УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 336/4490/23
провадження № 51-7395 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2023 року
ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 30 березня 2021 року, та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вказаний вирок місцевого суду.
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою,
в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку судових рішень, постановлених щодо засудженого ОСОБА_5 .
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,
суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 3, 4 ч. 2, ч. 5 цієї статті.
Згідно зі ст. 427 цього Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються судове рішення, що оскаржується, обґрунтування заявлених скаржником вимог
із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання
про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального
та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна
із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись
на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів
у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Однак, всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 зазначених вимог процесуального закону не дотримався.
Зокрема, позиція захисника є непослідовною та неузгодженою, з огляду на те,
що він у вступній та мотивувальній частинах касаційної скарги вказує на оскарження ним як вироку суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_5 , так і ухвали апеляційного суду, тоді як у прохальній її частині формулює свої вимоги про скасування лише оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.
До того ж поза увагою скаржника залишилось те, що відповідно до ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку, тобто вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2023 року, з огляду на наведені положення, не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Крім цього, як вбачається наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, оскаржена ухвала Запорізького апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 була постановлена 31 серпня 2023 року, натомість захисник у своїй скарзі зазначає - 28 серпня 2023 року, чим допустив суперечності.
Вищевказане перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.
Також захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, допущене судом апеляційної інстанції, як на підставу для скасування оскарженої ухвали, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 412 КПК України не наводить.
Також, до касаційної скарги на виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не додано копій оскаржених судових рішень.
Захиснику слід звернути увагу, що з урахуванням вимог, викладених у ч. 6 ст. 427 КПК України, копії оскаржуваних судових рішень, як додані до касаційної скарги додатки, він має долучити у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків
-десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3