ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1238/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Коваль Л.А.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Васільєв В.О., посвідчення № 1950 від 09.01.2018 р., адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2023 р.
(суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст складено 25.08.2023 р.)
у справі
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут",
м. Запоріжжя
до відповідача:
Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів",
м. Запоріжжя
про стягнення 338 825,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" ( КП «ЕЛУАШ» ) заборгованості у розмірі 338 825,11 грн., з яких: 192 783,76 грн. основного боргу за договором № 41АР697-810-21 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 03.11.2021 р., 88 959,16 грн. пені, 6 332,68 грн. 3% річних та 50 749,51 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 41АР697-810-21 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 03.11.2021 р. щодо оплати вартості спожитого газу. Позивач зазначив, що за грудень 2021 року та січні, лютому 2022 року складені на направлені Відповідачу акти прийняття-передачі природного газу, відповідно до яких останньому нараховано до сплати 192 783,76 грн. В свою чергу, Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по оплаті за спожитий газ в сумі 192 783,76 грн. Наведене, за доводами Позивача, є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку з урахуванням нарахованих за допущене порушення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст. ст. 525, 526, 610, 625, 693 ЦК України та ст. 193 ГК України, позивач просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву, Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідно до бухгалтерських документів, а також взаємних звірок станом на 23.12.2021 р.- дату підписання додаткової угоди сторони, відповідно до умов договору, на який посилається Позивач, в повному обсязі виконали свої зобов'язання, а саме: Позивач поставив природній газ в обсязі 7 684,22 куб. м., а Відповідач в повному обсязі сплатив грошові кошти за поставлений газ у розмірі 234 043,87 грн. з ПДВ. Таким чином взаємні зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі і між сторонами відсутні будь-які права та обов'язки, що зазначені в договорі № 41АР697-810-21. Просить суд в позові відмовити.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2023 р. у позові відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи і, як наслідок, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи.
Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що в грудні 2021 р. та січні, лютому 2022 р. на виконання умов Договору № 41ЛР697- 810-21 від 03.11.2021 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 6 362,50 куб. метрів на суму 192 783 грн. 76 коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за грудень 2021 р. та січень, лютий 2022 р. та свідчить про виконання Позивач умови Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ЛР697- 810-21 від 03.11.2021 р. належним чином та в повному обсязі. Але, Відповідач за поставлений природний газ в грудні 2021 р. та січні, лютому 2022 р. по Договору № 41ЛР697-810-21 від 03.11.2021 р. не здійснював оплату, що є порушенням договірних зобов'язань.
Скаржник наголошує на тому, що відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС постачальником природною газу для споживча КП «ЕЛУАШ» до 12.02.2022 р. було ТОВ "Запоріжгаз збут". Постачання природного газу Відповідачу відбулось в результаті господарсько-правових відносин, на підставі угоди на постачання природного газу, яка була укладена шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме - в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції ( оферті ) умов договору, зокрема, прийняти товар, сплатити відповідні суми тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає згоду на продовження строку дії договору.
Скаржник вважає, що Споживач - КП «ЕЛУАШ» був обізнаний з приводу хто саме був постачальником природного газу в січні - лютому 2022 р.
На переконання Скаржника - оскільки, відповідно до чинного законодавства України, відсутності Споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГГС - заборонена, Відповідач мав падати суду документи, що підтверджують постачання природного газу у січні-лютому 2022 р. іншим Постачальником .
Відтак, на думку Скаржника, відсутність вищезазначеного документу та дані інформаційної платформи Оператора ГТС свідчать, що Відповідач - КП «ЕЛУАШ» до 12.02.2022 р. був зареєстрований в Реєстрі постачальника - ТОВ "Запоріжгаз збут".
Аналогічні доводи викладені Скаржником у відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Підприємство посилається на те, що відповідно до бухгалтерських документів, а також взаємних звірок станом на 23.12.2021 р. - дату підписання додаткової угоди Сторони, відповідно до умов договору, на який посилається Позивач, в повному обсязі виконали свої зобов'язання, а саме Позивач поставив природній газ в обсязі 7 684,22 кубічних метри, а Відповідач в повному обсязі сплатив грошові кошти за поставлений газ у розмірі 234 043,87 грн. разом з ПДВ. Таким чином взаємні зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі і між сторонами зникли будь-які права та обов'язки, які були зазначені в договорі № 41АР697- 810-21.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Коваль Л.А..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2023 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/1238/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2023 р. у справі № 908/1238/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
25.09.2023 р. матеріали справи № 908/1238/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 06.12.2023 р.
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасникав провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 06.12.2023 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
03.11.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут” ( Постачальник ) та Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” ( Споживач ) укладено договір № 41АР697-810-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Згідно з п. п. 1.1. - 1.3. договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ ( далі - газ ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Строк поставки товару: з 01.11.2021 р. по 31.12.2021 р.. Річний плановий обсяг постачання газу до 10 100 куб. м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: листопад - 4 600; грудень - 5 500.
Відповідно до п. 2.1.1 договору постачання газу здійснюється за умови наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу.
