Справа № 442/1208/21 Головуючий у 1 інстанції Кучаковський Ю.С.
Провадження № 22-ц/811/2241/23 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.
секретаря: Цьони С.Ю.
з участю: прокурора Львівської обласної прокуратури - Місінської М.А., представника Львівської обласної державної адміністрації - Смотрича Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Осоння Карпат» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства „Дрогобицьке лісове господарство” до ОСОБА_1 про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив:
- розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами від 01 червня 2017 року № 7, укладений між ДП «Дрогобицьке лісове господарство» та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 липня 2017 року за № 96 у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути лісову ділянку, загальною площею 1, 50 га, яка розташована у кварталі 65, виділи 85, 95, Східницького лісництва на території Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району, у володіння розпорядника земельної ділянки - Львівської обласної державної адміністрації та у користування ДП «Дрогобицьке лісове господарство».
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 01 червня 2017 року ДП «Дрогобицьке лісове господарство» та ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 21 квітня 2017 року № 309/0/5-17 «Про виділення лісових ділянок для довгострокового тимчасового користування» уклали договір довгострокового тимчасового користування лісами № 7.
Згідно із пунктом 1 цього договору його предметом є лісова ділянка, загальною площею 1, 5 га, розташована в кварталі 65, виділи 85, 95, Східницького лісництва на території Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району, яка надана у строкове платне довгострокове тимчасове користування з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.
На момент передачі у користування на лісовій ділянці був розташований табір для відпочинку (пункт 3 договору).
За умовами договору ОСОБА_1 приймає у користування лісову ділянку не раніше дати підписання сторонами цього договору у термін 10 днів та складання акта приймання-передачі лісової ділянки (пункт 8 договору).
За користування земельною ділянкою орендар сплачує збір за спеціальне використання лісових ресурсів, розмір якого відповідно до розрахунку з урахуванням індексу інфляції становить 22 039, 46 грн (пункт 16 договору).
Позивач стверджував, що тимчасовий лісокористувач ОСОБА_1 порушила істотні умови договору, що є підставою для його розірвання.
У пункті 22 договору передбачено, що ОСОБА_1 як тимчасовий лісокористувач має права здійснювати господарську діяльність на лісовій ділянці з дотриманням умов цього договору та законодавства; за погодженням із державним підприємством у встановленому порядку зводити тимчасові будівлі, споруди, паркани та інші споруди лінійного типу, необхідні для ведення господарської діяльності.
Відповідно до пункту 29 договору його дія припиняється у випадку проведення ОСОБА_1 будь-якого будівництва, встановлення парканів чи інших споруд лінійного типу без згоди ДП «Дрогобицьке лісове господарство».
Усупереч вимогам договору відповідачка на земельній ділянці самовільно побудувала нежитлові будівлі та виготовила технічні паспорти, видані Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», а саме на: нежитлову будівлю літ. Г-1, загальною площею 40, 10 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю літ. И-1, загальною площею 44, 80 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_2 ; нежитлову будівлю літ. Ї-1, загальною площею 26, 40 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю літ. 1-1, загальною площею 26, 50 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_4 ; нежитлову будівлю
літ. Е-1, загальною площею 52, 50 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_5 ; нежитлову будівлю літ. Є-3, загальною площею 205, 8 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_6 ; нежитлову будівлю літ. Ж-2, загальною площею 76, 40 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_7 ; нежитлову будівлю літ. Д-4, загальною площею 397, 00 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_8 ; нежитлову будівлю літ. И-1, загальною площею 26, 40 кв. м, яка знаходиться на АДРЕСА_9 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року позов задоволено.
Розірвано договір довгострокового тимчасового користування лісами № 7 від 01.06.2017, укладений між ДП „Дрогобицьке лісове господарство” та ОСОБА_1 , який зареєстровано за № 96 19.07.2017 у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути лісову ділянку загальною площею 1,5 га, яка розташована в кварталі 65, виділі 85, 95 Східницького лісництва на території Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району у володіння розпорядника земельної ділянки - Львівської обласної державної адміністрації та у користування ДП „Дрогобицьке лісове господарство”.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн.. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15.11.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року в частині задоволення вимог заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» до ОСОБА_1 про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки скасовано, позов у цій частині - залишено без розгляду.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 05.07.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року у частині вирішення позовних вимог заступника прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах Львівської обласної державної адміністрації про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку змінено, виключивши з мотивувальних частин цих судових рішень посилання на правила частини другої статті 652 Цивільного кодексу України як на підставу задоволення позову.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року в апеляційному порядку оскаржило ТзОВ «Осоння Карпат», які не брали участь у розгляді справи.
Вважають, що при ухваленні рішення не були з'ясовані усі обставин, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права, а тому воно є незаконним та необґрунтованим.
Вважають, що рішення суду, яке ухвалено без їх участі безпосередньо впливає на їх права.
Покликаються на те, що між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір № 7 від 01.06.2017 року, Даний договір укладався з метою обслуговування і використання на цій земельній ділянці нежитлових приміщень, які належали ОСОБА_1 на праві власності. Ці нежитлові приміщення ідентифіковано сторонами договору, як табір для відпочинку. В подальшому нежитлові приміщення, (надалі - табір для відпочинку) разом з іншими об'єктами нерухомості, на підставі акту приймання передачі від 02.07.2020 року та протоколу загальних зборів засновників ТзОВ «Осоння Карпати» було передано у власність позивача в якості внеску їх в статутний фонд Товариства. У відповідності до ст. ст. 120, 141 Земельного кодексу України, передбачено наступне якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Звертають увагу на те, що ТзОВ «Осоння Карпати» являється власником нерухомого майна, яке зобов'язано утримувати, обслуговувати та за його рахунок провадити господарську діяльність, але незважаючи на це суд розглянув справу про користування земельною ділянкою на якій знаходиться нерухоме майно Товариства без фактичного законного користувача цією ділянкою.
У даній справі ОСОБА_1 не може бути самостійним належним відповідачем за позовними вимогами про розірвання договору тимчасового користування земельною ділянкою та витребування земельної ділянки, оскільки правонаступником її прав та обов'язків по цьому договору є ТзОВ «Осоння Карпати», яке також є належним користувачем земельної ділянки, що витребовується за рішенням суду.
Просять скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Львівської обласної прокуратури - Місінської М.А., представника Львівської обласної державної адміністрації - Смотрича Д.В. на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частина 2 ст. 352 ЦПК України передбачає, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього судового рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20 січня 2020 року у справі №2-1426/08 та від 30 січня 2020 року у справі №646/6461/17 особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки них осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Пункт 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції слід встановити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу, права на оскарження судового рішення та перевірити, чи вирішив суд першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовної заяви у справі № 442/1208/21 є розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки, с саме ділянку площею 1,5 га, яка розташована у кв. 65 вид. 85,95 Східницького лісництва на території Новокропивницької сільської ради Дрогобицького району.
Згідно розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 21.04.2017 № 309/0/5-17 між ОСОБА_1 та ДП «Дрогобицьке лісове господарство» укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами від 01.06.2013 року № 7 (далі-Договір) строком на 15 років.
У відповідності п. 1 Договору лісова ділянка у кв. 65 вид. 85, 95 передана ОСОБА_1 з метою використання корисних властивостей лісів для рекреаційних та культурно-оздоровчих цілей.
Згідно п. 7 Договору, передача лісової ділянки ОСОБА_1 не тягне за собою виникнення у останньої права власності на таку.
У п. 23 Договору встановлено, що у разі припинення договірних відносин, після закінчення терміну дії договору, а також в інших випадках припинення його дії, ОСОБА_2 зобов'язана повернути лісову ділянку ДП «Дрогобицьке лісове господарство» протягом десяти днів із дати такого припинення. Тобто, передання (повернення) лісової ділянки у кв. 65 вид. 85, 95 можливе лише її власнику.
Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України, довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Згідно вище згаданої норми лісового законодавства, виключно на підставі укладеного договору можуть виникати права та обов'язки щодо користування певною лісовою ділянкою.
Із змісту п. 1.5 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012 № 502 (далі - Правила) вбачається, що на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним землекористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У той же час, згідно п. 2.2 Правил, передача тимчасовими лісокористувачами виділених їм лісових ділянок іншим особам не допускається.
ТзОВ «Осоння Карпат», не є стороною договору довгострокового тимчасового користування лісами від 01.06.2017 року № 7, а тому у даній справі жодним чином не порушуються права чи інтереси апелянта.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 05.07.2023 року, надаючи оцінку доводам касаційної скарги зазначив про те, що оскаржувані судові рішення стосуються прав та обов'язків ТзОВ «Осоння Карпат» як нового власника споруджених на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, при цьому врахував, що повернення власнику (розпоряднику, постійному землекористувачу) земельної ділянки з тимчасового володіння і користування іншої особи не є вирішенням долі споруджених на ній об'єктів нерухомості та питання про права на нього.
З врахуванням вищенаведеного, положень п.3 ч.1ст.362 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ТзОВ «Осоння Карпат» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року, слід закрити.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ТзОВ «Осоння Карпат» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах Львівської обласної державної адміністрації, Державного підприємства „Дрогобицьке лісове господарство” до ОСОБА_1 про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та повернення лісової ділянки - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 11.12.2023 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді: Шеремета Н.О.
Цяцяк Р.П.