Справа № 135/710/23
Провадження № 22-ц/801/2253/2023
Категорія: 101
Головуючий у суді 1-ї інстанції Корнієнко О. М.
Доповідач:Панасюк О. С.
УХВАЛА
07 грудня 2023 рокуСправа № 135/710/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Голоти Л. О.,
з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ладижинська міська рада Вінницької області, Тульчинська міська територіальна громада, про встановлення факту спільного проживання за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мовчана В. В. на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області у складі судді Корнієнка О. М. від 05 вересня 2023 року,
встановив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цією заявою, за якою просила встановити факт її спільного проживання із ОСОБА_3 з вересня 2012 року до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування заяви посилалась на те, що за життя ОСОБА_3 залишив заповіт, складений та посвідчений 08 серпня 2018 року секретарем Білоусівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, який рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2021 року було визнано нікчемним, а відтак вона є єдиною спадкоємицею 4 черги згідно з статтею 1264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш п'ять років до часу відкриття спадщини. Вказувала, що вона подала до Тульчинської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак оформити спадщину не може, тому що необхідно підтвердити факт проживання із ОСОБА_3 однією сім'єю.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року заяву задоволено. Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала однією сім'єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білоусівка Тульчинського району Вінницької області, зокрема з 2012 року до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.
Суд першої інстанції виходив із того, що інших спадкоємців до майна померлого крім заявниці не має, з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто крім заявниці не звертався, тому в цій справі не вбачається спір про право. ОСОБА_1 довела належними та допустимими доказами факт постійного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю та ведення з ним спільного господарства.
В апеляційній скарзі представник особи, яка не приймала участі у справі, ОСОБА_2 - адвокат Мовчан В. В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні заяви відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що ОСОБА_2 є родичкою ОСОБА_3 і має намір узаконити свої спадкові права. На даний час на розгляді в Тульчинському районному суді перебуває цивільна справа № 148/1513/23 за позовом ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин. Розгляд справи знаходиться на стадії вирішення питання про залучення до участі у справі інших осіб, в тому числі і ОСОБА_1 . У зв'язку з чим зазначав, що існує спір про право, а тому зазначене виключає можливість розгляду цієї заяви в порядку окремого провадження.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм процесуального права, відповідно до фактичних обставин справи, встановлених на їх підставі правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються.
Апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у разі смерті фізичної особи перехід усіх її прав та обов'язків до інших осіб (спадкоємців) здійснюється у порядку спадкування.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Статтею 1272 установлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Мовчан В. В. зазначав, що рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року стосується прав ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 . Вказував, що на даний час на розгляді в Тульчинському районному суді перебуває цивільна справа № 148/1513/23 за позовом ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.
Проте доказів в підтвердження того, що ОСОБА_2 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до апеляційної скарги не додано.
Сама лише наявність в особи інтересу щодо спадкового майна без обґрунтування на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів законних підстав для набуття права на таке майно, не створює законних підстав для судового захисту такого інтересу, зокрема шляхом оскарження відповідного судового рішення в апеляційному порядку.
Звернення ж до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини через понад п'ять років після відкриття спадщини не свідчить про наявність реального спору про право на спадкування після смерті ОСОБА_3 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час вирішення справи судом першої інстанції.
Право на звернення до суду згідно з частиною другою статті 124 Конституції України, статтею 4 ЦПК України є абсолютним правом, тобто реалізовується виключно за волею того, хто звертається за судовим захистом. Тобто, якби право на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, виникало лише з факту подання особою позовної заяви з предметом спору, який є дотичним до урегульованих судовим рішенням правовідносин, це означало б, що будь-яка особа, незалежно від наявності об'єктивних підстав (тобто реального впливу на її права і обов'язки) набуває право на апеляційне оскарження.
Відповідно така можливість оскарження остаточних судових рішень є несумісною із принципом правової визначеності, як невід'ємної складової установленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України установлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 не надала доказів щодо права на спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення суду про встановлення факту родинних відносин та визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутнє, то рішення у цій справі не стосується її прав, свобод, законних інтересів та (або) обов'язків, спору про право не вбачається, а тому апеляційне провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 362, 389 ЦПК України апеляційний суд,
постановив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Мовчана В. В. на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 05 вересня 2023 року закрити.
Ухвала набирає законної сили із дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Повний текст судового рішення виготовлено 11 грудня 2023 року).
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. Ю. Береговий
Л. О. Голота