Згідно з п. 2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період ( п. 4.1 договору ), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених у заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
За умовами п. п. 2.6.1 - 2.6.3 договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм ( обсяг ) розподіленого ( протранспортованого ) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних оператора ГТС, Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники актів приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Сторони погодили в п. 2.6.4 договору, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі природного газу Споживачем обсяг постачання ( споживання ) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач у такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу або ненадання письмової обґрунтованої відмові від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ ( п. 2.6.5 договору ).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що ціна газу становить 25,25 грн за 1 куб.м. Податок на додану вартість становить 5,05 грн за 1 куб.м. Всього ціна газу за 1 куб.м. становить 30,30 грн.
Сторони домовились у п. 3.4 договору, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.
Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачем за даним Договором ( п. 3.6 Договору ).
Згідно з п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється місячним платежем на підставі акту приймання - передачі природного газу до 10 числи місяця наступного за звітним У разі збільшення у установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Датою оплати ( здійснення розрахунку ) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.
Звірка розрахунків здійснюється Сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із Сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу Споживачем та актів приймання-передачі газу ( п. 4.7 договору ).
Відповідно до п. 12.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін ( за наявності ) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Запоріжгаз збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Договір вважається продовженим ( пролонгованим ) на наступній календарній рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк ( п. 12.2 Договору ).
Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками ( за наявності ).
За твердженням Позивача, в грудні 2021 року та січні, лютому 2022 року на виконання умов Договору № 41АР697-810-21 від 03.11.2021 р. ТОВ “Запоріжгаз Збут” передало, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 6 362,50 куб. метрів на суму 192 783,76 грн, що підтверджується актом приймання передачі природного газу за грудень 2021 року та січень, лютий 2022 року та свідчить про виконання Позивачем умови договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР697-810-21 від 03.11.2021 р. належним чином та в повному обсязі. Але, Відповідач за поставлений природний газ в грудні 2021 року та січні, лютому 2022 року по вказаному договору оплату не здійснював.
Наведене, стало підставою для звернення ТОВ “Запоріжгаз Збут” до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” 192 783,76 грн. основного боргу, 88 959,16 грн. пені, 6 332,68 грн. 3% річних та 50 749,51 грн. інфляційних втрат.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського скасуванню, виходячи з наступного.
Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати вартості отриманого товару та штрафних санкцій за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів внаслідок порушення ( прострочення у виконанні ) зобов'язань зі своєчасної оплати, обумовленого в договорі товару.
Беручи до уваги правову природу укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз збут” ( Постачальник ) та Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” ( Споживач ) Договору № 41АР697-810-21 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 03.11.2021 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого господарського суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.
Наразі, отримання коштів (штрафних санкцій) за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару та відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати поставленого товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі неповної або несвоєчасної оплати товару на нарахування у відповідності до ст. 625 ЦК України матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, та трьох процентів річних, а також суми пені у розмірі встановленому умовами договору.
Звертаючись з даним позовом до суду, Позивач зазначає, що протягом листопада 2021 року Відповідач виконав свої зобов'язання за договором № 41АР697-810-21 від 03.11.2021 р. належним чином ( в грудні 2021 року та січні, лютому 2022 року Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 6 362,50 куб. метрів на суму 192 783,76 грн, що підтверджується актом приймання передачі природного газу за грудень 2021 року та січень, лютий 2022 року ). Але, Відповідач за поставлений природний газ в грудні 2021 року та січні, лютому 2022 року по вказаному договору оплату не здійснив.
Враховуючи наведене, ТОВ “Запоріжгаз збут” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” заборгованості у розмірі 338 825,11 грн., з яких: 192 783,76 грн. основного боргу за договором від 03.11.2021 р. № 41АР697-810-21 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, 88 959,16 грн. пені, 6 332,68 грн. 3% річних та 50 749,51 грн. інфляційних втрат.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог дійшов висновку, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 192 783,76 грн. документально не підтверджена, оскільки акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 р., від 31.01.2022 р. та від 28.02.2022 р., Відповідачем не підписані.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України “Про ринок природного газу” № 329-VШ від 09.04.2015 р. щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП ( Регулятора ) від 28.05.2015 р. № 1640 з 01.07.2015 р. було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ “Запоріжгаз” та Постановою НКРЕКП від 28.05.2015 р. № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано Товариству з обмеженою відповідальністю “Запоріжгаз Збут”.
З 01.07.2015 р. ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ “Запоріжгаз збут” ( як постачальник газу ), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу тощо) проводить ПАТ “Запоріжгаз” (як Оператор ГРМ).
На виконання Закону України № 329 -VIII від 09.04.2015 р. НКРЕКП постановою від 30.09.2015 р. № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824. Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також: визначає правові технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: 2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП ) своєю Постановою від 30.09.2015 р. № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827. Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Як встановлено п. 3 Правил постачання природного газу Споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між Постачальником та Споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС постачальником природного газу для Споживча - КП “ЕЛУАШ” до 12.02.2022 р. було ТОВ “Запоріжгаз збут”.
Згідно з п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті нриймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу, по об'єкту Споживача за підсумками розрахункового періоду ( календарного місяця ) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по Постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
П. 2.6.1 договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (гіротранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Відповідно до акту приймання-передачі природного газу № 31100046101 від 31.12.2021 р., підписаного між АТ “Запоріжгаз” та Відповідачем протягом грудня 2021 р. було спожито 4 570,55 куб. метрів, яку в сумі складаються з Акту приймання-передачі природного газу № ЗЗГІ81009976 від 21.12.2021 р. на обсяг - 4 440 куб. м. та Акту приймання - передачі природного газу № ЗЗГІ81010731 від 31.12.2021 р. на обсяг - 130,55 куб. м.. Крім того, споживання Відповідачем саме 4 570,55 куб. м. підтверджено підписаним актом приймання-передачі природного газу № 31100046101 від 31.12.2021 р. між АТ “Запоріжгаз” та КП «ЕЛУАШ».
Щодо постачальника протягом січня-лютого 2022 р.
Слід зазначити, що постачання природного газу Відповідачу відбулось в результаті господарсько-правових відносин, на підставі угоди на постачання природного газу, яка була укладена шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме - в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції (оферті) умов договору, зокрема, прийняти товар, сплатити відповідні суми тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає згоду на продовження строку дії договору.
Відповідно до пункту 2.6.2 Договору на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГГС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та падає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
Як встановлено п. 2.6.3 договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
П. 2.6.4 договору встановлено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ.
У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-гіередачі газу, або попадання письмової обгрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється до даних Оператора ГРМ ( п. 2.6.5 договору ).
Позивач на виконання п. 2.6.3 договору направив на адресу Відповідача акти приймання-передачі газу за січень, лютий 2022 р., але Відповідач ніяким чином не відреагував, таким чином, акти вважаються підписаними Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.
Згідно акту № ЗЗП82000600 від 31.01.2022 приймання - передачі природного газу до договору від 03.11.2021 № 41АР697-810-21 Постачальник передав, а Споживач прийняв у січні 2022 року природний газ обсягом 4419,12 м3 на суму 133 899,34 грн.
Згідно акту № ЗЗП82001340 від 28.02.2022 приймання - передачі природного газу до договору від 03.11.2021 № 41АР697-810-21 Постачальник передав, а Споживач прийняв у лютому 2022 року природний газ обсягом 1812,83 м3 на суму 54 928,75 грн.
Як встановлено п. 5 розділу IV Правил повідомлення Споживачем діючого Постачальника про намір змінити постачальника с пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що споживач надав письмову довідку діючого постачальника або складений з ним акт звірки взаєморозрахунків про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ іісрсд діючим постачальником, або письмовий дозвіл діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Крім того, п. 9.1 Договору зазначено порядок зміни Постачальника.
Також, п. 20 Правил, передбачено, що Споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: 2) відсутності Споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до п. 17 Правил за відсутності у Споживача діючого Постачальника ( тобто в ситуації, коли Споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника ) у відповідному розрахунковому періоді Споживач не має права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Як слушно зауважив Скаржник, наведені норми Правил свідчать, що Споживач - КП «ЕЛУАШ» був обізнаний з приводу хто саме був Постачальником природного газу в січні - лютому 2022 р.. Крім того, оскільке, відповідно до чинного законодавства України, відсутності Споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГГС - заборонена, Відповідач мав надати суду документи, що підтверджують постачання природного газу у січні-лютому 2022 р. іншим Постачальником. Відсутність зазначеного документу та дані інформаційної платформи Оператора ГТС свідчать, що Відповідач до 12.02.2022 р. був зареєстрований в Реєстрі постачальника - ТОВ “Запоріжгаз Збут”.
Отже у грудні 2021 р. та січні, лютому 2022 р. на виконання умов Договору № 41ЛР697- 810-21 від 03.11.2021 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 6 362,50 куб. м. на суму 192 783 грн. 76 кон., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за грудень 2021 р. та січень, лютий 2022 р.. Але, Відповідач за поставлений природний газ в грудні 2021 р. та січні, лютому 2022 р. по Договору № 41ЛР697-810-21 від 03.11.2021 р. не здійснював оплату, що є порушенням договірних зобов'язань, та є підставою для застосування пені відповідно до п. 6.2.1 договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Розмір пені за порушення строків оплати складає 88 959 грн. 16 коп.
Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки простроченого боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу складає 50 749,51 грн., 3 % річних, як плата за користування чужими грошовими коштами в період прострочення виконання Відповідачем його грошового зобов'язання, складає 6 332,68 грн.
Враховуючи усе вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає доводи Скаржника викладені в апеляційній скарзі доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким позов слід задовольнити.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, позов задоволено.
10. Судові витрати.
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на Відповідача; 2) у разі відмови в позові - на Позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут", підлягають відшкодуванню та покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2023 р. у справі № 904/1238/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" 192 783,76 грн. основного боргу за договором № 41АР697-810-21 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 03.11.2021 р., 88 959,16 грн. пені, 6 332,68 грн. 3% річних, 50 749,51 грн. інфляційних втрат та 5 082,37 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, про що видати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз збут" 7 623,57 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.12.2023 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Л.А. Коваль