Справа №766/9843/23
н/п 1-кп/766/2339/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 року місто Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023231040001141 від 08.06.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комуна Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , неодруженого, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, в останнє
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Херсон, громадянки України, такої, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , незаміжньої, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференції) ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
УСТАНОВИВ:
В провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області 02.11.2023 року надійшло вказане кримінальне провадження №12023231040001141 від 08.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
Прокурор просить постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Також прокурор подав суду клопотання про продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених у виді тримання під вартою посилаючись на те, що заявлені ризики, які були раніше встановлені судом щодо обвинувачених наразі не зникли та не зменшились.
Захисник ОСОБА_7 та його підзахисна ОСОБА_4 щодо призначення справи до розгляду по суті а також щодо продовження запобіжного заходу заперечували. Захисник вказував про те, що його підзахисна не в повному обсязі ознайомилась із матеріалами справи, що на думку захисника є підставою для повернення обвинувального акта. Вказував про те, що ОСОБА_4 наразі є вагітною та потребує медичного нагляду, з приводу чого надав консультативний висновок лікаря. Просили обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того захисник у судовому засіданні вважав за необхідне зменшити розмір застави, встановлений судом при оранні запобіжного заходу в ході досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_6 позицію якого в суді повністю підтримав його підзахисний ОСОБА_3 щодо призначення справи до розгляду по суті заперечував через неознайомлення в повній мірі його підзахисного із матеріалами справи, з огляду на що просив обвинувальний акт повернути прокурору. Щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначав про недоцільності його продовження вказуючи про необхідність обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .
Заслухавши позицію учасників судового засідання, дослідивши клопотання та наявні в розпорядженні суду на час розгляду клопотання матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Із врахуванням того, що справа підсудна Херсонському міському суду Херсонської області, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, справа підлягає призначенню до судового розгляду.
При цьому, щодо неознайомлення в повному обсязі обвинувачених із матеріалами справи прокурор у судовому засіданні зазначив про наявність від них відповідних розписок, які свідчать про протележне.
Також суд зауважує про те, що відповідно до ч. 5 ст. 301 КПК України у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
При цьому згідно абз. 2 ч. 2 ст. 314 КПК України у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
Разом із тим, від сторони захисту таких клопотань на адресу суду не надходило.
Таким чином, передбачених законом підстав для повернення обвинувального акта прокурору в ході підготовчого судового засідання не встановлено.
Окрім того, за змістом ч. ч. 4, 5 ст.199 КПК якими суд в силу положень ч.3 ст.315 КПК, може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству та, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Пунктом 9 рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22 визначено, що при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру). Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
З огляду на наведене, суд розглядає клопотання прокурора в контексті наявності чи відсутності нових обставин, які могли би змінити підстави застосованого до обвинувачених запобіжного заходу порівняно з обставинами, які існували на час обрання відповідного запобіжного заходу, а також з огляду на запровадження в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
При вирішенні питання суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за обвинуваченням яке їм пред'явлено, а саме те, що вони обвинувачуються у вчиненні ряду умисних тяжких злочнів, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі до 10 років із конфіскацією майна.
Також суд враховує вік та стан здоров'я обвинувачених, щодо яких відсутні відомості, які б перешкоджали триманню їх під вартою; те, що вони до затримання не мали постійного місця роботи що в свою чергу, на даній стадії кримінального провадження, може свідчити про те, що вони можуть переховуватись від суду та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема умисні пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Зазначені обставини свідчать про існування ризиків можливого переховування обвинувачених від суду та продовження ними злочинної діяльності, та є доведеними прокурором.
Окрім того суд бере до уваги те, що у справі наявний свідок, який на підставі ЗУ « Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні» є залегендованою особою під вигаданим ім'ям ОСОБА_8 що, в разі зміни стосовно обвинувачених запобіжного заходу на більш м'який, без застосування при цьому належного розміру застави, може негативно вплинути на судове слідство по справі та на викриття вказаного свідка.
При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру застави, про що просила сторона захисту, суд приймає до уваги те, що стороною захисту не надано належних доказів, які б свідчили про те, що раніше обрана застава до обвинувачених є завідомо непосильною для сплати, з огляду на протиправні діяння які закидає обвинуваченим прокурор.
Щодо вагітності ОСОБА_4 , висновок лікаря з приводу чого надано суду стороною захисту, який вона отримала 04.12.2023 року вже будучі під вартою в рамках вказаного кримінального провадження, то на переконання суду такий висновок не є відповідним лікарським висновком, який свідчить про неможливість її утриманні під вартою. При цьому суд зауважує про те, що утримання ОСОБА_4 під вартою не є перешкодою в отриманні нею належного медичного догляду.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_4 , яка офіційно не працевлаштована, стосовно якої в провадженні суду перебуває не одне кримінальне провадження за вчинення зокрема умисних злочинів проти власності, а також ОСОБА_3 який також не має офіційного заробітку, стосовно якого в провадженні суду перебуває не одне кримінальне провадження за вчинення зокрема умисних злочинів проти власності, та які обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину пов'язаного із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, за вчинення яких можливе покарання до 10 років позбачлення волі із конфіскацією майна, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів наразі не зможе забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які були встановлені судом при застосуванні запобіжного заходу, а тому суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
При цьому суд враховує те, що як стосовно ОСОБА_4 так і стосовно ОСОБА_3 при обранні ним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 06.09.2023 року в ході досудового слідства судом було визначено розміри застав у 50 прожиткових мінімумів для працезданих осіб, що становить 134 200,00 гривень, при цьому належних доказів з приводу того, що обвинувачені не в змозі сплатити вказану суму застави, як і щодо зменшення попередньо встановлених судами ризиків, суду стороною захисту надано не було, з огляду на що, підстав для зменшення розміру застави суд не вбачає.
При цьому, обвинувачені не позбавлені можливості у будь-який момент внести визначену судом суму заставу.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183-184, 194, 314, 315, 316, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань сторони захисту щодо повернення обвинувального акта прокурору, зміни розміру застави а також обрання стосовно обвинувачених іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із тримання під вартою - відмовити.
Призначити судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні №12023231040001141 від 08.06.2023 стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області на 13.12.2023 року о 13 год. 30 хв.
В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, захисників, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування.
Здійснювати судовий розгляд одноособово головуючим суддею.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.02.2024 року включно що не більше ніж 60 днів з моменту прийняття рішення.
Продовжити відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.02.2024 року включно що не більше ніж 60 днів з моменту прийняття рішення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 припиняє свою дію 03.02.2024 року.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 припиняє свою дію 03.02.2024 року.
Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору та направити у ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" (для виконання та вручення обвинуваченим).
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів, а особами, що перебувають під вартою, у той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали.
СуддяОСОБА_1