Справа № 755/16784/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження №12017100040016842 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.12.2017, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, має на утримані малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що 21 грудня 2017 року приблизно о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження перебували за адресою: м. Київ, вул. Миропільська 13-А .
В цей час у них виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення КП «Час», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 13-А.
В подальшому, ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вступивши в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, розподілили між собою ролі згідно яких ОСОБА_4 мав знаходитися на вулиці біля приміщення КП «Час», контролюючи оточуючу обстановку, а невстановлена досудовим розслідуванням особа мала шляхом пошкодження металевої решітки проникнути в середину приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, ОСОБА_4 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою діючи згідно розподілених ролей, підійшли до приміщення КП «Час», що розташовується в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Миропільська 13-А, де невстановлена досудовим розслідуванням особа за допомогою металевого лома пошкодила решітку дверей та проникла в середину приміщення, а ОСОБА_4 , залишився на вулиці контролювати оточуючу обстановку.
В подальшому, ОСОБА_4 з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, також незаконно проник до приміщення КП «Час», що знаходиться за вищевказаною адресою. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_4 , побачив на столі годинник марки «Слава», вартістю 237 гривень 33 копійки, що належить потерпілій ОСОБА_6 , яка здала його на ремонт до колективного підприємства «Час» та вирішив його викрасти, поклавши годинник до кишені куртки, в яку був одягнений, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Проте, з причин, що не залежали від його волі ОСОБА_4 , довести вказаний злочин до кінця, не зміг, оскільки був затриманий працівниками патрульної поліції в приміщенні КП «Час». При цьому невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення злочину зникла.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, вказавши на дату, мету та спосіб вчинення злочину.
Зокрема розказав, що 21 грудня 2017 року разом із знайомим прийшли до приміщення КП «Час», він лишився на вулиці, спостерігати, а інша особа пішла до приміщення. Пізніше ОСОБА_4 також зайшов до приміщення майстерні, то побачив, що іншої особи вже там немає, а тому вирішив викрасти ще й годинник «Слава» зі столу. Вказаний годинник він поклав до себе в кишеню, проте йому не вдалось залишити місце злочину, оскільки він був затриманий.
Щиро розкаявся, просив суворо його не карати. Також підтвердив судові, що під час досудового розслідування до нього було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, проте він обов'язки не виконував, оскільки в 2017 році вживав наркотики та у подальшому перебував на лікуванні. Своє перебування у розшуку не оскаржував. Зазначив, що наразі він вже тривалий час наркотики не вживає, будь-яких інших кримінальних правопорушень не вчинював, страждає на ряд захворювань, оформлює групу інвалідності.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винуватість ОСОБА_4 ,який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд встановив, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 , вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи покарання ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винуватого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання та реєстрацію, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, проте має ряд захворювань згідно виписки із медичної карти, серед яких є тяжкі, про що свідчить направлення на МСЕК.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, обвинувальний акт не мітить.
З огляду на зазначене, враховуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України з урахуванням приписів ст. 68 КК України.
Водночас, враховуючи обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який запевнив суд, що він усвідомив свою провину та в подальшому вчиняти подібного не буде, має постійне місце проживання, позицію прокурора, який просив застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України, суму заподіяної шкоди, яка становить 237 грн. 33 копійки, яку намагався завдати обвинувачений, керуючись тим, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до нього вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На момент ухвалення судового рішення, застосований слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2023 до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання із встановленням строку виконання обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України (до 23.11.2023 року) продовжений не був.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений, годинник повернуто потерпілій, про що свідчить її розписка.
частину розміру процесуальних витрат у кримінальному провадженні, згідно вимог ст. 124 КПК України слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст. 373 - 376 КПК, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з іспитовим строком на один рік шість місяців.
На підставі п. 1, 2 ч. 1. ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття призначеного покарання, строк попереднього ув'язнення - з 21 грудня 2017 року по 22 грудня 2017 року, та з 14.10.2023 до 16.10.2023.
У відповідності до вимог ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави частину розміру витрат за проведення судових експертиз, що становить 1287 грн.
Речові докази:
- годинник марки «Слава», який передано ОСОБА_6 на зберігання - залишити власнику.
- два металевих ломи - знищити;
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7