ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 року м. Дніпро Справа № 908/706/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.,
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М., посвідчення № 2608 від 12.06.2020 р., адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 р.
( суддя Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст складено 21.08.2023 р.)
у справі
за позовом:
Акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
Акціонерного товариства "Українська залізниця"
( м. Дніпро )
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна компанія "КВІК"
( м. Запоріжжя )
про стягнення 747 440 грн. 26 коп.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтна компанія «КВІК» - 457 108 грн. 38 коп. пені за порушення виконання зобов'язання, 174 850 грн. 20 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 115 481 грн. 68 коп. штрафу за неякісно виконані послуги.
Позов обґрунтовано простроченням надання Відповідачем послуг з модернізації колійної машини УНО-80 в строк, передбачений Договором від 30.11.2021 р. № ПР/П-21705/НЮ укладеним між Акціонерним товариством “Українська залізниця” ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” (Виконавець).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 р. позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна компанія "КВІК" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна компанія "КВІК" на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 319 975 грн. 87 коп., 122 395 грн. 14 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 80 837 грн. 18 коп. штрафу за неякісно виконані роботи, 11 211 грн. 40 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить суд скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник зазначає, що зменшення штрафних санкцій місцевий господарський суд обгрунтував тим, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України завдання йому збитків діями відповідача. Такий висновок, на думку Скаржника, протирічить чинному законодавству, тому рішення в частині зменшення штрафних санкцій підлягає скасуванню.
При цьому Скаржник зазначає, що Позивач і Відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Скаржник наголошує на тому, що саме на Відповідача покладено обов'язок доводити те, що він не бажав вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2023 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/706/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 р. у справі № 908/706/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
25.09.2023 р. матеріали справи № 908/706/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 06.12.2023 р..
Відповідач не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
У судовому засіданні 06.12.2023 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
30.11.2021 р. між Акціонерним товариством “Українська залізниця” ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “КВІК” (Виконавець) укладено Договір № ПР/П-21705/НЮ, відповідно до п. 1.1 якого, Виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з модернізації колійної машини УНО-80 (заміна дизельного двигуна) згідно з обсягом послуг з модернізації колійної машини УНО-80 ( Додаток 1 ) та переліком послуг з модернізації колійної машини УНО-80 (Додаток 2), а Замовник - прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору.
Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що, вартість послуг по цьому договору визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з модернізації колійної машини УНО-80 ( з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці ), яка є невід'ємною частиною даного Договору ( Додаток № 3 ), та складає 2 497 860 грн 00 коп, у тому числі ПДВ 416 310 грн 00 коп.
Відповідно до п. 4.1 Договору строк надання послуг - протягом 60 календарних днів, від дня направлення Замовником письмової рознарядки, але не пізніше 29.12.2021 р., якщо письмова рознарядка направлена Замовником після 29.10.2021 р..
Згідно п.п. 4.2, 4.3 Договору передача Виконавцю колійної машини УНО-80 для модернізації, проводиться після подачі письмової рознарядки Замовником Виконавцю про готовність до початку надання послуг.
Передача колійної машини УНО-80 проводиться на території Замовника шляхом
підписання обома сторонами Акту приймання-передачі в ремонт.
Відповідно до п. 4.4 Договору колійна машина УНО-80 направляється на територію Виконавця для проведення ремонту та повертається на територію Замовника за рахунок та силами Виконавця.
Відповідно до п. 4.7 Договору надання Послуг проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг.
Зі сторони Замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту Замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця”; перший заступник директора (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця”; заступник директора (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця”, згідно з розподілом обов'язків; головний інженер (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця”.
