про постачання природного газу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне:
За приписами Кодексу ГТС Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора Інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (у даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами Інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій / реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток Інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, сторони як суб'єкти ринку природного газу мають право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Згідно з п.4.2 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в Інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Суб'єкти ринку природного газу мають право користування ресурсами Інформаційної платформи, тому відповідач може відповідно до даних Інформаційної платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу (постачальника, періоди, об'єми спожитого газу).
Згідно з п.1 розд.ІІ Правил постачання природного газу підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Як зазначено вище, у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 року по 05.12.2021року автоматично було включено до портфеля постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем в період з 01.11.2021 року по 05.12.2021 року до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом від 08.03.2023 року № ТОВВИХ-23-2999, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).
Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС у спірний період з 01.12.2021 року по 05.12.2021 року саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник "останньої надії".
Натомість, інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на цій платформі відсутні, що є підставою для висновку про те, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" почало здійснювати поставку газу відповідачу лише починаючи з 06.12.2021 року.
Одночасно, стосовно аргументів скаржника про те, що ТОВ"Нафтогаз Трейдинг" не узгоджував з КЕВ м.Кропивницький період постачання газу з 06.12.2021 року за договором №10-1190/21-БО-Т від 01.12.2021 року, слід зазначити, що саме правомірність дій/ бездіяльності сторін цього правочину, які пов'язані з його виконанням, не є предметом дослідження у даній справі та не спростовують факт наявності боргу відповідача перед позивачем за Типовим договором.
Крім того, відповідно до п. 3.2 договору постачання природного газу від 01.12.2021 року № 10-1190/21-БО-Т, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", на який посилається скаржник, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі Оператора ГТС.
Між тим, як зазначено вище, відповідні відомості на Інформаційній платформі щодо відповідача у спірний період відсутні.
Отже, у справі наявні докази включення відповідача до Реєстру споживачів позивача. При цьому докази включення його до Реєстру споживачів ТОВ "ГК"Нафтогаз Трейдинг" у спірний період у матеріали справи не надані.
Також, згідно з п.п. 3.1, 3.5 договору №10-1190/21-БО-Т від 01.12.2021 року право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
Однак, у матеріалах даної справи відсутній відповідний акт на підтвердження постачання відповідачу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" природного газу у період 01.12.2021 року по 05.12.2021 року.
Крім того слід зазначити, що причини невключення позивачем у період заборгованості саме дати 01.12.2021 року, у даному випадку не мають значення для вирішення цього спору та не впливають на розмір заявлених вимог, оскільки розрахунок заборгованості зроблено позивачем за період з 02.12.2021 року по 05.12.2021 року, докази на підтвердження необгрунтованості таких розрахунків скаржником не надані.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене, інші аргументи апелянта суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, оскільки вони не впливають на юридичну оцінку обставин та не спростовують викладених вище висновків суду про наявність підстав для задоволення позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кропивницький на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2023 року у справі №912/748/23 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2023 року у справі №912/748/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Суддя: О.Г.Іванов