Справа № 461/7944/23 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1693/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., захисника - адвоката Завади Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 09 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
вищенаведеною постановою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України - закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1108/20900/23 від 17.08.2023 - повернуто ОСОБА_1 або його представнику після належного митного оформлення або для вивезення за межі митної території України.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 1108/20900/23, 17 серпня 2023 року близько 03 години 23 хвилин ОСОБА_1 на автобусі марки «NEOPLAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сполученням «БОНН-КИЇВ», прямував з Польщі в Україну в якості водія, через митний пункт «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, по смузі руху «червоний коридор». Перед початком митного контролю водіям та пасажирам, крім дітей до 16 років, було видано для заповнення митні декларації та роз'яснено митні правила. Для здійснення митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій зазначив, що перемішує через митний кордон України особисті речі, вагою 20 кг. Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № «526», під час проведення митного огляду, в конструктивній порожнині автобусу, не призначеній для перевезення вантажу, а саме за телевізором в салоні автобуса, доступ до якої став можливим шляхом відкриття захисного скла ніші, в якій вмонтований портативний телевізор виявлено прихований від митного контролю товар, що не зазначений в поданих митних деклараціях, а саме: телефони ТМ «Apple», в асортименті, в кількості 37 штук. Про наявність зазначеного товару ОСОБА_1 в процесі декларування та усного опитування не заявив.
Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення товарів, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою суду представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього стягнення, а саме: штраф у розмірі 1 655 491, 50 грн., в дохід держави, конфіскацію в дохід держави товарів вилучених протоколом про порушення митних правил №1108/20900/23 та стягнути з ОСОБА_1 суму витрат митниці за зберігання вилучених у нього товарів на складі митного органу у сумі визначеній митницею станом на день розгляду справи у Галицькому районному суді м. Львова 64, 60 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваній постанові суду першої інстанції перевагу надано доказам, поданим адвокатом гр. ОСОБА_1 та вибірково застосовано норми Митного кодексу України. Крім того, винесена постанова, не спрямована на попередження подібних правопорушень, а навпаки сприяє їх вчиненню майбутньому та породжує почуття безвідповідальності за вчинене.
Стверджує, що ОСОБА_1 був свідомий та особисто завантажив приховуваний товар у місце не призначене для переміщення пасажирів чи вантажу за телевізором в салоні автобуса, доступ став можливим шляхом відкриття захисного скла ніші в якій вмонтований телевізор.
При апеляційному розгляді представник Львівської митниці Зирянов О.Ю. подану апеляційну скаргу митниці підтримав, просив її задоволити.
Захисник Завада Т.Р. в суді апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги Львівської митниці просив відмовити.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Зирянова О.Ю., виступ захисника Завади Т.Р., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Львівської митниці слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суддя мотивував тим, що Львівською митницею не надано жодних належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
З таким висновком судді першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Згідно з диспозицією ст. 483 МК України, відповідальність за вказаною статтею настає у разі переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару, згідно з УКТ ЗЕД, та його митної вартості.
У цьому розумінні переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: із використанням тайників або інших засобів, що утруднюють їх виявлення (тобто “фізичне” приховування), що викликає необхідність затратити зусилля для приховування (зокрема щось розібрати, розкрутити, розшити і т.д.), застосувати інструменти чи механізми (викрутки чи інші інструменти), затратити людську працю; шляхом надання одним предметам вигляду інших; з поданням до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.
Разом з тим, під використанням інших засобів, що утруднюють їх виявлення, законодавець визначає, зокрема приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо).
Згідно ч.1ст. 483 МК України, відповідальність настає, зокрема, за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Суб'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала обставини і характер незаконного переміщення нею товарів через митний кордон України, та бажала перемістити їх з порушенням установленого порядку.
Так, згідно протоколу про порушення митних правил №1108/20900/23 від 17.08.2023 ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
На переконання апеляційного суду, суддя першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в протоколі про порушення митних правил не зазначено, яким чином виявлення товару в даному конкретному випадку було утруднено, які засоби або способи, що утруднюють виявлення товарів були застосовані.
Окрім того, як судом першої так і апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні фото- чи відео- матеріали, які б демонстрували спосіб у який ОСОБА_1 нібито приховав від митного контролю мобільні телефони з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) чи інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів .
Суддею місцевого суду, з висновком якого погоджується апеляційний суд, встановлено, що товар був розміщений у конструктивній частині транспортного засобу (ніші), яка передбачена заводом виробником, наявність такої фактично не становить собою спеціально виготовленого сховища (тайника), а відтак матеріали справи про порушення митних правил не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт застосування ОСОБА_1 інших засобів або способів, що утруднюють виявлення товарів, що свідчить про відсутність обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Так, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.
З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, належно мотивувавши своє рішення.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, зокрема в судовому засіданні не знайшло підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 483, 528, 530 МК України, суд, -
постановив:
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 листопада 2023 року у справі про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби України Лубоцького Б.І. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк