Справа №:755/18480/19
Провадження №: 1-кс/755/3589/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2023 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42019101040000157 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «Сенс Банк» звернувся до слідчої судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2019 у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42019101040000157 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 203 кв.м., житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 222605080000, номер запису про обтяження 34461920 від 18.11.2019.
Адвокат мотивує клопотання тим, що 20.09.2019 право власності на квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за AT «Укрсоцбанк», на підставі дублікату іпотечного договору №030.29-50/360-С, серія та номер: 1015, виданий 31.07.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 33393462.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суд м. Києва ОСОБА_7 від 15 листопада 2019 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000157 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, накладено арешт на квартиру що розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 203 кв.м. житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 222605080000, право власності на яку зареєстровано за Акціонерним Товариством «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ 00039019, шляхом заборони відчуження та розпорядження.
Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків AT «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.
Також, на підставі Протоколу № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12.08.2022 року було вирішено згідно протоколу п. 2.1. змінити найменування Банку AT «Альфа - БАНК», на наступне найменування банку українською мовою «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК», скорочене найменування AT «СЕНС БАНК», повне найменування банку англійською мовою JOINT STOCK COMPFNY «SENSE BANK», скорочене найменування банку англійською мовою JSC «SENSE BANK».
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав. Додатково зазначив, що квартира на праві власності належить банку, на даний час у кримінальному провадженні не вручено підозри, тому наразі відсутні підстави для перебування вказаної квартири під арештом.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки воно є передчасним та відсутні підстави для його скасування. Разом з тим, просила долучити до матеріалів копію висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.05.2020.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки досудове розслідування триває, проведено ряд експертиз, однак не в повному обсязі зібрані докази.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, слідча суддя дійшла такого висновку.
Згідно копії відповіді на адвокатський запит від 10.11.2023 № 429-А3/125/50-2023, СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019101040000157 від 07.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в ході якого приймаються всі необхідні процесуальні рішення, досудове розслідування триває, остаточне рішення не прийнято. Крім того, наразі підозру нікому не повідомлялась.
У витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначено, що обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення є те, що 06.11.2019 ОСОБА_8 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та володіє вищевказаною квартирою на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 17.09.2000, шляхом отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановила, що право власності на квартиру, яка має обтяження у вигляді арешту, було незаконно змінено шляхом внесення запису на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 20.09.2019, невстановленими досудовим розслідуванням особами.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира, яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 203 кв.м., житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 222605080000, на праві власності належить АТ «УКРСОЦБАНК» на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_9 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.09.2019 № 48864585.
Окрім цього, відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.05.2020, рекомендовано скаргу ОСОБА_10 задовольнити та скасувати рішення, прийняте державним реєстратором ОСОБА_9 від 25.09.2019 № 48864585.
Стаття 41 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і право приватної власності є непорушним.
Аналогічні гарантії захисту права власності містяться у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року, згідно якого ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до п. 7 ч. 12 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, за п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2019, справа № 755/18480/19 (провадження № 1-кс/755/8780/19), задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_11 та накладено арешт на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 203 кв.м. житловою площею 138,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 222605080000, право власності на яку на даний час зареєстровано за Акціонерним Товариством «Укрсоцбанк» код ЄДРПОУ 00039019, шляхом заборони відчуження та розпорядження.
Як вбачається з тексту названої вище ухвали, арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки вказана квартира є об'єктом кримінального правопорушення. Слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101040000157 від 07.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, наразі триває, об'єкт нерухомого майна, на який накладено арешт, визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст. 22 КПК України).
З норми ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Крім того, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2019 року, що дає слідчій судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «Сенс Банк» в обґрунтування клопотання, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах АТ «Сенс Банк», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42019101040000157 від 07.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 20 хв 01 грудня 2023 року.
Слідча суддя ОСОБА_1