Відповідно до п. п. 4.12, 4.13 Договору після закінчення надання послуг Виконавець зобов'язується негайно повідомити про це Замовника та провести комісійне випробування модернізованої колійної машини УНО-80 за участю представників Замовника та Виконавця, результати якого оформлюються Протоколом випробувань. Усі виявлені недоліки (дефекти) у разі їх наявності зазначаються у вказаному Протоколі з рекомендаціями та термінами щодо їх усунення. Якщо Замовником виявлено недоліки у виконаних Виконавцем послуг з модернізації та надано на його адресу мотивовану відмову прийняття виконаних послуг з модернізації, Сторони складають двосторонній Акт виявлених недоліків з переліком необхідних доробок і строків їх усунення. Доробки здійснюються Виконавцем за власний рахунок і в термін, узгоджений з Замовником, але не пізніше 20 робочих днів з моменту одержання письмового повідомлення про це від Замовника.
Відповідно до п. 5.3 Договору Виконавець зобов'язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором. Забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим Розділом 2 цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 р. (п. 13.1 Договору ).
08.12.2021 р. Замовник засобами електронної пошти на електронну адресу Виконавця направив письмову рознарядку за вих. № НГ/НЗІ-3-3/445 від 08.12.2021 р., яка була підписана заступником директора регіональної філії О.М. Віннічуком та головним інженером регіональної філії Ю.Г. Тищенко.
08.12.2021 р. Замовником Виконавцю надано письмовий дозвіл на надання послуг у строк - не пізніше 29.12.2021 р..
15.12.2021 р., Замовником та Виконавцем складено Акт № 1 на здавання в модернізацію ремонт.
05.12.2022 р. Виконавцем було проведено комісійне випробування модернізованої колійної машини УНО-80 за участю, у тому числі представників Замовника. За результатами випробувань було оформлено Протокол випробувань відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу, де, зокрема, у пункті 1 вказано, що були виявлені недолійи, а саме не виконано заміну наступних вузлів та приладів:
Гідроциліндр підйому 2 шт.
Комплект проводки 79,5 м.
Гідронасос трьохпоточний 1 шт.
Циліндр навісного обладнання 10 шт.
Телескопічний циліндр 2 шт.
Гідроросподільник К8Е-10 2 шт.
Пневмовентиль 24 V 4 шт.
Комбінація приладів двигуна 1 шт.
Лічильник часу напрацювання 1 шт.
Вольтметр 1 шт.
Джойстік керування 2 шт.
Гальмівний циліндр 4 шт.
13. Манометр гідросистеми.
14. Циліндр запобіжного гальма 1 шт.
Скло кабіни 1 шт.
Спідометр 1 шт.
Гідромотор прямолінійний 1 шт.
Гідромотор повертання 1 шт.
Згідно з висновком комісії - виявлені недоліки усунути до 29.12.2022 (п. 3 Протоколу випробувань відремонтованої одиниці спеціального рухомого складу).
05.12.2022 р. Замовником та Виконавцем складено Акт виявлених недоліків при прийманні колійної машини УНО-80 № 017 після виконання модернізації.
28.12.2022 р. Замовником та Виконавцем складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 56.
Період прострочення складає з 30.12.2021 р. по 30.06.2022 р..
Згідно п. 6.4 Договору за порушення строків виконання зобов'язання Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості та Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши Виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.
Відповідно до п. 6.5 в разі неякісного виконання послуг, використання неякісних матеріалів, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісного виконаних послуг, неякісних матеріалів та усуває недоліки за власний рахунок в термін, узгоджений Замовником в порядку, передбаченому п. 2.10 договору вартості та Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши Виконавця.
Оскільки послуги з модернізації колійної машини УНО-80 не були виконані в строк, передбачений Договором, тобто не пізніше 29.12.2021 р., Замовником Виконавцю нараховані: пеня за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 457 108 грн 38 коп. за загальний період з 30.12.2021 р. по 30.06.2022 р., штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 174 850 грн 20 коп. та штраф за неякісно виконані послуги у розмірі 115 481 грн 68 коп.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтна компанія "КВІК" на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - 319 975 грн. 87 коп. пені, 122 395 грн. 14 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 80 837 грн. 18 коп. штрафу за неякісно виконані роботи, 11 211 грн. 40 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені та штрафу є обґрунтованим Втім, суд визнав за необхідне зменшити розмір неустойки (пені і штрафу) на 30%.
Як вбачається із тексту апеляційної скарги Замовника у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог штрафних санкцій пов'язаних із зменшенням розміру неустойки (пені і штрафу) на 30% зменшенням розміру неустойки (пені і штрафу) на 30%, а відтак, враховуючи, що рішення в частині встановлених обставин прострочення виконання зобов'язання, правильності нарахування штрафних санкцій та часткового задоволенні вимог сторонами не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині часткового задоволенні вимог.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, зменшевши розмір неустойки (пені і штрафу) на 30%, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, в даному випадку між сторонами був укладений договір підряду.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За приписами ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять ч., ч. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У частині 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Період прострочення виконання зобов'язання Відповідача перед Позивачем складає з 30.12.2021 р. по 30.06.2022 р..
Згідно п. 6.4 Договору за порушення строків виконання зобов'язання Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості та Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши Виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.
Відповідно до п. 6.5 в разі неякісного виконання послуг, використання неякісних матеріалів, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісного виконаних послуг, неякісних матеріалів та усуває недоліки за власний рахунок в термін, узгоджений Замовником в порядку, передбаченому п. 2.10 договору вартості та Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши Виконавця.
Оскільки послуги з модернізації колійної машини УНО-80 не були виконані в строк, передбачений Договором, тобто не пізніше 29.12.2021 р., Замовником Виконавцю нараховані: пеня за порушення строків виконання зобов'язання у розмірі 457 108 грн 38 коп. за загальний період з 30.12.2021 р. по 30.06.2022 р., штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 174 850 грн 20 коп. та штраф за неякісно виконані послуги у розмірі 115 481 грн 68 коп.
Перевіривши розрахунок стягуваної неустойки поданий Позивачем до матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що нарахування є обґрунтованим, а відмова в задоволенні позову в цій частині є безпідставною.
Суд першої інстанції, зменшуючи розмір пені та штрафу на 30 % від нарахованої суми, керувався наданим сертифікатом № 2300-23-0429 від 02.02.2023 р. Запорізькою торгово-промисловою палатою щодо форс-мажорних обставин, врахував інтереси Позивача та виконання Відповідачем умов договору, відсутність понесення у зв'язку з простроченням Відповідача збитків, значним розміром пред'явлених до стягнення штрафних санкцій.
Ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Схоже правило міститься в частині 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного ступеню прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 17.05.2018 у справі №910/6046/16 та 27.02.2019 у справі №910/9765/18).
У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 р. у справі № 916/2154/19 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19 також зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 р. у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Апеляційний суд, беручи до уваги встановлені обставини справи та оцінюючи наведені докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зменшення штрафних санкцій, обґрунтовано задоволено частково - на 30%, а 70% штрафних санкцій, нарахування яких визнано обґрунтованим, підставно стягнуті.
Так, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 319 975 грн. 87 коп. пені, 122 395 грн. 14 коп. штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 80 837 грн. 18 коп. штрафу за неякісно виконані роботи.
Суд врахував, що умови договору були виконані Відповідачем повністю і позивач не надав доказів понесення у зв'язку з простроченням Відповідача збитків, розмір пред'явлених до стягнення штрафних санкцій є значним.
Крім того, судом враховано інтереси Позивача, діяльність якого має стратегічне значення для економіки та обороноздатності держави.
Колегія суддів зазначає, що зменшення судом розміру пені та штрафу є його суб'єктивним правом при оцінці наданих доказів, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів і таке зменшення є розумним та оптимальним балансом наслідків як для Позивача, так і для Відповідача при відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів з боку позивача про завдання йому збитків, які виникли внаслідок неправомірних дій Відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.08.2023 р. у справі № 908/706/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.12.2023 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін