Справа № 390/841/21
Провадження № 1-кп/390/88/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2023 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121040000188 від 06.05.2021, стосовно:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Петропавловськ - Камчатський Камчатського краю Російської Федерації, громадянка України, з середньою освітою, не працює, проживає без реєстрації за адресою: ділянка АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Обвинуваченій ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 продовжено по 12 год. 20 хв. 07 грудня 2023 року.
Згідно із ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До теперішнього часу судове провадження не завершене, проте строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сплине до наступного судового засідання.
Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, яке обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на теперішній час не змінились та продовжують існувати. Крім того, зазначила, що будинок, в якому проживала ОСОБА_4 до затримання, непридатний до проживання, не має ні вікон, ні дверей. Вважає, що більш м'який запобіжний захід в цьому випадку обирати недоцільно.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора. Просила змінити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що обвинувачена тривалий час перебуває під вартою, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, не має наміру переховуватися від суду, має постійне місце проживання, в неї є син, який допоможе їй облаштувати будинок, про що він особисто зазначив в суді. Відмітила, що на цей час відсутні підстави для подальшого тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, а існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурором не доведено.
Обвинувачена ОСОБА_4 просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Допитаний в якості свідка син обвинуваченої ОСОБА_6 зазначив, що буде забезпечувати матір всім необхідним: їжею, дровами, грошима та допоможе відремонтувати будинок.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, в межах заявленого клопотання, суд приходить до наступник висновків.
Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.111-112 рішення ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії» від 1 березня 2007 року; п.85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (рішення ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі» від 19 грудня 2006 року).
У п.75 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року наголошено, що тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленого в п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що він часто констатує порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв'язку з тим, що, навіть коли йдеться про тривалі строки тримання під вартою, національні суди часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, якщо взагалі роблять це, тоді як після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи, а суди зобов'язані обґрунтовувати рішення про продовження тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані.
Існування обґрунтованої підозри щодо скоєння заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, однак тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
При цьому, ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Суд також враховує положення, викладені в рішенні ЄСПЛ по справі «Ноймайстер проти Австрії», відповідно до якого, позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.
Обвинувачена ОСОБА_4 вже більше двох років перебуває під вартою з 11.05.2021, тривалий розгляд цього кримінального провадження пов'язаний з об'єктивними причинами, незалежними від суду та обвинуваченої, оскільки ця справа розглядалась іншим складом суду та була передана судді ОСОБА_1 23.03.2023, а тому наявність тільки обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, не може бути підставою для позбавлення обвинуваченої ОСОБА_4 свободи, при цьому стороною обвинувачення при розгляді питання доцільності продовження обвинуваченій тримання під вартою не доведено, що застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання нею своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні), суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного (обвинуваченого) обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , особи обвинуваченої, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, враховуючи позицію її сина, який погодився утримувати матір, зважаючи на тривалий строк перебування обвинуваченої під вартою без вирішення справи по суті, приймаючи до уваги презумпцію невинуватості обвинуваченої та відсутність доведених перед судом підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке має бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, суд вважає за необхідне змінити застосований до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, на термін 2 місяці, заборонивши їй цілодобово залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: ділянка АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за винятком випадків прибуття до суду за викликом та у зв'язку із отриманням медичної допомоги, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що на переконання суду, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та попередить існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 181-183, 184, 194, 196, 331 КПК України, суд
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора частково.
Змінити застосований до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, на термін 2 місяці, тобто до 13.00 год. 29 січня 2024 року, заборонивши їй цілодобово залишати місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: ділянка АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за винятком випадків прибуття до суду за викликом та у зв'язку із отриманням медичної допомоги.
Строк дії ухвали закінчується о 13.00 год. 29 січня 2024 року.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_4 :
- не залишати цілодобово постійне місце проживання, а саме: ділянка № НОМЕР_1 лінія 11 дачний кооператив «ДСК» ОТГ Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області, за винятком випадків прибуття до суду за викликом та у зв'язку із отриманням медичної допомоги;
- прибувати до прокурора або суду за першою вимогою;
- здати на зберігання головуючого у провадженні судді свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою по цьому кримінальному провадженню;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_4 - до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду та застосування до останньої запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Копію цієї ухвали направити до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для виконання.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на Кропивницьке РУП ГУНП в Кіровоградській області та на процесуального прокурора по цьому кримінальному провадженню.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає
Повний текст ухвали оголошений о 09.20 год. 01 грудня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1