ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/414/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Кузьміна І.С., довіреність №01Др-281-1023 від 10.10.2023, адвокат;
від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Вошколуп В.Г., довіреність №04/1 від 03.01.2023, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 (повне рішення складено 09.06.2023, суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/414/23
за первісним позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м.Дніпро
до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець, Дніпропетровська область
про стягнення 290 365,44 грн
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про внесення змін до договору розподілу природного газу від 01.01.2016
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 276 009,18 грн основного заборгованості, 1 932,06 грн інфляційних втрат, 11 720,94 грн пені, 703,26 грн 3% річних та судових витрат по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №0942005АРВВР016 від 01.01.2016 року в частині оплати за послуги з розподілу природного газу, надані у листопаді 2022 року.
Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою, в якій просило внести зміни до договору розподілу природного газу від 01.01.2016, що укладений між Акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» шляхом підписання заяви-приєднання №0942005АРВВР016, а саме: зменшити річну замовлену потужність об'єму газу з 2 190 548,99 м3 до 1 277 979,53 м3 сумарно по всіх об'єктах Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» у газорозподільній зоні Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на 2022 рік; судові витрати покласти на АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз".
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що військова агресія росії призвела до неможливості АТ "Марганецький ГЗК" виконати зобов'язання за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 з АТ "Оператор газорозподільних систем "Дніпропетровськгаз", спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, в частині використання АТ "Марганецький ГЗК" обсягів річної потужності об'ємів газу на 2022 газовий рік в розмірі 912 569,46 м3 та неможливості оплати вартості розподілу природного газу на 2022 газовий рік об'ємом 912 569,46 м3.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 первісний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 290 365,44 грн задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 276 009,18 грн основної заборгованості, 7 183,80 грн пені, 431,03 грн 3% річних та 4 254,36 грн судового збору; в іншій частині первісного позову відмовлено; зустрічний позов Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про внесення змін до договору розподілу природного газу від 01.01.2016 залишено без задоволення.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що корегування величини річної замовленої потужності на об'єктах споживача не є договірною умовою, а визначається унормованими діями сторін відповідно до Кодексу газорозподільних систем; у справі не вбачаються фактичні і правові підстави для такого корегування. Оскільки факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом грошових зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу доводиться матеріалами справи, суд задовольнив позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача суми 276 009,18 грн основного боргу, 7 183,80 грн пені та 431,03 грн 3% річних; в іншій частині первісного позову суд відмовив через неправильні розрахунки. Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення суми пені суд залишив без задоволення з огляду на незначну суму до стягнення та необґрунтованість неможливості виконання грошового зобов'язання.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі; задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом порушено вимоги ст. ст. 652, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 236 ГПК України;
- плата за договором послуги може бути зменшена до рівня розумної плати у випадку, якщо послуга не могла бути надана з об'єктивних причин;
- обставини, що виникли від початку повномасштабної війни 24.02.2022, мають об'єктивний характер та жодним чином не залежать від дій чи бездіяльності АТ «МГЗК»;
- суд зробив безпідставний висновок, що послуга була надана позивачем за первісним позовом та спожита відповідачем за первісним позовом у повному обсязі;
- фактичний розподіл природного газу припинений з квітня 2022 року, у листопаді 2022 року послуга з розподілу фактично поставленого та спожитого природного газу не надавалася;
- за листопад 2022 року відповідач за первісним позовом має сплатити не повну суму «абонентської плати», а відповідну розумну плату, яка має бути визначена судом;
- наявні умови істотної зміни обставин, які викликають необхідність у зміні умов договору розподілу;
- судом неправомірно відхилено та не надано належної правової оцінки висновку ТПП України №46/02-03 від 08.02.2023;
- суд дійшов неправильного висновку, що спірні відносини не можуть регулюватися положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України, а регулюються виключно Кодексом газорозподільних систем;
- з огляду на наявність форс - мажорних обставин, стягнення судом першої інстанції з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 7 183,80 грн та 3% річних у розмірі 431,03 грн є порушенням вимог ст. 218 Господарського кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/414/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/414/23.
07.07.2023 матеріали справи №904/414/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.10.2023.
28.07.2023 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- сторони погодили, що річна замовлена потужність на 2022 рік становить 2 190 548,99 м3;
- уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік до 20.10.2021 споживач не надав, та будь- якої незгоди не висловлював;
- споживач приймав послуги, надані йому AT «Дніпропетровськгаз» без нарікань на якість вказаних послуг, що підтверджується оплатами з боку споживача та фактичним погодженням з величиною річної замовленої потужності, встановленої Оператором ГРМ;
- до послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об'єктів споживача до газорозподільної системи, що означає наявність технічної можливості у будь-який час, необхідний споживачу, скористатись можливістю розпочати газоспоживання;
- навіть якби протягом всього 2022 року AT «Марганецький ГЗК» взагалі не постачався природний газ, останній був би зобов'язаний сплачувати за послугу з розподілу природного газу, тому що споживач погодився з тими об'ємами природного газу, які йому було запропоновано Оператором ГРМ, що підтверджено актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2021;
- відповідачем за первісним позовом не спростований як доказ акт наданих послуг №ДГП82021978 від 30.11.2022 на загальну суму 276 009,18 грн з ПДВ, який підписаний обома сторонами;
- на теперішній час наявні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.04.2021 по справі №909/608/20, щодо застосування статті 652 ЦК України до договірних відносин у випадку, якщо договір є типовим та затверджений відповідним нормативно- правовим актом;
- відповідач жодних дій для засвідчення форс-мажорних обставин не вчинив, тому його посилання на лист ТПП України від 28.02.2022 в якості обґрунтування своїх позовних вимог є хибним.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 у зв'язку зі звільненням судді Орєшкіної Е.В. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
12.10.2023 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кощеєва І.М., про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.
Після усунення визначених обставин ухвалою суду від 16.10.2023 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 призначений у судове засідання на 06.12.2023.
У судовому засіданні 06.12.2023 представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні первісного позову.
Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у судовому засіданні 06.12.2023 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз» та Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" укладено договір розподілу природного газу на основі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829 (зі змінами) шляхом підписання заяви-приєднання №0942005АРВВР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 (далі - Типовий договір).
Відповідно до умов Типового договору:
1.1. Цей Типовий договір розподілу природною газу (далі - договір) с публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
1.2. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем),
1.3. Цей договір с договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 га 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) с вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не с побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою наведеною у додатку 3 до нього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
2.1. за цим договором Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
6.1. Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
6.2. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1. договору, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
6.3. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
6.4. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуга з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
6.5. У разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється доданком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості, Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за цим договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів, Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт споживача до/повного погашення
6.6. Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
7.1. Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
12.1 Цей договір укладається на невизначений строк.
Відповідачу за первісним позовом як споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56XO000005АРВ00D.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлено для АТ "Дніпропетровськгаз" наступні тарифи на розподіл природного газу на 2022 рік постановою від 22.12.2021 № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Додатком 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання №0942005АРВВР016 від 01.01.2016 визначено розрахунок втрат і витрат природного газу та перелік точок комерційного обліку споживача.
В подальшому до договору були укладені додаткові угоди №1 від 01.12.2016 (змінено Оператора ГРМ на ПАТ «Дніпропетровськгаз» та його реквізити), додаткова угода №2 від 01.04.2018 (доповнено предмет договору реченням: «Код послуги згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010-35.22»), додаткова угода №3 від 01.08.2018 (внесені зміни до реквізитів споживача), додаткова угода №4 від 27.04.2018 (у зв'язку з перейменуванням споживача викладені в іншій редакції преамбула договору, реквізити сторін, найменування споживача по тексту договору), додаткова угода №5 від 26.07.2018 (доповнено новими абзацами п.п. 6.2 розділу VI договору, п. 9.1 розділу ІХ договору, п.12.3 розділу ХІІ договору, примітку до додатку 1 до договору; викладений в новій редакції п. 8.2 розділу VIІІ договору), додаткова угода №6 від 01.08.2018 (внесені зміни до п. 1.4 розділу І договору, п. 3.1, п. 3.2 розділу ІІІ договору, п.п 2, п. 9.1 розділу ІХ договору), додаткова угода №7 від 01.10.2018, якою з 01.10.2018 у зв'язку з відключенням вилучені з договору об'єкти за переліком, додаткова угода №8 від 28.10.2019 (замінено Оператора ГРМ, ПАТ «Дніпропетровськгаз», викладений в новій редакції додаток №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача»), додаткова угода №9 від 29.01.2021 (викладений в новій редакції додаток №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача»).
На виконання умов договору позивач за первісним позовом надав відповідачу за первісним позовом послуги з розподілу природного газу (потужності): у листопаді 2022 року на суму 276 009,18 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг від 30.11.2022 №ДГП82021978, який підписаний та скріплений печатками сторін.
Споживачу за вказані послуги було виставлено рахунок на оплату №62027005 від 14.12.2022, який разом з актом наданих послуг від 30.11.2022 був отриманий відповідачем за первісним позовом 16.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5340100675726.
Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманих послуг з розподілу природного газу (потужності) у листопаді 2022 року на суму 276 009,18 грн з ПДВ не здійснив, що стало підставою для звернення позивача з первісним позовом про стягнення заборгованості в сумі 276 009,18 грн, пені за період з 12.12.2022 по 11.01.2023 в сумі 11 720,94 грн, 3% річних за період з 12.12.2022 по 11.01.2023 в сумі 703,26 грн, інфляційних втрат за період грудень 2022 в сумі 1 932,06 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у жовтні 2021 року Марганецькою дільницею АТ "Дніпропетровсьгаз" було надано відповідачу за первісним позовом акт прийому-передачі природного газу №ДГП0049752 від 30.09.2021 за вересень 2021 року, яким АТ "Марганецький ГЗК" було проінформовано про встановлення величини річної замовленої потужності на 2022 рік у обсязі 2 190 548,99 м3.
Враховуючи стабільність на ринку економічної діяльності АТ "Марганецький ГЗК" та відсутності об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність кризових передумов або підприємницьких ризиків, АТ "Марганецький ГЗК" у жовтні 2021 року погодився на запропонований оператором ГРМ обсяг річної потужність в розмірі 2 190 548,99 м3 газу, що відповідало фактичним об'ємам споживання за період з 01.10.2020 по 30.09.2021.
Проте, 24 лютого 2022 року розпочалась широкомасштабна військова агресія російської федерації. Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався та діє до 19 лютого 2023 року.
Від початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року АТ "Марганецький ГЗК" докладало всіх зусиль, щоб продовжувати функціонувати та вчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов'язання. Але підприємство зіткнулось з серйозними економічними факторами, які постійно накопичуються та унеможливлюють ведення господарської діяльності, зокрема: нестача сировини та порушення комерційних ланцюгів постачання; критичне падіння попиту на продукцію АТ "Марганецький ГЗК" на внутрішньому та експортному ринках; суттєве зростання витрат на транспортування; значні складнощі з доступом до інфраструктури; численні порушення технологічного циклу виготовлення продукції, що вплинуло на її якість та псування; перебої з електро- та водопостачанням.
Відповідач за первісним позовом стверджує , що всі ці фактори в сукупності призвели до об'єктивної неможливості виконання АТ "Марганецький ГЗК" своїх зобов'язань за договором, зокрема, використання об'єкту газу в обсягах річного замовлення та оплату послуг розподілу природного газу відповідно до умов договору розподілу природного газу від 01 січня 2016 року.
Отже, як зазначає позивач за зустрічним позовом, наведені обставини призвели до істотної зміни обставин, якими керувався АТ "Марганецький ГЗК" при замовленні річної потужності газу, а саме щодо необхідних обсягів річної потужності об'ємів газу на 2022 газовий рік. Внаслідок істотної зміни обставин потреби АТ "Марганецький ГЗК" в обсягах газу зменшились на 912 569,46 м3 (з 2 190 548,99 м3 по 1 277 979,53 м3 = 912 569,46 м3).
31.05.2022 АТ "Марганецький ГЗК" звернулося до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" з листом вих. №1297/1 про коригування величини замовленої потужності на 2022 рік та встановленні її у розмірі 1 200,0 тис. м3.
Листом від 10.06.2022 №49004.1-Сл-8252-0622 Оператором ГРМ відмовлено у коригуванні величини замовленої потужності на 2022 рік.
13.09.2022 листом №2104/2 АТ "Марганецький ГЗК" звернувся до Оператора ГРМ із заявою про корегування річної замовленої потужності об'ємів газу на 912 569,46 м та прийняття до розрахунку відкоригованої величини річної замовленої потужності в розмірі 1 277 97953 м3.
У відповідь на заяву про корегування від 13.09.2022 року № 2104/2 Оператор ГРМ надав відмову, оформлену листом від 22.09.2022 №49004.1-Сл-14210-0920, в якому зазначив, що річна замолена потужність по об'єктам ПрАТ «Марганецький рудоремонтний завод» на 2022 рік визначена за підсумками попереднього газового року.
Позивач за зустрічним позовом посилається на висновок Полтавської торгово-промислової палати від 08.02.2023 №45/02-03 щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договором розподілу природного газу від 01.01.2016, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, в якому встановлено, що подані АТ "Марганецький ГЗК" документи свідчать про настання істотної зміни обставин при виконанні договору розподілу природного газу від 01.01.2016, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання №0942005АРВВР016 між АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та АТ "Марганецький ГЗК", що унеможливлює виконання істотних умов договору в частині використання обсягів річної потужності об'ємів газу на 2022 рік; є підставою для перегляду та внесення змін до умов договору в частині корегування обсягів річної потужності об'ємів газу на 2022 рік.
Викладене стало підставою для звернення з зустрічним позовом, в якому АТ "Марганецький ГЗК" просило внести зміни до договору розподілу природного газу від 01.01.2016, що укладений між Акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» шляхом підписання заяви-приєднання №0942005АРВВР016, а саме: зменшити річну замовлену потужність об'єму газу з 2 190 548,99 м3 до 1 277 979,53 м3 сумарно по всіх об'єктах Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» у газорозподільній зоні Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на 2022 рік.
Відповідно до частини першої ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом, АТ «Марганецький ГЗК», підписавши заяву-приєднання №0942005АРВВР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу.
Отже, з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20).
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно зі ст. 184 ГК укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній газовий рік.
Згідно з абзацом шостим пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, газовий рік період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.
Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, величина річної замовленої потужності відповідача за первісним позовом на 2022 рік встановлена у розмірі 2 190 548,99 м3, тобто 182 545,75 м3 на місяць, а тому місячна вартість послуги розподілу природного газу була визначена у розмірі: 184 365,68 грн, як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф у розмірі 1,26 грн за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ), встановлений регулятором Постановою від 22.12.2021 №2745 для відповідного оператора ГРМ АТ “ОГС “Дніпропетровськгаз” із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (182 545,75 грн х1,26 тариф=230 007,65 грн та 46 001,53 грн ПДВ, всього 276 009,18 грн).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 Закону України “Про ринок природного газу”, що визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить затвердження та оприлюднення у встановленому порядку методології визначення тарифів на послуги транспортування природного газу для точок виходу і точок входу, методологій визначення тарифів на послуги розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу щодо газосховищ, до яких застосовується режим регульованого доступу відповідно до статті 48 цього Закону, на послуги установки LNG та встановлення (зміна) тарифів, які повинні убезпечити необхідні інвестиції в газотранспортні та газорозподільні системи, газосховища, а також установку LNG.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором (ч. 2 ст. 32 цього Закону).
Частиною першою статті 1 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” від 22 вересня 2016 року №1540-7111 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обумовлено, що НКРЕКП (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначені у статті 3 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”.
Зокрема, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Відповідно до частин шостої, дев'ятої статті 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.
Рішення Регулятора є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Указом Президента України №715/2014 від 10 вересня 2014 року затверджено Положення про НКРЕКП (далі - “Положення №715/2014”),
Пунктом 13 Положення №715/2014 визначено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів громадськості. Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.
Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання об'єктами природних монополій. Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
Аналіз змісту постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 про затвердження Типового договору розподілу природного газу свідчить, що вказана постанова поширюються на невизначене коло осіб та розрахована на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова є нормативно-правовими актами.
Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру (юридична норма). Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою.
Загальний характер юридичних норм, встановлених або санкціонованих державою у нормативно-правових актах, полягає у тому, що ці норми розраховані на регулювання групи виду кількісно невизначених суспільних відносин, адресовані кількісно невизначеному колу неперсоніфікованих суб'єктів, не вичерпують свою обов'язковість певною кількістю її застосувань, тобто юридично діють безперервно, а їх чинність скасовується за спеціальною процедурою чи припиняється через настання певної події або дати.
З огляду на вказане, нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (юридичні норми), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акту стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид (групу) суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується, вичерпується у зв'язку з його застосуванням до конкретних правовідносин.
Кожна окрема зміна, яка вноситься до Типового договору розподілу природного газу, затверджується відповідною постановою, а положеннями Закону України “Про ринок природного газу”, Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, Кодексом ГРМ не передбачено можливості зміни договору розподілу ПГ, зокрема, в частині порядку розрахунків, і Типовий договір не є нормативно-правовим актом, який регулює питання вирішення будь-яких судових спорів.
Крім того, приписами частини четвертої статті 179 ГК України визначено відсутність у суб'єкта, який вступив у договір приєднання, запропонований іншою стороною, права наполягати на зміні його змісту.
З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що АТ “ОГС “Дніпропетровськгаз” не має можливості вносити зміни у типовий договір розподілу природного газу, а суд також не може своїм рішенням спонукати відповідача до внесення змін у нормативно - правовий акт, внесення змін до якого є дискреційним повноваженням регулятора в особі НКРЕКП.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2021 по справі №909/608/20.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Разом з цим, оскільки відповідні зміни, які позивач за зустрічним позовом вважав за необхідне внести до договору, не відповідають положенням глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ і Типового договору, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (з урахуванням змін, внесених до Типового договору постановою НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080), то відсутні підстави для застосування положень ст. 652 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що висновок Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати від 08.02.2023 №45/02-03 щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 не є підставою для внесення змін до нього.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Обставини справи свідчать про те, що послуга Оператора розподілу газу полягає не тільки у розподілі фактично поставленого і спожитого газу, а й у забезпеченні отримання споживачем того обсягу газу, який випливає із встановленої величини річної замовленої потужності об'єкта споживача. В матеріалах справи відсутні докази того, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" не забезпечило Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" саме потенційною можливістю отримати газ за обсягами, визначеними за даними 2021 року.
В даному випадку суд першої інстанції правомірно погодився з позивачем за первісним позовом у тому, що послуга останнього є наданою і спожитою Акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" незалежно від обсягів фактичного споживання відповідачем за первісним позовом природного газу у спірному періоді.
Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується наявність боргу відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за договором у розмірі 276 009,18 грн за актом надання послуг від 30.11.2022, який підписаний обома сторонами.
Зміст п. 6.4 Типового договору свідчить про те, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ, тому за положеннями ч.2 ст.530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, оскільки матеріалами справи доводиться отримання споживачем акту надання послуг від 30.11.2022, рахунку на оплату №62027005 від 29.11.2022, 16.12.2022, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні №5340100675726, семиденний строк його виконання сплив 23.12.2022, а борг виник 24.12.2022.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 8.2 типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно задоволені до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом за період прострочення з 24.12.2022 по 11.01.2023 3% річних у сумі 431,03 грн, пеню в сумі 7 183,80 грн, в іншій частині стягнення відмовлено в зв'язку з неправильним розрахунком; у задоволенні інфляційних втрат за грудень 2022 відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для їх нарахування, оскільки інфляційна складова боргу за період прострочення до 15 днів не враховується.
Відповідачем за первісним позовом заперечень щодо розрахунку судом пені та 3% річних не висловлено, посилання не відсутність підстав для їх нарахування в зв'язку з відсутністю боргу спростовані судом вище.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що наявність та дія форс - мажорних обставин, засвідчених листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, унеможливили здійснення у 2022 році платежів на користь позивача за первісним позовом за договором, що є обґрунтованою та законною підставою для звільнення АТ «Марганецький ГЗК» від відповідальності за нездійснення оплати, тому стягнення судом пені в сумі 7 183,80 грн та 3% річних у сумі 431,03 грн є порушенням вимог ст. 218 ГК України.
Колегія суддів зазначає, що лист, оприлюднений ТПП України 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, забезпечив можливість визнати за спрощеною процедурою факт форс-мажору. Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України “Про торгово-промислові палати України”.
Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України (ЦК України), яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб. Звернення суб'єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України.
Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44(5).
Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов'язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.
Тож сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події “форс-мажору”: 1) подія (форс-мажорна обставина); 2) непередбачуваність обставин; 3) причинно-наслідковий зв'язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов'язань; 4) неможливість виконання і альтернативного виконання.
Проте, відповідач за первісним позовом, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, жодних дій для засвідчення форс-мажорних обставин не вчинив, а тому його посилання на вищенаведений лист ТПП України в якості обґрунтування своїх заперечень є безпідставним.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 у справі №904/414/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 12.12.2023.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв