Справа №127/7174/20
Провадження №1-в/127/657/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно - дострокове звільнення від покарання,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло звернення адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від покарання.
В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання. Додатково доповнив, що його підзахисний був засуджений як неповнолітній, таким чином керуючись ст. 107 КК України, він відбуває покарання з 17.11.2019 і на цей час відбув більше 1/2 строку покарання. За період відбування покарання засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно, стягнень не має, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, отримав свідоцтво про повну загальну середню освіту. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно, виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, добросовісно, бере участь в роботах по благоустрою приміщень та території установи. Має заохочення у вигляді подяки. Навчався та отримав повну загальну середню освіту. Просив суд задовольнити його клопотання та звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання умовно-достроково.
Засуджений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, суду пояснив що після першого засудження, ще не зрозумів що накоїв, а коли його вдруге було засуджено до реальної міри покарання, та перебуваючи в слідчому ізоляторі, зрозумів що накоїв та повністю змінив свою поведінку та ставлення до вчиненого. Просив суд звільнити його умовно-достроково, надати йому шанс змінити своє життя, створити сім'ю, працювати.
Представник установи ОСОБА_4 суду пояснила, що працює інспектором відділу соціально - виховної роботи в слідчому ізоляторі державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» де утримується ОСОБА_6 , характеризує його тільки з позитивної сторони, стягнень не має, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, порушень встановленого порядку тримання не допускав, заходи стягнення до нього не застосовувались. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки до ОСОБА_6 застосовано один захід заохочення - подяку. Із іншими засудженими не конфліктний, до працівників установи поводиться ввічливо і тактично. За час тримання в слідчому ізоляторі, відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про попереднє ув'язнення», залучався, без оплати праці, до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов в установі, добросовісно бере участь в роботах по благоустрою приміщень та території установи.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_6 вчиняючи перший злочин, на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий злочин - розбій, за який отримав реальну міру покарання та під час перегляду вироку Вінницьким апеляційним судом виключено вказівку про наявність пом'якшуючої обставини - як щире каяття, тобто ОСОБА_6 щирого каяття не виявляв. Крім того, засуджений після набрання вироком законної сили, ухвалою суду від 04.08.2021 було залишено в слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для ознайомлення з матеріалами справи, з якими досі не ознайомився. За час утримання заохочувався лише один раз. Враховуючи викладене, та те, що засуджений хоча і відбув певну частину призначеного судом покарання, однак, не характеризується як особа, яка сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому ОСОБА_6 не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково. Просив відмовити в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_6 , оскільки у суду не достатньо відомостей для прийняття відповідного рішення, а також він своє виправлення не довів.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин; не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати серед іншого питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Так, вироком Вінницького міського суду Вінницької області, від 12.03.2021 засудженому ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. 24.06.2021, на підставі апеляційної скарги прокуратури, Вінницький апеляційний суд в частині призначеного покарання, вирок скасував та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, без конфіскації майна. ОСОБА_6 , відбуває покарання з 17.11.2019 і за період відбування покарання характеризується позитивно, До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно, виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, має заохочення у вигляді подяки. Навчався та отримав повну загальну середню освіту. На заходи виховного та профілактичного впливу реагує правильно.
Умовно дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Крім цього, у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» зазначено, що звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 Кримінального кодексу України. Так, в пункті 5 вказаної постанови зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч.3 ст.81, ч.4 ст.82 та ч.3 ст.107 КК України. Також у пункті 7 вказаної постанови зазначено, що згідно з ч.1 ст.81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При умовно-достроковому звільненні від відбування основного покарання засудженого, щодо якого було застосовано додаткове покарання, суд може вирішити питання про його повне або часткове звільнення від відбування і додаткового покарання не тільки тоді, коли про це порушено питання у поданні органу, який відає виконанням покарання, а й за своєю ініціативою.
Відповідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З наявної у матеріалах справи характеристики відносно ОСОБА_6 встановлено, що засуджений утримуючись в слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» характеризується позитивно, має одне заохочення, стягнень не має. На підприємстві установи не працевлаштований, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. По відношенні до представників адміністрації поводиться ввічливо та тактично. Своє спальне місце утримує у чистоті та порядку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Дотримується вимог пожежної безпеки. Соціально - корисні зв'язки підтримує з мамою.
Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто засуджений має довести своє виправлення на протязі всього терміну відбування покарання.
Враховуючи викладене, та те, що засуджений хоча і відбув певну частину призначеного судом покарання, однак, не характеризується як особа, яка сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення, тому ОСОБА_6 не може бути звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В матеріалах клопотання захисника такі дані відсутні, а тому суд вважає що клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення є такими, що до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотанні адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно - дострокове звільнення від покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницької апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя: