Справа № 388/967/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2023 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко Ірина Юріївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом через представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 та просить: 1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 29 травня 2020 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко І.Ю., зареєстроване в реєстрі за № 231, а саме на земельну ділянку площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035; 2) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на земельну ділянку площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1626286835219.
Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 .
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2020 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035.
Відповідачка ОСОБА_5 є матір'ю спадкодавця ОСОБА_6 та 29 травня 2020 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку, зареєстроване в реєстрі за № 231.
Оскільки відповідачка відмовляється від перерозподілу спадщини, а видане їй свідоцтво про право на спадщину порушує права іншого спадкоємця, а саме малолітньої дитини спадкодавця, відповідно на думку позивачки її вимоги підлягають задоволенню.
Відповідачка ОСОБА_5 надіслала до суду відзив на позовну заяву. Позов не визнає та просить відмовити в ньому. На час смерті спадкодавця він не мав дітей, а тому вона законно успадкувала земельну ділянку після його смерті та не порушувала прав інших спадкоємців. Окрім цього, позивачка не зверталась із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 подала до суду відповідь на відзив. Стверджує, що малолітня дитина спадкодавця є спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину.
Відповідачка ОСОБА_5 надіслала до суду заперечення на відповідь позивачки на відзив. Вважає, що позивачкою пропущено строк для подання заяви про зміну предмету спору. Вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом є неправомірною. У разі настання підстав для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину законом не обумовлюється, що зміни до нього повинні вноситись внаслідок визнання попереднього свідоцтва недійсним.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в ньому.
Приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко І.Ю. в судове засідання не з'явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035, що розташована на території Долинської міської ради (а. с. 46, 47).
З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 слідує, що 16 серпня 2018 року із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_8 , яка є матір'ю спадкодавця, а 29 травня 2020 року їй приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко І.Ю. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 231 на земельну ділянку площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035 (а. с. 29-55).
Зі змісту спадкової справи слідує, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини не звертались.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1216-1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За чч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положеннями чч. 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до чч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).
Статтею 1278 ЦК України передбачено, що частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
Отже, малолітня особа, яка є спадкоємцем вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не відмовилась від неї у встановлених порядку та строк. У будь-якому випадку прийнята спадщина належить спадкоємцеві з моменту її відкриття.
З матеріалів справи відомо, що після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем, окрім відповідачки, також є його малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не відмовився від спадщини.
Тобто після смерті ОСОБА_6 його спадкоємцями першої черги є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які обоє прийняли спадщину. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні.
Отже, видане відповідачці спірне свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно спадкодавця в цілому, порушує права малолітнього спадкодавця в частині видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку, що йому належить.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Позивачка ОСОБА_3 діючи в інтересах малолітнього ОСОБА_4 ініціювала перерозподіл спадщини, однак для перерозподілу спадщини необхідна згода всіх спадкоємців (а. с. 14-18).
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність (пункти 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
З огляду на вищезазначене, оскільки видане відповідачці спірне свідоцтво про право на спадщину в частині порушує права малолітнього спадкоємця, відповідно це свідоцтво підлягає визнанню недійсним у частині, що порушує його права.
Вибраний позивачкою спосіб захисту порушеного права малолітньої дитини відповідає закону, дає можливість в подальшому отримати свідоцтво про право на спадщину на визначену частину спадкового майна спадкодавця, а відтак є ефективним.
Доводи відповідачки з приводу неправомірних вимог позивачки є необґрунтованими, оскільки не спростовують вищезазначеного.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З огляду на вищезазначене, позивачка, діючи в інтересах малолітнього спадкоємця, який набув права та обов'язки спадкодавця, має право вимагати скасувати державну реєстрацію права власності відповідачки на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,76 га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035, оскільки така державна реєстрація права власності порушує права малолітнього спадкоємця.
За змістом ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 189 ЦПК України).
У цій справі заяву, що по суті являє собою заяву про зміну предмета спору в частині, позивачка діючи в інтересах малолітнього, подала до суду 8 вересня 2023 року, а підготовче судове засідання закінчено 28 вересня 2023 року, відповідно предмет спору було змінено у встановлений строк.
ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі позивачкою понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн, що підлягають стягненню з відповідачки на її користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 1073,60 грн.
Вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу підлягає згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 236, 386, 391, 395, 396, 1216-1221, 1220-1222, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко Ірина Юріївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 29 травня 2020 року приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Шумейко Іриною Юріївною, зареєстроване в реєстрі за № 231, а саме на 1/2 (одну другу частину) земельної ділянки площею 1,76 (одна ціла сімдесят шість сотих) га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 (одну другу частину) земельної ділянки площею 1,76 (одна ціла сімдесят шість сотих) га, кадастровий номер: 3521987400:02:000:5035, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1626286835219.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) 1073,60 грн (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 11 грудня 2023 року.
Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський