Справа №718/2716/23
Провадження №2/718/531/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2023 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді Мінів О.І.,
секретаря судових засідань Анучкіної О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду м. Кіцмань цивільну справу № 718/2716/23 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: с.Брусниця Вижницький район Чернівецька область), третя особа: Служба у справах дітей Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (місце знаходження: вул.Буковинська,30 с.Брусниця Вижницький район Чернівецька область) про позбавлення батьківських прав,-
УСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернувся 07.08.2023 до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з відповідачкою ОСОБА_2 перебував у фактичних шлюбних відносинах з літа 2019 року. В них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із ним та знаходиться на його утриманні.
Вказує на те, що подружні відносини з відповідачкою вони припинили в березні 2022 року. З того часу мати дитини злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, а саме жодним чином не спілкується з дитиною та не приймає участі в її вихованні. Так, на початку червня 2022 року ОСОБА_2 покинула дитину та виїхала невідомому напрямку, в той час він перебував на службі в ЗСУ, де знаходився в період часу з березня 2022 року по червень 2022 року.
Посилається на те, що відповідачка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Жодним чином не спілкується з дитиною та не приймає участі у його вихованні, не проявляє щонайменшої батьківської турботи, хоча має реальну можливість усно чи письмово спілкуватися з донькою. Крім того, відповідачка жодного разу не поцікавилася життям дитини, її здоров'ям, чим вона займається, що її цікавить, як проводить час. Фактично дитина не знає своєї матері.
Також зазначає, що в ОСОБА_2 є ще дитина від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої вона позбавлена батьківських прав на підставі заочного рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.12.2022 року., що свідчить про неналежне ставлення до своїх обов'язків як матері дітей.
З посиланням на відповідні норми закону, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5 ..
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подала.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.08.2023, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2023 (а.с.47).
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2023 (а.с.55).
31.10.2023 судове засідання відкладено на 23.11.2023, а відтак 07.12.2023, у зв'язку із повторною неявкою відповідача.
У судове засідання 07.12.2023, позивач ОСОБА_1 не з'явився однак скерував заяву про підтримання позовних вимог про позбавлення батьківських прав, просив розглянути справу за його відсутності. Не заперечив проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 07.12.2023 не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному сайті суду - не з'явився. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Від представника Служби у справах дітей Брусницької сільської ради Вижницького району 23.10.2023 надійшла письмова заява, у якій просила розгляд справи провести за її відсутності. Позовні вимоги визнали та просили врахувати інтереси дитини.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України, про що постановлено відповідну ухвалу.
Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.
Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та доведений і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецькій області 22.09.2020 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9)
Висновком Служби у справах дітей при Брусницькій сільській раді №64 від 12.06.2023, за заявою ОСОБА_1 , визнано за доцільне позбавити гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканку с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Брусниця Вижницького району Чернівецької області (а.с.11- 12).
Згідно характеристики від 18.07.2023 за №02.02-16/746 виданої Брусницькою сільською радою ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується з негативної сторони (а.с. 15)
Згідно характеристики від 15.02.2023 за №02.02-16/136 виданої Брусницькою сільською радою ОСОБА_1 по місцю проживання захарактеризував себе з хорошої сторони (а.с. 16)
Заочним рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12.12.2022 року №718/2361/22, позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 (а.с. 17-20)
Відповідно до акту оцінки потреб сім'ї/особи від 10.06.2022 року під час виїзду комісії, дитини в будинку не було та з'ясовано, що дитини перебувала під опікою прабаби ОСОБА_6 в с.Нижні Станівці, в той час батько ОСОБА_1 перебував в рядах ЗСУ.(а.с.29-33)
У відповідності до Акту передачі малолітньої дитини від 20.06.2022 року, малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано батькові (а.с.35)
Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 15.03.2023 встановлено, що ОСОБА_1 , мешкає в АДРЕСА_1 . Доглядає за хворою дитиною. Малолітньою ОСОБА_3 .. Дитину виховує один, так як мати ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини. Умови проживання задовільні (а.с.37)
Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 10.06.2022 року комісією встановлено, що в приміщенні, де проживали ОСОБА_1 , зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 та малолітньою дочкою ОСОБА_7 , на час огляду нікого не було вдома. Поспілкувавшись з батьком ОСОБА_1 , який не знає місця знаходження та перебування ОСОБА_2 , малолітня ОСОБА_7 тривалий час була залишена без догляду. (а.с.38)
Норми права, які застосував суд.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 (далі-Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26 квітня 2001 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків (ст. 11вищезазначеного Закону).
Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, яке відповідно мають: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, зокрема, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованні дитини.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а зазначені у ст. 164 СК України фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Питання про застосування такого крайнього заходу слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Разом з тим у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц та у постанові КЦС ВС від 29 листопада 2019 року у справі № 127/23281/18, зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Мотиви з яких виходив суд.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.
Як безспірно встановлено в судовому засіданні відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина а саме: не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не допомагає йому матеріально, не цікавиться здоров'ям, навчанням та вихованням своєї дитини, не спілкується із ним без будь-яких перешкод та причин для цього і таким чином ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітнього сина.
Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про його намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання сина. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивачка, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
За таких обставин, за наявності винної поведінки відповідачки ОСОБА_2 та її свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками, враховуючи права та інтереси дитини, яка на даний час знаходиться на повному утриманні батька, суд дійшов висновку про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків та необхідність позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У спірній по справі ситуації, суд, передусім, виходить з того, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів самої дитини, тому задовольняючи позов суд вважає, що від такого вирішення справи у житті дитини настануть позитивні наслідки.
І таке втручання для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції суд визнає виправданим у спірній по справі ситуації і здатним забезпечити належний захист інтересів Дитини для її подальшого гармонійного розвитку.
При цьому, суд роз'яснює відповідачу, що останній у випадку зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення його батьківських прав, відповідно до ст. 169 СК України має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
На підставі викладеного та керуючись положеннями Конституції України, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, ст.ст.8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», Постановами Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3від 30 березня 2007 року та «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3від 15.05.2006 року, ст.ст.19, 150, 164-166, 180-182, 191 Сімейного кодексу України,ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280-283, 282, 284, 289, 354Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: с.Брусниця Вижницький район Чернівецька область.
Третя особа: Служба у справах дітей Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області, місце знаходження: вул.Буковинська,30 с.Брусниця Вижницький район Чернівецька область.
Суддя: О.І. Мінів