Справа № 462/9270/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Постигач О.Б.
за участю секретаря Дзвінник Х.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - Мечкало Ірини Валентинівни до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8143383 від 15.11.2023. Свої позовні вимоги мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАТ №8143383, яка винесена 15 листопада 2023 року інспектором Управління патрульної поліції в Львівській області старшим лейтенантом поліції Шеголєвим В.Ю. позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він 08.11.2023 о 13:39:07 керував транспортним засобом PEUGEOT PARTNER з реєстраційними номерами НОМЕР_1 та здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену секцію світлофора, яка дозволяє рух ліворуч, чим порушив п. 8.7.3.з. ПДР - порушення проїзду на вимкнений сигнал додаткової секції, що забороняє рух у напрямку, вказаному стрілкою. Позивач в повному обсязі не погоджується із висновками інспектора Управління патрульної поліції в Львівській області старшого лейтенанта поліції Шеголєва В.Ю., зазначає, що після того, як ОСОБА_1 зупинили, він одразу пояснив інспектору, що пересік перехрестя на ввімкнену секцію світлофора, яка дозволяє рух ліворуч, тому він не порушував правила дорожнього руху. Крім цього, у постанові серії ЕАТ №8143383 від 15.11.2023 відсутні будь-які докази вини позивача, тому просить позов задоволити.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 07.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
11.12.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву та долучено відеозапис з нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції. У відзиві зазначено, що позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT PARTNER з державним номерним знаком НОМЕР_1 у місті Львові на вулиці Стрийській, 78 здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену секцію світлофора, яка дозволяє рух ліворуч, тим самим порушив вимоги пункту, правил 8.7.3. «з» ПДР України. Інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення постанови. З врахуванням наведеного просить в зодоволенні позову відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак 11.12.2023 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, однак в поданому відзиві просив проводити розгляд справи за відсутності їхнього представника.
Суд, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що інспектором УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Шеголєвим В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 8143383 від 15.11.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 08.11.2023 о 13:39 год у м. Львові на вул. Стрийській, 78, здійснив проїзд регульованого перехрестя на вимкнену секцію світлофора, яка дозволяє рух ліворуч, чим порушив п. 8.7.3.з. ПДР України.
Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,
Згідно з п. 8.7.3.з - сигнали світлофора мають такі значення: вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, суть якого полягає у тому, що він проїхав регульоване перехрестя на вимкнену секцію світлофора, яка дозволяє рух ліворуч, однак позивач у свої позовній заяві категорично заперечує даний факт та стверджує, що він їхав на зелений сигнал світлофора.
В якості доказу вчинення водієм зазначеного адміністративного правопорушення представниками Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції додано відеозапис з нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції, який вівся під час вчинення адміністративного правопорушення.
При дослідженні вказаних відео судом встановлено, що на такому не видно факту порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме проїзду перехрестя на вимкнену секцію світлофора. На початку відео зображено лише салон службового автомобіля працівників поліції та в подальшому момент самої зупинки транспортного засобу позивача, під час якої ОСОБА_1 ствердив, що він проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора.
Таким чином, аналізуючи наданий суду доказ за своїм внутрішнім переконанням, суд не може достовірно встановити, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 8.7.3.з Правил дорожнього руху та проїхав регульоване перехрестя на вимкнену секцію світлофора, яка дозволяла йому рух ліворуч.
У постанові від 26 квітня 2018 року по справі № 338/1/17 Верховний Суд висловив позицію про вірність висновків суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Разом із тим, всупереч вищевказаним вимогам, будь-які докази, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови серіїЕАТ №8143383 від 15.11.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Суд зауважує, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач проїхав регульоване перехрестя на вимкнену секцію світлофора, тобто, відповідачем не доведено, що позивач є суб'єктом правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, то відсутні підстави вважати про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачем встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд-
УХВАЛИВ:
Позовпредставника позивача ОСОБА_1 - Мечкало Ірини Валентинівни до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 8143383 від 15.11.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 13.
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03040, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/9270/23. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.