Справа №:755/11505/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Дубенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Пірнівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучерина Б.В. з позовом до Київської міської ради, Пірнівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішення суду у цій справі законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Канади у місті Оттава померла ОСОБА_2 . До складу спадщини входить наступне майно: трикімнатна квартира, загальною площею 59,90 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; двокімнатна квартира, загальною площею 48,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 1010,00 кв.м., цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер №3221888000:24:091:0020, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район на території Сувидської сільської ради, с.т. «Чайка», масив «Дружба» та земельна ділянка площею 297,00 кв.м., цільове призначення: для ведення садівництва, кадастровий номер №3221888000:24:109:0001, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район на території Сувидської сільської ради, с.т. «Чайка», масив «Дружба». Представник позивача зазначає, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є її донька - ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає. Місце проживання спадкодавця до 03 листопада 2021 року було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , яка у вказаній квартирі проживала одна, після вказаної дати місце проживання спадкодавця не реєструвалось. Спадкова справ після смерті ОСОБА_2 не відкривалась, заповіт не складався. Представник позивача вказує, що позивач не змогла подати заяву про прийняття спадщини та пропустила встановлений законодавством України строк з причин, які на її думку є поважними. Спадкодавець на запрошення позивача 06 листопада 2021 року приїхала відвідати Канаду та у зв'язку із збройною агресією рф проти України продовжувала знаходитись в Канаді. Після смерті матері у серпні 2022 року позивач не мала ні фізичних ні моральних сил займатись питаннями прийняття спадщини. У січні 2023 року позивач почала шукати фахівців з метою отримання консультації щодо порядку і строків для прийняття спадщини і їй роз'яснили, що у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану Кабінетом Міністрів України встановлено 10-ти місячний строк для прийняття спадщини, тобто такий строк завершується 19 червня 2023 року. 13 березня 2023 року позивач підписала заяву про прийняття спадщини, справжність підпису була нотаріально засвідчена. Відмітка про легалізацію заяви про прийняття спадщини була здійснена Міністерством закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади лише 13 квітня 2023 року, а Посольством України в Канаді заява була легалізована 10 травня 2023 року. Свідоцтво про смерть спадкодавця було легалізоване Міністерством закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади від 13 квітня 2023 року, а Посольством України в Канаді - 14 червня 2023 року. Свідоцтво про шлюб позивача було легалізоване Міністерством закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади від 25 травня 2023 року, а Посольством України в Канаді - 14 червня 2023 року. Оскільки підготовка документів та їх легалізація в Канаді та їх відправка в Україну забирає багато часу, через об'єктивні причини позивач не змогла подати заяву про прийняття спадщини в строки передбачені законодавством України. 25 липня 2023 року позивач із заявою про прийняття спадщини звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новак Тамари Валеріївни, з пропуском встановленого законодавством строку. Приватний нотаріус у інформаційній довідці від 31 липня 2023 року повідомила про те, що спадкова справа не заведена, оскільки в передбачений законодавством України строк після смерті спадкодавця не була подана заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори та роз'яснено право на звернення до суду з позовною заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 серпня 2023 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (а.с.42-44)
03 жовтня 2023 року до суду від представника відповідача Київської міської ради - Харитонова М.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, ухвалити рішення згідно чинного законодавства. (а.с.52-55)
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.74-75)
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Кучерина Б.В. направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з'явився, у відзиві просив розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.
Представник відповідача Пірнівської сільської ради в судове засідання не з'явився, на правив на адресу суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи без участі представника Пірнівської сільської ради. (а.с.59)
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Оттава померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану провінції Онтаріо, Канада 31 жовтня 2022 року (а.с.6, 7). Справжність підпису заступника генерального реєстратора на свідоцтві підтверджено Міністерством закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади 13 квітня 2023 року. Справжність попереднього підпису на свідоцтві засвідчена посольством України в Канаді 14 червня 2023 року.
Спадкодавець документувалась в Україні, як ОСОБА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України (а.с.34-35)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне їй майно.
Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с.19-24).
ОСОБА_1 є громадянкою Канади, що підтверджується паспортом (а.с.32)
13 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 склала нотаріально посвідчену заяву, адресовану будь-якому приватному нотаріусу України, якою прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 (а.с.30-31). Справжність підпису нотаріуса на цій заяві підтверджено Міністерством закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади 13 квітня 2023 року. Справжність попереднього підпису на цій заяві засвідчена посольством України в Канаді 10 травня 2023 року.
У відповідь на звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Новак Т.В. із заявою про прийняття спадщини, позивачу була надана інформаційна довідка від 31 липня 2023 року вих.№154/01-16, за змістом якої спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилась. Оскільки у строк з 19 серпня 2022 року по 19 лютого 2023 року ОСОБА_1 не здійснила дій щодо прийняття спадщини, тому вважається такою, що не прийняла спадщину. Цією довідкою нотаріусом рекомендовано позивачу звернутись до суду. (а.с.25)
Як убачається з витягу зі Спадкового реєстру №74339278 від 13 жовтня 2023 року, спадкова справа щодо померлої ОСОБА_2 не заводилась. (а.с.66)
ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 квітня 2004 року по 03 листопада 2021 року (а.с.35-зворот, 67)
Відомості про реєстрацію спадкодавця ОСОБА_2 на день смерті на території України, в матеріалах справи відсутні, як і відомості про наявність інших, крім позивача, спадкоємців за законом та/або за заповітом, які б в установлені законом строки прийняти спадщину.
З копії закордонного паспорту ОСОБА_2 вбачається відмітка про в'їзд до Канади 06 листопада 2021 року. (а.с.26)
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач посилається на те, що спадкодавець на запрошення позивача 06 листопада 2021 року приїхала відвідати Канаду та у зв'язку із збройною агресією рф проти України продовжувала знаходитись в Канаді до часу смерті, Кабінетом Міністрів України було встановлено 10-ти місячний строк для прийняття спадщини, 13 березня 2023 року позивач підписала заяву про прийняття спадщини, легалізація документів у Канаді та в посольстві України в Канаді тривала до червня 2023 року, отже через об'єктивні причини позивач не змогла подати заяву про прийняття спадщини в строки, передбачені законодавством України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» було врегульовано питання щодо зупинення строку для прийняття або відмови від прийняття спадщини в умовах воєнного стану.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» викладено в наступній редакції: «установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.»
Пункт 3 вказаної вище постанови КМУ виключено на підставі постанови КМУ №469 від 09.05.2023.
Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частин 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даній справі судом установлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплив 19 лютого 2023 року, при цьому позивач є громадянкою Канади, де постійно проживає, спадкове майно знаходиться на території України (а.с.8-10, 12-13, 15, 17), 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, легалізація документів після смерті матері, яка померла в Канаді, тривала значний час, отже позивач мала об'єктивні перешкоди для вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та суд визнає ці обставини поважними.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими, оскільки спадщина після смерті спадкодавця у визначені законом строки ніким не прийнята, визначений законом строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин.
Тому позов підлягає задоволенню.
Позивач не ставить вимоги про стягнення з відповідачів судового збору. Також при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що заявленими по справі відповідачами - Київською міською радою та Пірнівською сільською радою, які є належними відповідачами, права позивача за цим позовом не порушувалися, не невизнавалися та не оспорювалися. Тому суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду з позовом розмірі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-266, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Київської міської ради (місцезнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ: 22883141) Пірнівської сільської ради (місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с.Пірнове, вул.Спортивна, буд.1, ЄДРПОУ: 04359643) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Перебіг визначеного додаткового строку рахувати з дати набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: