Справа №751/8908/23
Провадження №3/751/3288/23
ПОСТАНОВА
08 грудня 2023 р. місто Чернігів
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Лібстер А. С., за участі секретаря Курган В. О., представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Шаповалова М. С., представника потерпілого адвоката Серкіна К. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2023, о 16 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Чернігові та рухався по вул. Толстого зі сторони вул. Лісковицька в напрямку вул. Івана Мазепи, на перехресті вул. Толстого - вул. Музична не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку та повертав ліворуч попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та показав, що у той день ще була світла пора доби. Він разом зі своїм керівником ОСОБА_2 їхав на власному транспортному засобі Тойота Камри, по вул. Толстого, підіймаючись наверх, зі швидкістю 30-35 км/г, перед ним метрів 20-25 попереду їхав транспортний засіб Сузукі Гранд Вітара, який почав повертати на перехресті нібито праворуч, але потім повернув вліво і лише тоді ввімкнув відповідний поворотний сигнал вліво. Погода була сонячна, ясна та суха. Світлофор під час проїзду на перехресті горів зеленим сигналом. Задніх «стопів» при гальмуванні перед поворотом у ОСОБА_3 він не побачив. Він загальмував та намагався уникнути зіткнення, але лівою частиною свого автомобіля скоїв зіткнення з автомобілем Сузукі, від чого ОСОБА_3 майже повністю розвернуло, і він, проїхавши пару метрів, також зупинився. Відразу після цього до них підійшов водій та вибачився перед ним, повідомивши, що у нього помер батько, та він їхав до церкви. Він так і сприйняв, що той водій винен. Після приїзду патрульної поліції він разом з водієм Степенком прийняв участь у складанні схеми ДТП, але коли йому поліцейські повідомили, що в даній дорожній ситуації винен саме він, то він відмовився підписувати схему ДТП та вказав в протоколі, що не згоден. Не має заперечень щодо зазначених на схемі ДТП вимірювань та місца зіткнення з транспортним засобом Сузукі. Не вбачає своєї провини.
Представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Шаповалов М. С. заперечував вину ОСОБА_1 та вважає, що встановлені в судовому засіданні обставини не надають однозначної відповіді, щодо провини ОСОБА_1 у скоєні ДТП, його провина не доведена, просив призначити авто технічну експертизу.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 адвокат Серкін К. Ю. та потерпілий ОСОБА_4 вказали, що у той день водій ОСОБА_5 заїхав за своїм знайомим ОСОБА_6 , якого підібрав недалеко від місця вищевказаної ДТП, та почав рух наверх, щоб на зазначеному перехресті повернути до Троїцької церкви, щоб поставити свічки в пам'ять про померлого батька. Рухався зі швидкістю не більше 40 км за годину, наближаючись до перехрестя, приблизно за 30 метрів, ввімкнув знак лівого повороту, щоб продемонструвати іншим учасникам руху свої наміри здійснити поворот, зменшував швидкість, пригальмомував і практично зупинив рух автомобіля, не відволікався від керування, горів зелений світлофор. У цей момент він відчув удар в ліву задню частину його автомобіля, внаслідок чого його транспортний засіб розвернуло. Як потім з'ясувалось, в іншому транспортному засобі перебував військовий. Під час зіткнення з автомобілем Камрі, з пасажирської сторони вийшов інший військовий, який на зовнішній вигляд перебував в стані алкогольного сп'яніння, і зник в невідомому напрямку. Він допоміг відчинити двері водію, як пізніше з'ясувалось ОСОБА_7 , тому як в ОСОБА_8 заклинило двері. Водій ОСОБА_7 на його питання, як таке могло статися нічого не відповідав, лише комусь телефонував і консультувався з кимось по телефону. Він викликав відразу 102. Після приїзду поліцейських, всі разом приймали участь у відповідних замірах та фіксуванні обставин ДТП. Після складання схеми він її підписав, а інший водій ОСОБА_7 після консультацій з кимось в телефоні відмовився її підписувати та в протоколі вказав, що не згоден. Заперечують щодо проведення будь-якої експертизи, враховуючи що всі обставини зрозумілі, це лише зайвий час, який лише затягне розгляд справи.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що у той день за ним заїхав його товариш ОСОБА_4 , і вони поїхали вверх до перехрестя, щоб поставити свічки в Троїцькому соборі. Приблизно за 30 метрів до вказаного перехрестя, ОСОБА_5 ввімкнув лівий показник повороту, при цьому він почув характерний для цього звук повороту, горів зелений світлофор, і вони почали повертати та пригальмовувати, враховуючи рух зустрічного транспорту. В цей момент він відчув удар в задню частину автомобіля, їх розвернуло майже повністю. Він вийшов з автомобіля та побачив автомобіль, що в'їхав у них. Підійшов до автомобіля побачив, що з пасажирського сидіння виходить пасажир у військовій формі у стані, схожому на алкогольне сп'яніння, і залишає місце ДТП. Водій ОСОБА_7 залишився за кермом. Потім ОСОБА_7 вийшов та почав комусь телефонувати. Водій ОСОБА_7 не коментував свої дії. Постійно після цього розмовляв по телефону і запитував у невідомої особи, що йому робити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що у той день він їхав на передньому пасажирському місці разом з ОСОБА_1 на транспортному засобі Тойота в районі Троїцького собору зі швидкістю не більше 50 км/г. Він не відволікав водія. Погода була ясна, було світло, дорога суха. Попереду їхав транспортний засіб Сузукі, потім неочікувано ОСОБА_1 став здійснювати маневр праворуч, щоб уникнути зіткнення з ОСОБА_3 . Всі події достеменно не пам'ятає, тому що все швидко відбулось. Потім вони вийшли з машини, водій ОСОБА_3 підійшов до них та повідомив, що у нього помер батько, він їхав у церкву та вибачався перед ОСОБА_1 .. Хвилин 5-7 він знаходився на місці ДТП, але потім за ним приїхав автомобіль, і він поїхав до своєї частини, щоб здати зброю та доповісти про обставини ДТП.
Факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.10.2023 серії ААД № 610527, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП; схемою місця ДТП від 09.10.2023 (а.с.4); відеоматеріалами на DVD-дисках (а.с.3), письмовими поясненнями водіїв та свідка ОСОБА_9 під час складання матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, логічними та послідовними показами свідка ОСОБА_9 та водія ОСОБА_4 у судовому засіданні, які узгоджуються з матеріалами справи.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення у справі експертизи з огляду на таке.
У даній конкретній справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що необхідності в призначенні експертизи немає, оскільки матеріали справи надають можливість встановити фактичні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні об'єктивних даних з поясненнями сторін, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого КУпАП, без експертного висновку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Суд вважає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Як вбачається з клопотання про призначення експертизи адвокат Шаповалов М. С. пропонує призначити експертизу за наступними питаннями: як повинен був діяти водій автомобіля «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_3 в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху? Як повинен був діяти водій автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номерний знак НОМЕР_2 в даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху? Чи відповідали дії водія автомобіля «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_3 , технічним вимогам правил дорожнього руху? Чи відповідали дії водія автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номерний знак НОМЕР_2 , технічним вимогам правил дорожнього руху? Чи мав технічну можливість, в заданих умовах, водій автомобіля «Тойота Камрі», державний номерний знак НОМЕР_3 , уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог ПДР? Чи мав технічну можливість, в заданих умовах, водій автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номерний знак НОМЕР_2 , уникнути зіткнення шляхом виконання ним вимог ПДР? Чиї дії, з технічної точки зору, є причиною даної ДТП, а чиї дії є необхідною умовою її виникнення? Експертизу просить проводити за наявними доказами в матеріалах справи та з комплексу вихідних даних необхідних судовому експерту-автотехніку за його клопотанням.
При цьому клопотання не містить вихідних даних, необхідних для експертного дослідження, та питань щодо встановлення механізму ДТП, як то встановлення безпечних дистанцій, чи часового інтервалу в дорожніх умовах, інших просторово динамічних характеристик пригоди, що могла відповідати змісту протоколу, що розглядається.
З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності його дії напряму залежали від того, чи правильно вчасно водій автомобіля, який рухався попереду, включив сигнал повороту. Однак встановити цю обставину експертним шляхом неможливо.
Суд звертає увагу на те, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, призначення експертизи, без наявності достатніх для того підстав, негативно позначиться на дотриманні строків розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, а відтак на виконанні завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, а тому суд вважає, що заявлене клопотання є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
Суд розглядає дану справу в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та зібраних матеріалах, що вказує на порушення вимог п.п. 13.1 Правил дорожнього руху.
Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості в скоєнні правопорушення суд оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується наведеними вище доказами.
Доводи адвоката Шаповалова М. С. про те, що несвоєчасне ввімкнення поворотного сигналу та зміну напрямку руху справа наліво водієм автомобіля, що рухався попереду, зумовило зіткнення, не є переконливими у розрізі встановлених фактичних обставин справи в цілому, так як прямо не кореспондуються з іншими доказами, зокрема схемою ДТП, даними про роботу світлофора, відомостями про рядність руху, та даними відеозапису про місцезнаходження автомобіля під керуванням ОСОБА_1 після ДТП.
При цьому суд звертає увагу на ті обставини, що були зазначені письмових поясненнях водія ОСОБА_1 . Зокрема, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, які написані ним власноручно 09.10.2023, зазначив, що він рухався по вул. Толстого зі сторони вул. Лісковицька в напрямку вул. Івана Мазепи. Перед ним рухався автомобіль Сузукі. Рухався на зелений світлофор, перед ним вказаний автомобіль рухався ближче до крайньої правої проїзної частини, відстань між автомобілями була 5-7 метрів. Водій ОСОБА_10 почав поворот ліворуч без ввімкнення лівого сигналу повороту, відповідно він натиснув на гальма, та, щоб уникнути зіткнення прийняв праворуч та по дотичності пройшовся по лівій частині автомобіля. Після удару його двері заклинило та водій ОСОБА_11 допоміг йому відкрити двері та вийти з автомобіля. У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що водій ОСОБА_3 ввімкнув поворотний лівий сигнал під час повороту наліво, але не завчасно. Таким чином, ОСОБА_1 у судовому засіданні надані відомості, які протирічать його показанням при первинному опитуванні щодо відстані між транспортними засобами під час руху та ввімкненого чи неввімкненого поворотного сигналу водієм Степенком. Крім того, жодних відомостей про визнання провини будь-ким на місці ДТП відеоматеріали з боді-камер поліцейських не містять, і самими водіями між собою не обговорювалось.
Доводи представника з приводу неможливості уникнення зіткнення та, відповідно дотримання дорожнього руху ОСОБА_1 , суд вважає також такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху регламентують необхідність з боку водія стеження за дорожньою обстановкою та реагування на її зміну, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху, зобов'язують зважати водія на те, що швидкість руху має бути такою, щоб останній мав змогу постійно контролювати свій рух та безпечно керувати ним, водночас в залежності від обраної швидкості руху правила зобов'язують водія дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, що ОСОБА_1 не було враховано.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що першопричиною зіткнення транспортних засобів і наслідків, що настали, були неправильні дії водія ОСОБА_1 , який не дотримався вимог ПДР щодо вибору безпечної дистанції та безпечного інтервалу руху. Разом з тим, об'єктивні дані щодо порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху в матеріалах справи відсутні.
В зв'язку з вищевикладеним, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, доходжу до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог п.13.1 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно дослідженими під час судового засідання.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, під час розгляду справи не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, а саме те що він має інвалідність 3-ї групи, є учасником бойових дій, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобіганню вчинення нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ст. 124, ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника особи що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Шаповалова М. С. про призначення судової автотехнічної експертизи залишити без задоволення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя А. С. Лібстер