Справа № 457/597/22 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Провадження № 22-ц/811/1783/23 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
Категорія: 76
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року м.Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 14 червня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Трускавецької міської ради, міського голови Кульчинського Андрія Богдановича про відшкодування моральної шкоди, стягнення невиплаченої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила відшкодувати моральну шкоду, завдану їй порушенням трудового законодавства, стягнути невиплачену заробітну плату та поновити її порушене право на відпустку з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 22 серпня 2022 року відкрито провадження у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14 вересня 2022 року.
03.10.2022 року ОСОБА_1 подала клопотання про збільшення позовних вимог (а.с.111-113 т.1) і просила: стягнути з відповідачів завдану їй моральну шкоду порушенням трудового законодавства, порушенням права на працю, на оплату праці, на доступ до публічної інформації, у зв'язку з приниженням її як спеціаліста, у розмірі 100000 грн.; стягнути з відповідачів невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.08.2020 року по 31.09.2022 року у розмірі 241653 грн. 96 коп., з яких: невиплачена заробітна плата за період роботи з 01.08.2021 року по 31.09.2022 року - 145553 грн. 96 коп., невиплачена заробітна плата у зв'язку з невиплаченою премією за період роботи з 01.08.2020 року по 30.09.2022 року - 96100 грн.; зобов'язати відповідачів поновити її право на чергову відпустку та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 51540 грн.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 18 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 листопада 2022 року.
24 травня 2023 року позивач подала клопотання (заяву) про уточнення суми невиплаченої заробітної плати (а.с.16-19 т.2), а 25 травня 2023 року - клопотання (заяву) про виправлення технічної помилки (а.с.24-25 т.2), в яких просила прийняти уточнений розрахунок та стягнути з відповідачів невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.08.2021 року по 31.12.2022 року у розмірі 187311 грн. 56 коп., невиплачену заробітну плату у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань у 2022 році в розмірі 42727 грн. 38 коп., невиплачену заробітну плату у вигляді премії (неправомірно знятої) у 2022 році в розмірі 14560 грн., невиплачену заробітну плату за виконання роботи відсутнього працівника у розмірі 119000 грн., що в загальному, станом на 31.12.2022 року, становить 363898 грн. 94 коп.; стягнути з відповідача міського голови Кульчинського А.Б. нанесену неправомірними діями та рішеннями моральну шкоду у розмірі 150000 грн.; зобов'язати відповідачів за несвоєчасну виплату заробітної плати на дату виплати нарахувати суму індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Водночас, клопотанням (заявою) від 25 травня 2023 року про доповнення позовної вимоги (а.с.24-27 т.2) ОСОБА_1 просила: зобов'язати міського голову Кульчинського А.Б. поновити її право на чергову щорічну відпустку та виплатити їй матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань в розмірі 42727 грн.; в розпорядження №58-к від 02.02.2023 року включити період надання чергової щорічної відпустки з 14.04.2023 року по 15.04.2024 року; зобов'язати виконавчий комітет Трускавецької міської ради виконати перерахунок відпускних.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 14 червня 2023 року у прийнятті клопотань позивача ОСОБА_1 про доповнення та уточнення до позовної заяви, які подані 24.05.2023 року та 25.05.2023 року, до розгляду - відмовлено та повернуто позивачу.
Ухвалу суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просила її скасувати, вказуючи на невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що заявами від 24 та 25 травня 2023 року нею було уточнено лише суми невиплаченої та не нарахованої заробітної плати у зв'язку із збільшенням періоду розрахунку.
При цьому, апелянт наголошувала, що збільшення періоду розрахунку пов'язувала із затягуванням судом розгляду справи та порушенням строків її розгляду.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.2 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.12.2023 року, є дата складення повного судового рішення - 11.12.2023 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Отже, процесуальним законом чітко обмежений період під час провадження у справі, коли позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову, - до закінчення підготовчого засідання, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Так, у постанові Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».
Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21)).
При цьому, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доступ до суду, як елемент права на справедливий судовий розгляд, не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Норми, що регулюють строки подачі скарг (заяв), безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки станом на момент подання ОСОБА_1 у травні 2023 року уточненої позовної заяви підготовче провадження у справі вже закінчено, в уточненій позовній заяві позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення такої заяви (заяв) без розгляду їх по суті.
Посилання в апеляційній скарзі на право подати уточнену суму невиплаченої заробітної плати не може бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки таке право позивача повинне здійснюватися в межах дії процесуального закону, а не на власний розсуд.
Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов'язує можливість скасування ухвали, і не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 14 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 11 грудня 2023 року.
Головуючий С.М.Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич