ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/2632/23 Справа № 210/1109/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2023 року про обрання запобіжного заходу щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2023 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.01.2024 року з визначенням застави у розмірі 1120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 006 080 гривень.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України.
Зазначає, що фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Вказує, що враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, те, що останній раніше не судимий, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_7 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також зазначає, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, недостатнім є застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Також вказує, що обґрунтованість підозри, яка пред'явлена ОСОБА_7 станом на момент розгляду клопотання не спростована.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважав за доцільне визначити останньому заставу в розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 3 006 080,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. 178, 182,183 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та та ухвалити нову ухвалу з обранням розміру застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або обрати більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підозра є необґрунтованою; необґрунтовано визначено розмір застави; не враховано положення ч. 1 ст. 178 КПК України
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, недостатнім є застосування більш м'якого запобіжного заходу
Також, слідчий суддя вважав за доцільне визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
З даним висновком слідчого судді апеляційний суд погоджується частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, частково клопотання слідчого, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ст. 178 та ст. 194 КПК України, соціальної характеристики підозрюваного, його стану здоров'я.
Колегія суддів вважає дані висновки слідчого судді цілком обґрунтованим, однак не погоджується з визначеним розміром застави.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. Правильно перевіривши всі обставини провадження, визначаючи розмір застави 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 006 080 грн, на переконання колегії суддів, слідчий суддя належним чином не врахував обставини вчинення злочину, особу підозрюваного, його майновий стан.
Згідно клопотання слідчого, необхідність обрання застави у розмірі 1120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, останній обґрунтував обставинами справи.
Однак, відповідно до клопотання слідчого, обставини справи вказують на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 К України за 14 епізодами, та сума збитків, понесена потерпілими, становить 259 295 грн.
Тому, апеляційний суд вважає, що прокурором не доведено та необгрунтовано належним чином необхідність застосування застави саме у розмірі 1120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
Також, відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Крім того, ЕСПЛ, 13 січня 2022 року виніс рішення у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), де зазначив, що застава має на меті передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
З огляду на це, апеляційний суд, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, обсягу підозри, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та доведених ризиків, вважає що визначений слідчим суддею розмір застави, є необґрунтованим та завідомо непомірним для ОСОБА_7 ,
На переконання колегії суддів, в даному випадку, враховуючи обставини вчинення злочину, до ОСОБА_7 необхідно застосувати розмір застави, який буде перевищувати встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак, у розмірі 200 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 800 грн., яка в повній мірі відповідає майновому стану підозрюваного, не є завідомо непомірною для нього, здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та відповідає вимогам КПК України та практиці ЄСПЛ.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану ухвала у зв'язку з цим підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2023 року скасувати в частині визначення розміру застави.
В цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_7 суму застави в розмірів 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 402 600 (чотириста дві тисячі шістьсот) грн., яку підозрюваний, або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду(отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA098201720355219002001086699 в ГУДКС України в м. Київ, та надати документи, що підтверджує, слідчому, прокурору.
У разі сплати суми застави вважати, що до ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави і звільнити його з під варти та покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, слідчого судді у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4