Номер провадження: 22-ц/813/6528/23
Справа № 520/9340/17
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Досковського Віталія Геннадійовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2023 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Тетяна Михайлівна, Одеська міська рада про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., Одеська міська рада.
Разом з позовною заявою позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2017 року задоволено та заборонено Третій одеській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 /спадкова справа № 397/2017/; заборонено приватному нотаріусу Шевиріній А.О. видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 /спадкова справа № 01/2017/.
10 січня 2022 року Київським районним судом м. Одеси у даній справі ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2022 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 840,00 гривень.
У травні 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Крайнюков М.М. звернувся до суду з заявою, в якій просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.08.2017 року по даній справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2023 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.08.2017 року по справі №520/9340/17 у вигляді заборони Третій одеській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 /спадкова справа № 397/2017/, а також заборони приватному нотаріусу Шевиріній А.О. видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 /спадкова справа № 01/2017/.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Досковський Віталій Геннадійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2023 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та її представник не були належним чином повідомленні про розгляд судом першої інстанції заяви про скасування заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим позивач була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема надати суду заперечення та пояснення стосовно обставин, що мали значення щодо її розгляду, внаслідок чого судом першої інстанції помилково встановлено обставини, що наразі відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову, а наявність арешту перешкоджає реалізації прав власників нерухомого майна. Так, апелянт пояснює, що представником позивача 15.05.2023 року по даній справі було подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, якою рішення суду першої інстанції було скасовано, а у задоволенні позову - відмовлено. Тобто, наразі між сторонами наявний спір про право, що остаточно не вирішено, а реальне виконання судового рішення по справі, у разі задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , очевидно може бути утруднено або ж взагалі неможливо без додаткового звернення до суду з новими позовами.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Апелянт ОСОБА_1 , її представник - адвокат Досковський В.Г. та Одеська міська рада повідомленні про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги на 07.11.2023 року на 15-00 год. належним чином у відповідності до ст. 128, 130 ЦПК України, а саме шляхом надсилання судової повістки-повідомлення до електронного кабінету особи, а приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М. - шляхом надсилання судової повістки-повідомлення на адресу електронної пошти нотаріуса, що вказана в Єдиному реєстрі нотаріусів. Проте, дані учасники процесу до судового засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, ініціативу взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв'язку не виявили, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд за їхньої відсутності до суду не подавали.
Представник ОСОБА_2 адвокат Крайнюков М.М. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу районного суду - залишити без змін.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судове рішення про відмову у задоволенні позову набрало законної сили, відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову, а наявність арешту перешкоджає реалізації прав власників нерухомого майна.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Слід зазначити, що інститут забезпечення позову в правовій системі є важливим механізмом, який гарантує виконання рішень суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів сторін у судових процесах.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Заходи забезпечення позову, які за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення, мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Підстави для забезпечення позову та його види визначено положеннями ст. 149, 150 ЦПК України. Згідно положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Скасування заходів забезпечення позову регламентовано ст. 158 ЦПК України, відповідно до якої суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 158 ЦПК України).
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду (ч. 2 ст. 158 ЦПК України).
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України).
Аналіз вищезазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М., Одеська міська рада про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою. Разом із позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Заборонено Третій одеській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 /спадкова справа № 397/2017/. Заборонено приватному нотаріусу Шевиріній А.О. видавати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 /спадкова справа № 01/2017/.
10 січня 2022 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Дане рішення суду оскаржила в апеляційному порядку ОСОБА_2 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2022 року скасовано. Постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М., Одеська міська рада про визнання заповіту недійсним, визнання права власності, визначення порядку користування земельною ділянкою, відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року та ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі відкрито касаційне провадження. При цьому, даною ухвалою Верховний Суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.08.2017 року, оскільки судове рішення по справі, яким відмовлено у задоволенні позову, набрало законної сили, а отже відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосовування таких заходів.
Посилання апеляційної скарги про порушення судом процесуальних прав ОСОБА_1 , у зв'язку з неналежним повідомленням її про день і час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, не можуть слугувати підставою для скасування ухваленого судового рішення, з огляду на наступне.
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Положеннями ч. 1 ст. 128 ЦПК передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Отже, діючим процесуальним законом не передбачено вирішення судом питання про скасування заходів забезпечення позову з обов'язковою явкою у судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Крім того, з даних підсистеми «Електронний суд» апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.01.2023 року має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд»Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), а адвокат Досковський В.Г., який згідно матеріалів оскарження ухвали представляє інтереси ОСОБА_1 і в інших судових провадженням по даній справі, має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 08.07.2019 року.
Згідно абз. першого п. 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 травня 2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову. Призначено цивільну справу до судового засідання. Дана ухвала суду наявна в підсистемі «Електронний суд».
Тобто, маючи доступ до справи в підсистемі «Електронний суд» через відповідні електронні кабінети, сторона позивача не була позбавлена можливості отримувати всі процесуальні документи у справі та інформацію про стан розгляду справи, а отже не була позбавлена можливості надати свої пояснення або заперечення з приводу будь-якого процесуального документу у справі, в тому числі з підстав розгляду судом питання про скасування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, слід мати на увазі, що маючи передбачені процесуальним законодавством права, учасники процесу повинні належним чином виконувати і процесуальні обов'язки, зокрема обов'язок щодо сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Не є підставою для скасування оспорюваної ухвали твердження позивача про оскарження в касаційному порядку постанови Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, у зв'язку з наступним.
Конституція України (ст. 129) серед основних засад судочинства визначає принцип забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 ЦПК України забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом є основною засадою (принципом) цивільного судочинства.
Позивач по справі скористалась своїм правом та оскаржила постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, якою у задоволенні позову відмовлено, в касаційному порядку.
Касаційне провадження - це так званий «правовий нагляд» за судовими рішеннями. До повноважень суду касаційної інстанції віднесено перегляд справи з питань права (матеріального і процесуального), тобто рішення переглядається тільки в правовому аспекті. Особливістю цієї інстанції є те, що предметом її розгляду є рішення, що набрали законної сили.
Згідно ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
За даними ЄДРСР Верховним Судом у справі постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, разом з тим в даній ухвалі касаційний суд відмовив позивачу у зупиненні дії постанови апеляційного суду з тих підстав, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, а постановою Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, тобто постанова апеляційного суду не підлягає виконанню.
Вбачається, що вирішуючи питання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення, судом касаційної інстанції враховано ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення та необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін й запобігання порушенню прав осіб.
Станом на дату ухвалення цієї постанови в ЄДРСР відсутні дані про результат розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 березня 2023 року.
Оскільки судове рішення у цій справі про відмову у задоволенні позову на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову набрало законної сили і його дія не була зупинена судом касаційної інстанції, у суду першої інстанції в розумінні ст. 158 ЦПК України були підстави для скасування вжитих ним по справі заходів забезпечення позову, оскільки відпали обставини, що зумовили їхнє застосування.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 149 ЦПК України позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.
Зважаючи на наведене у сукупності, апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення заяви сторони відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлене з додержанням норм процесуального права.
За таких підстав, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Досковського Віталія Геннадійовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2023 року про скасування заходів забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено: 08.12.2023 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова