Справа № 604/1360/23
Провадження № 2/604/412/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі:
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Костів О.В.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Скориківської територіальної громади (адреса місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 1б Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ:04394303, КОАТУУ: 6124687101) про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Драус О. О. звернулась до суду із позовною заявою до Скориківської територіальної громади про встановлення факту належності ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 686872, виданого 22 лютого 2002 року, та державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454530 від 26 листопада 2009 року, серії ЯЗ № 454531 від 26 листопада 2009 року, серії ЯЗ № 454532 від 26 листопада 2009 року, ЯЗ № 454508 від 26 листопада 2009 року, виданих на ім'я « ОСОБА_2 » та визнання права власності на вказані земельні ділянки порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, частина якого неохоплена заповітом. Позивач спадщину після смерті батька прийняла, проте їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, оскільки у Державних актах прізвище померлого помилково зазначено ОСОБА_3 , а відтак відсутні правовстановлюючі документи що підтверджують право власності спадкодавця на ці земельні ділянки. Зважаючи, що в позасудовому порядку позивач не може оформити свої спадкові права на спадкове майно, змушена звернутися до суду за захистом порушених прав.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача подала на адресу суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача - Скориківської територіальної громади Тернопільської області, в судове засідання не з'явився, однак подали до суду заяву, згідно просять справу розглянути без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив такі факти:
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Гнилицькою сільською радою депутатів трудящих Підволочиського району, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області народилась ОСОБА_4 , батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016629153 від 11 травня 2016р. 29 липня 1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу - дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .
У відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Гнилицької сільської ради 05 червня 2012р. ОСОБА_2 заповів належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .
У відповідності до заповіту, посвідченого секретарем Гнилицької сільської ради 05 червня 2012р. ОСОБА_2 заповів належні йому грошові кошти, що знаходяться в АТ «Ощадбанк» смт. Підволочиськ ОСОБА_1 .
У відповідності до Державного акту на право на землю серії серії Р2 № 686872, виданого 22 лютого 2002 рокуна підставі рішення ХІХ сесії ІІІ скликання Гнилицької сільської ради народних депутатів від 28 вересня 2001р. №139, земельна ділянка, площею 2,35 га в межах згідно з планом, що розташована на території Гнилицької сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_2 , який проживає в с. Гнилиці Підволочиського району.
Згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454530 від 26 листопада 2009 року, виданого на підставі рішення сесії Гнилицької сільської ради від 04.08.2008 №84, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 0,17 га кадастровий номер 6124681300020010174, розташованої на території Гнилицької сільської ради, призначеної для ведення особистого селянського господарства.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 454531 від 26 листопада 2009 року, ОСОБА_2 , житель с.Гнилиці Підволочиського району на підставі рішення сесії Гнилицької сільської ради від 04 серпня 2008 №84 є власником земельної ділянки площею 0,48 га кадастровий номер 6124681300:020010175, розташованої на території с.Гнилиці, призначеної для ведення особистого селянського господарства.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 454532 від 26 листопада 2009 року, ОСОБА_2 , житель с.Гнилиці Підволочиського району на підставі рішення сесії Гнилицької сільської ради від 04 серпня 2008 №84 є власником земельної ділянки площею 0,58 га, кадастровий номер 6124681300:020010176, розташованої на території с.Гнилиці, призначеної для ведення особистого селянського господарства.
У відповідності до Державного акту на право на земельну ділянку ЯЗ № 454508, виданого 26 листопада 2009 року на підставі рішення сесії Гнилицької сільської ради від 04.08.2008. №84, земельна ділянка, площею 0,25 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 6124681300:020010173, що розташована на території с. Гнилиці Підволочиського району, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, належить ОСОБА_2 , який проживає в с. Гнилиці Підволочиського району.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 454508 від 26 листопада 2009 року, ОСОБА_2 житель є власником земельної ділянки загальною площею 0,25 га кадастровий номер 6124681300:020010173, розташованої в с. Гнилиці, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Гнилиці, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Скориківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 08 грудня 2022 року .
Згідно довідки, виданої виконкомом Скориківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №40 від 10 лютого 2023 року, на день смерті гр. ОСОБА_2 , який проживав в АДРЕСА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та 6 місяців по тому, в житловому будинку були зареєстровані - дружина: ОСОБА_5 , 1939р.н.
У відповідності до заяви ОСОБА_5 , адресованої приватному нотаріусу Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. від 17 лютого 2023р., ОСОБА_5 відмовилась від обов'язкової частки у спадковому майні згідно ст.1241 ЦК України та прийняття спадщини/ як спадкоємець першої черги за законом.
У відповідності до заяви ОСОБА_1 , адресованої приватному нотаріусу Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. від 03 травня 2023р. ОСОБА_1 спадщину, після смерті батька ОСОБА_2 , за заповітом та за законом приймає.
Як вбачається з роз'яснення приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №72331546, після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу №26/2023. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 2,35 га, 0,25га, 0,58, 0,48га та 0,17 га, належні померлому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовлено, оскільки у правовстановлюючих документах - Державних актах на право власності на землю серії Р2№686872, серії ЯЗ №454508, серії ЯЗ №454532, серії ЯЗ №454531, серії ЯЗ №454530 прізвище померлого записано ОСОБА_3 , відтак відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на зазначені земельні ділянки..
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020року №807-IX«Про утворення та ліквідацію районів» у Тернопільській області ліквідовано Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастириський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський, Шумський райони, у Тернопільській області утворено Кременецький, Тернопільський та Чортківський райони. При цьому, до Тернопільського району (з адміністративним центром у місті Тернопіль) включено території Байковецької сільської, Бережанської міської, Білецької сільської, Великоберезовицької селищної, Великобірківської селищної, Великогаївської сільської, Залозецької селищної, Збаразької міської, Зборівської міської, Золотниківської сільської, Іванівської сільської, Козівської селищної, Козлівської селищної, Купчинецької сільської, Микулинецької селищної, Нараївської сільської, Озернянської сільської, Підволочиської селищної, Підгаєцької міської, Підгороднянської сільської, Саранчуківської сільської, Скалатської міської, Скориківської сільської, Теребовлянської міської, Тернопільської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - зокрема земельні ділянки, розташовані на території Гнилицької сільської ради та с.Гнилиці Підволочиського району Тернопільської області. Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом, у відповідності до ст.1269 ЦК України, спадщину прийняла, однак при зверненні до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність спадкового майна спадкодавцеві, оскільки Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на прізвище ОСОБА_3 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно пункту 6 частини першої ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З 01.01.2013 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" та змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державні акти на право власності чи праві постійного користування земельною ділянкою не видаються, а отже, отримати новий акт замість того, в якому міститься помилка, неможливо.
В той же час, факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, відповідно до наявних у справі письмових доказів. На думку суду, при заповненні державних актів на право власності на земельні ділянки при написанні прізвища була припущена помилка, замість ОСОБА_3 записано ОСОБА_3 , тоді як у інших документах його прізвище ОСОБА_3 .
Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.
Враховуючи, що встановлення належності правовстановлюючого документу має для ОСОБА_1 важливе юридичне значення, оскільки необхідне для юридичного оформлення спадщини, іншим шляхом встановити даний факт заявниця не в змозі суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення шляхом встановлення належності правовстановлюючого документу ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217, 1258 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На підставі ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки у порядку спадкування.
Згідно п «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власнсоті на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1225 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», спадкоємець повинен пред'явити належний правовстановлюючий документ про право власності на ім'я спадкодавця.
Частина 1 ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, і означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
На підставі ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян здійснюється шляхом визнання прав.
В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За вказаних обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно, у зв'язку з чим право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, 141ЦПК України , враховуючи клопотання позивача, судові витрати залишити за позивачем.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст., 2,4,5,7,9,10,12,13,79,80,81,89,211,247, 259, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст.. 328,380,392,1220,1221,1222,1258,1268 ЦК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Скориківської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 686872, виданого 22 лютого 2002 року, та державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454530 від 26 листопада 2009 року, серії ЯЗ № 454531 від 26 листопада 2009 року, серії ЯЗ № 454532 від 26 листопада 2009 року, ЯЗ № 454508 від 26 листопада 2009 року, виданих на ім'я « ОСОБА_2 ».
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельні ділянки:
- загальною площею 2.35 га, кадастровий номер 6124681300:01:001:0415, розташовану на території Гнилицької сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 686872, виданим 22 лютого 2002 року,
- загальною площею 0,17 га, кадастровий номер 6124681300:02:001:0174, розташовану в с. Гнилиці Підволочиського району, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454530 від 26 листопада 2009 року,
- загальною площею 0,48 га, кадастровий номер 6124681300:02:001:0175, розташовану в с. Гнилиці Підволочиського району, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454531 від 26 листопада 2009 року,
- загальною площею 0,58 га, кадастровий номер 6124681300:02:001:0176, розташовану в с. Гнилиці Підволочиського району, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454532 від 26 листопада 2009 року,
- загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6124681300:02:001:0173, розтащовану в с. Гнилиці Підволочиського району, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 454508 від 26 листопада 2009 року.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя