Справа 127/37702/23
Провадження 1-кс/127/14923/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022020000000547 внесеного до ЄРДР 03.10.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в м. Могилів-Подільський Вінницької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022020000000547 від 03.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 наказом начальника Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (далі - Управління освіти) від 26.06.2000 за № 52 з 01.07.2000 переведено з посади бухгалтера на посаду старшого економіста централізованої бухгалтерії Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 02141578, адреса: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 23), яке є структурним підрозділом Могилів-Подільської міської ради, маючи статус юридичної особи.
Відповідно до п. п. 3.6, 3.20 Посадової інструкції, яку 01.09.2015 затверджено начальником Управління освіти, на старшого економіста ОСОБА_4 серед іншого покладені обов'язки щодо контролю законності, своєчасності і правильності оформлення документів, нарахування заробітної плати працівникам установ та закладів освіти.
Також, ОСОБА_7 наказом начальника Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (далі - Управління освіти) від 24.02.2003 за № 14-к з 01.03.2003 переведено з посади заступника головного бухгалтера на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Управління освіти Могилів-Подільської міської ради (код ЄДРПОУ 02141578, адреса: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. Полтавська, 23), яке є структурним підрозділом Могилів-Подільської міської ради, маючи статус юридичної особи.
Відповідно до Положення про відділ централізованого бухгалтерського обліку управління освіти, затвердженого наказом начальника Управління освіти від 29.12.2010 № 216, централізовану бухгалтерію очолює головний бухгалтер, який відповідно до розподілу функціональних обов'язків, зокрема, організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та забезпечує виконання завдань, покладених на централізовану бухгалтерію, здійснює керівництво діяльністю централізованої бухгалтерії, забезпечує раціональний та ефективний розподіл посадових обов'язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації та запобігання зловживанням під час ведення бухгалтерського обліку, затверджує відомості по заробітній платі та має право другого підпису фінансових документів, проводить банківські операції, у тому числі в системі «Клієнт - Інтернет - Банк» тощо. Крім того, згідно з посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженою начальником Управління освіти 01.09.2015, ОСОБА_7 серед іншого керує працівниками бухгалтерії управління освіти та розподіляє між ними посадові завдання, діє від імені відділу, представляє інтереси управління освіти у взаємовідносинах з іншими організаціями та органами влади.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.
ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2017-2021 років та січень-червень 2022 року, здійснила розтрату грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам структурних підрозділів Управління освіти та підпорядкованих йому установ та закладів, за наступних обставин.
Так, протягом вказаного періоду, кожного місяця, старший економіст ОСОБА_4 , на яку серед іншого покладено обов'язки щодо контролю за нарахуванням заробітної плати працівникам установ та закладів, підпорядкованих Управлінню освіти, розробки зведеної відомості по заробітній платі, сприяючи головному бухгалтеру ОСОБА_7 у здійсненні розтрати зазначених грошових коштів, у своїй картці-довідці двічі на місяць здійснювала собі нарахування авансу та заробітної плати. Надалі при формуванні відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_4 безпідставно вносила недостовірні дані про нарахування собі заробітної плати до цієї відомості, де зазначала декілька сум, що не відповідають даним картці-довідці. Після цього ОСОБА_4 формувала зведену відомість про нарахування заробітної плати та надала її ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 , діючи умисно, достовірно знаючи про те, що у зведених відомостях по заробітній платі, яка підлягала виплаті ОСОБА_4 , вказано завищену суму, на підставі цих відомостей сформувала платіжні доручення, у яких вказала завищену суму при нарахуванні авансу та при нарахуванні заробітної плати, порівняно з вказаними у картках-довідках нарахуваннями. Ці платіжні доручення ОСОБА_7 подала до Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільському Вінницької області для перерахування коштів на відповідний рахунок АТ КБ «Приватбанк» та подальшої виплати заробітної плати працівникам структурних підрозділів та закладів Управління освіти.
З метою доведення свого наміру до завершення ОСОБА_7 надала ОСОБА_4 свій логін та пароль доступу до системи Інтернет-банкінгу «Клієнт - Інтернет - Банк». Після цього ОСОБА_4 , за допомогою робочого комп'ютеру, використовуючи систему банкінгу «Клієнт - Інтернет - Банк» від імені ОСОБА_7 , внесла до електронного платіжного доручення завищені дані про виплату собі ( ОСОБА_4 ) грошових коштів у якості авансу та заробітної плати на свій зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Зайво нарахованими грошовими коштами, що надійшли на картковий рахунок ОСОБА_4 , остання розпорядилася на власний розсуд.
