ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2023 року
м.Харків
справа № 639/1521/23
провадження № 22-ц/818/2054/23
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Сєришевої Ольги Сергіївни на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року, постановлене під головуванням судді Гаврилюк С. М., -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі 194 680,70 грн.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2022 року по 31 січня 2023 року у розмірі 194 680 грн 70 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвоката Сєришева Ольга Сергіївна просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вирішити питання судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що його вина у простроченні сплати аліментів - відсутня. Згідно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31.01.2023 року, розмір заборгованості станом на 01.02.2023 року складає 23 418 грн 04 коп., яка вже в лютому 2023 року була ним погашена. В матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_1 наявні два різних розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, надані державним виконавцем Сикаловою О.В. від однієї дати - 31.01.2023 року. Згідно відповіді Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2023 року №63960 вбачається, що державним виконавцем відділу на підставі наданих квитанцій та довідки про доходи боржника здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.09.2022 року по 30.06.2023 року та враховано допущені помилки у попередньому розрахунку, де до розміру доходу з якого визначається розмір аліментів помилково включена додаткова винагорода військовослужбовця у період до 16.11.2022 року. Наявність двох різних розрахунків заборгованості від однієї дати - 31.01.2023 року, спричинили правову невизначеність, яка призвела до непередбачуваних наслідків для учасника даних правовідносин відносно боржника. Вказує, що суперечності між двома наявними розрахунками у виконавчому провадженні та факт неправильного нарахування державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів не може бути покладено у вину боржника, ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів з 01 квітня 2022 року по 31 січня 2023 рокурозмір - заборгованість складає 194 680,70 грн, тому і пеня складає 194 680,70 грн,з урахуванням положень ст. 196 СК України.
Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітну ( доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму встановленого законом для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25.07.2017 року до досягнення дитиною повнолітнього віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків від 15.07.2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа № 639/4419/17, виданого 08.11.2017 року Жовтневим районним судом м.Харкова.
Виходячи з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського ВДВСВ у м.Харкові від 31.01.2023 року, заборгованість станом на 01.02.2023 року становить 194 680,70 грн, з урахуванням частково сплачених боржником аліментів у травні, липні, серпні, жовтні, листопаді 2022 року та січні 2023 року.
Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідно до розрахунку від 31.01.2023 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.02.2023 року складає 194 680 грн. 70 коп. Неустойка за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті аліментів за період з 01.04.2022 року по 31.01.2023 року становить 1 558 797 грн. 67 коп. Оскільки розмір неустойки на підставі ст. 196 СК країни не може перевищувати 100% заборгованості, позивачка просила стягнути рівнозначну із заборгованістю суму.
Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).
Відповідно до положень статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до положень п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вказано, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1%. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Статтею 71 Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із частиною 4 статті 71 цього Закону виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
У частині восьмій цієї статті зазначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 зазначеного Закону, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 до заяви долучено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.02.2023 року, з якого вбачається, що борг по сплаті аліментів складає 23 418,04 грн.
Отже в матеріалах справи наявні два розрахунки заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.02.2023 року, які є різними.
З відповіді Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2023 року №63960 вбачається, що державним виконавцем відділу на підставі наданих квитанцій та довідки про доходи боржника здійснено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.09.2022 року по 30.06.2023 року та враховано допущені помилки у попередньому розрахунку, де до розміру доходу з якого визначається розмір аліментів помилково включена додаткова винагорода військовослужбовця у період до 16.11.2022 року.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги відповідь ВДВС від 25.07.2023 року та, те що ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою у квітні 2023 року, судова колегія вважає, що розмір заборгованості визначений станом на 01.02.2023 року зі сплати аліментів становить 23 418,04 грн відповідно до перерахунку заборгованості.
Даних про оскарження вказаного розрахунку матеріали справи не містять.
Оскільки для застосування санкції (стягнення неустойки) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Дослідивши розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, наданий державним виконавцем, апеляційний суд встановив, що відповідач по справі починаючи з лютого 2023 року в повному обсязі та вчасно сплачує аліменти. При цьому станом на 01.07.2023 року має навіть переплату у сумі 17 583,85 грн.
Враховуючи викладені обставини, правильним періодом нарахування пені на розмір заборгованості по аліментам слід вважати з вересня 2022 року по січень 2023 року(включно) (період, коли відповідачем допущена несвоєчасна спалат аліментів на утримання доньки).
Розмір пені складає:
№Заборгованість по аліментах за відповідний місяцьКількість днів прострочення заборгованості по аліментах за відповідний місяць, починаючи з 01 числа наступного місяця до 15.01.2022Розрахунок пеніРозмір пені за відповідний період
1.вересень 2022 року - 889,63 грн153889,63Х153Х1%1 361,13
2.жовтень 2022 року - 2 481,07 грн1232 481,07Х123Х1%3 051,72
3.листопад 2022 року - 12489,18 грн9212489,18Х92Х1%13 052,72
4.грудень 2022 року - 14 982,10 грн6214 982,10Х62Х1%9 288,90
5.січень 2023 року - 1166,59 грн311166,59Х31Х1% 361,64
Таким чином, загальний розмір пені, який нарахований на заборгованість відповідача за період з вересня 2022 року по січень 2023 року становить 27 116,11 грн.
Відповідно до положень статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Судова колегія приходить до висновку, що стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає пеня у розмірі 23 418,04 грн, що відповідає розміру заборгованості, визначеного відповідно до розрахунку зі сплати аліментів станом на 31.01.2023 року (а.с.59,60).
Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а позовні вимоги ОСОБА_1 частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Сєришевої Ольги Сергіївни - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 червня 2023 року - змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 23 418,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова