761/7861/23
2/465/2818/23
РІШЕННЯ
Іменем України
05.12.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді Марків Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_4 - адвокат Цимбал Н.В. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 07 червня 2011 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено відповідний актовий запис №1129. Від шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказує, що підставою для розірвання шлюбу є те, що у позивача відсутні спільні інтереси з дружиною, які стали причиною постійних суперечок, та не дають мождивості дійти сторонам до порозуміння у вирішенні сімейних питань. Вказується, що з літа 2022 року з відповідачкою проживають окремо, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, фактично сім'я припинила своє існування.
Враховуючи вищевикладене, просить шлюб між позивачем та відповідачкою розірвати.
Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Матлашевського В.Л. до суду надійшов відзив на позовну заявну, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю такого.
Відзив мотивує тим, що сварок між подружжям не було, однак матір позивача чинила постійний тиск на ОСОБА_4 щодо розірвання шлюбу між ними. Зазначає, що до вересня 2023 року вони проживали однією сім'єю із дітьми, однак через психологічний тиск з боку матері позивач виїхав у невідомому напрямку і зв'язок із ним був втрачений. Також вказує, що із отриманої нею інформації, у неї виник сумнів, що позивач самостійно подав позовну заяву, оскільки на момент подання позову ОСОБА_4 перебував за межами території України. Вважає, що позовні вимоги базуються на голослівних припущеннях і вигадках.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, який мотивує тим, що твердження відповідачки стосовно проживання однією сім'єю до вересня 2023 року є неможливим, оскільки у березні 2023 року позивач виїхав за межі території України для проходження медичного обстеження. Також вказує, що договір про надання правничої допомоги №06-02/23 від 22.02.2023 року підписано позивачем особисто. Щодо бажання відповідачки зберегти сім'ю, вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки з часу проживання окремо, відповідачка не вживала жодних заходів для примирення.
Від відповідачки до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке мотивує тим, що у відзиві дата проживання разом "до вресня 2023 року" є опечаткою, а факт проживання однією сім'єю до вересня 2022 року підтверджується документами, долученими до матеріалів справи. Щодо особистого звернення ОСОБА_4 до адвоката Цимбал Н.В. ставить під сумнів, оскільки до відповіді на відзив не долучили копії договору, який підтвердив би цей факт. Також, зазначає, що по сьогоднішній день вживає всіх можливих заходів для примирення та збереження сім'ї.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила такий задоволити.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечили щодо позову, просили відмовити у задоволенні такого.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 07 червня 2011 року у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, про що складено відповідний актовий запис №1129, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.02.2023 року.
За час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.06.2016 року та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.07.2019 року.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з ч. 2 ст. 140 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з приписами частини 3 статті 105 Сімейного кексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 07 червня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №1129.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2023 року.
Суддя Ю.С. Марків