Згідно акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти Могилів- Подільської міської ради за період з 01.01.2017 по 28.02.2023 №03-30/03 від 21.06.2023, на картковий рахунок старшого економіста централізованої бухгалтерії ОСОБА_4 , головного бухгалтера ОСОБА_7 , протягом 2017-2021 років та січень-червень 2022 року, безпідставно перераховано заробітну плату понад обсяги, нараховані у картках довідках відповідного року та належним її виплати, за відсутності первинних документів, що підтверджують виконання ними робіт (за виключенням роботи, виконаної відповідно до своїх посадових обов'язків) на загальну суму 6193843,46 грн.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 03.11.2023 за № 4680/23-21, акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти Могилів-Подільської міської ради за період з 01.01.2017 по 28.02.2023 № 03-30/03 від 21.06.2023, в частині безпідставного перерахування заробітної плати старшому економісту ОСОБА_4 документально підтверджується у сумі 5847038,87 грн, у тому числі у 2017 році - 967437,47 грн, у 2018 році - 1112852,43 грн, у 2019 році - 1075719,77 грн, у 2020 році - 138498178 грн, у 2021 році - 1061243,18 грн, у січні-червні 2022 році - 244804,24 грн.
Діями ОСОБА_4 . Управлінню освіти Могилів-Подільської міської ради завдано майнову шкоду в загальному розмірі 5847038,87 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України, тобто у пособництві у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
У вчинені вищезазначених кримінальних правопорушень повідомлено про підозру:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Могилів-Подільський Вінницької області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом тимчасового доступу до документів Управління освіти Могилів-Подільської міської ради від 02.06.2023;
- протоколом тимчасового доступу до документів АТ КБ «Приватбанк» від 16.04.2023;
- протоколом огляду речових доказів від 01.09.2023, а саме банківських відомостей щодо зарахування заробітної плати працівникам Управління освіти Могилів-Подільської міської ради протягом 2017-2021 роки та січень-червень 2022 року;
- протоколом тимчасового доступу до документів Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільський Вінницької області від 02.10.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.01.2023;
- актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності управління освіти Могилів- Подільської міської ради за період з 01.01.2017 по 28.02.2023 №03-30/03 від 21.06.2023;
- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 03.11.2023 за № 4680/23-21 та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, внесення клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 викликано наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик незаконного впливу на свідків обґрунтований тим, що ОСОБА_4 проживає у м. Могилів-Подільський Вінницької області та перебуває з працівниками Управління освіти (які є свідками у кримінальному провадженні) у тривалих товариських відносинах. Тому ОСОБА_4 , достовірно знаючи про зміст показань цих свідків, може чинити на них вплив з метою зміни показань.
Ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду полягає у тому, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Також ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 виданий 23.07.2022 та дійсний до 23.07.2032, а також двічі перетинала кодон України у період часу з 23.07.2022 по 16.08.2022 та у період часу з 06.08.2023 по 19.08.2023. Крім того, згідно зі ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах, від 11.03.1997 ОСОБА_4 має змогу перетнути державний кордон у спрощеному порядку.
З огляду на вищезазначене, також наявна вірогідність, а отже і ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею інкримінованих їй злочинів (у тому числі тяжких), за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, на даний час підозрювана перебуває у віці, який дозволяє вільно пересуватись, взаємодіяти із громадянами, усвідомлювати наслідки своїх дій, має задовільний стан здоров'я.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання заявленим ризикам. З огляду на встановлені досудовим розслідуванням обставин, існує обґрунтований ризик здійснення
ОСОБА_4 впливу на свідків та ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Саме тому, однією із цілей обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є зведення до мінімуму можливості ОСОБА_4 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного.
Водночас, застосування запобіжного заходу навіть у вигляді домашнього арешту не позбавлятиме ОСОБА_4 можливості користуватись сучасними засобами комунікацій, приймати відвідувачів тощо, а також не убезпечить від ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене, а саме із наявними у провадженні доказами, на даному етапі досудового розслідування свідчить про наявність ризиків того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, окрім як шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.
Також, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. З урахуванням обставин вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів у разі задоволення клопотання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу у розмірі, який відповідає розміру шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями.
За наведених підстав слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Також подали письмові заперечення та характеризуючі матеріали.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
В даному конкретному випадку слідчим в матеріалах клопотання, а прокурором в судовому засіданні, не доведено, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування, а також, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків визначених КПК України.
Під час вирішення питання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньої та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, як встановлено в судовому засіданні жодним чином не переховувалася від органів досудового розслідування, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується за місцем проживання, відповідно до медичних документів хворіє та потребує постійного медичного лікування та спостереження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вищенаведені обставини свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_4 не зможе негативно вплинути на хід слідства, оскільки з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань минуло більше року, слідством максимально зібрано усі докази по справі, допитано усіх свідків та проведено необхідні експертизи, а тому до підозрюваної може бути застосований більш м'який запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов'язків.
Посилання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування тримання підозрюваної під вартою фактично обґрунтовано лише розміром шкоди та тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваній за умови доведеності її вини у вчинені інкримінованого злочину, який є тяжким. Проте, самі лиш розмір шкоди та тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючими елементами при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не можуть бути достатніми підставами для законності тримання особи під вартою.
Доводи клопотання слідчого за погодженням із прокурором в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має негативних характеристик, має соціальні зв'язки та не представляє собою будь - якої соціальної небезпеки.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності тримання особи під вартою в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце свого проживання цілодобово. При цьому, саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022020000000547 внесеного до ЄРДР 03.10.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати житло в якому вона проживає, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала слідчого судді про застосування цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , діє 55 (п'ятдесят п'ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 січня 2024 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту визначити до 30 січня 2024 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя