ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/1907/23Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/2688/22 Категорія: 302000000 Морозов В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,
за участю секретаря Новицької Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Лабика Руслана Романовича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс”, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначено, що 22.12.2020 року близько 09 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по проїзній частині прилеглої території буд. № 3, що по вул. Менделєєва в м. Черкаси, в порушення вимог пунктів 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме: перед початком руху, перестроюванням, та будь якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншому учаснику руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся до інших осіб, продовжив рух заднім ходом, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалася позаду вказаного автомобіля.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження, та була госпіталізована до КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР», де ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм померла.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2022 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
В результаті вищевказаного зіткнення та наслідків від нього у вигляді загибелі ОСОБА_5 її близьким родичам, а саме чоловіку ОСОБА_1 , синові ОСОБА_2 та дочці ОСОБА_3 , завдано моральної шкоди, у зв'язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача.
ДТП, внаслідок якої позивачам завдано шкоди, сталася за участю автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні відповідача, під керуванням водія ОСОБА_4 , який у свою чергу на момент цієї пригоди перебував у трудових чи цивільно-правових відносинах з відповідачем та керував транспортним засобом, належним цьому суб'єкту підприємницької діяльності.
В обґрунтування розміру моральної шкоди, позивачі вказують, що втратили рідну людину, повністю зруйновано їх нормальне життя. Загибель спричинила надзвичайні страждання, які продовжуються до цих пір.
Враховуючи те, що, після смерті дружини та матері, позивачі в майбутньому позбавлені будь-якої підтримки і допомоги від загиблої, а також те, що смерть потерпілої повністю змінила їх життя у всіх сферах та зруйнувала нормальні життєві зв'язки, позивачі у своїй позовній заяві оцінили мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їм моральної шкоди у грошовому еквіваленті 780000,00 грн. кожному.
На підставі викладеного позивачі просили суд стягнути з ТОВ Фірма «Лакс» на користь кожного з них 780000,00 грн. моральної шкоди завданої смертю дружини та матері - ОСОБА_5 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та стягнути з ТОВ Фірма «Лакс» на користь кожного з них 30000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що дійсно ОСОБА_4 станом на 22.12.2020 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ Фірма “Лакс”. За ОСОБА_4 було закріплено транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI фургон малотонажний -В, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, досліджуючи та надаючи оцінку доказам того, чи виконував ОСОБА_4 на час вчинення ДТП службові обов'язки, суд зазначив, що наданий третьою особою оригінал товарно-транспортної накладної від 22.12.2020 року не може бути визнано судом допустимим доказом у зв'язку із відсутністю обов'язкових реквізитів для даного виду документу, а саме відсутній підпис головного бухгалтера підприємства та відповідна печатка підприємства.
В той же час, стороною відповідача надано копію наказу про відрядження, у якому станом на дату події (22.12.2020 року) відсутній ОСОБА_4 . Надано копії належним чином оформлених товарно-транспортних накладних від 22.12.2020 року на інших водіїв для перевезення товарно-матеріальних цінностей, в яких ОСОБА_4 та закріплений за ним транспортний засіб не зазначений.
Доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_4 не виконував трудові обов'язки 22.12.2020 року та не направлявся у відрядження ТОВ Фірмою “Лакс” стороною позивача належним чином не спростовані.
До того ж, відповідач володів транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI фургон малотонажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди № 1597 від 28.12.2018 року, який укладено з ФОП ОСОБА_6 . Власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до положень вказаного договору, однією із підстав дострокового розірвання договору є настання смерті наймодавця. Отже, на момент настання події, а саме 22.12.2020 року договір оренди був нечинним, тому відсутня правова підстава, відповідно до якої відповідач володів вказаним транспортним засобом.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Лабик Р.Р. оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що рішення є незаконним та необґрунтованим, тому просив суд його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те, що на момент вчинення ДТП водій не виконував трудових обов'язків, є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів незаконного заволодіння ОСОБА_4 службовим автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 22.12.2020 року чи можливості використання водієм цього автомобіля у власних інтересах.
Крім цього, відповідач не надав суду доказів того, що водія було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, а саме самовільне використання транспортного засобу не в робочих цілях.
Щодо оригіналу товарно-транспортної накладної наданої водієм, то зазначає, що саме замовник відповідає за належне оформлення товарно-транспортної накладної, і відсутність підпису бухгалтера чи печатки підприємства не може свідчити про те, що вказану товарно-транспортну накладну не оформляв замовник, оскільки в ТТН №WBF00022507 від 22.12.2020 року містяться всі обов'язкові реквізити, які відомі лише замовнику (згідно накладної замовником являється ТОФ Фірма «Лакс»), зокрема: номер накладної; прізвище бухгалтера; прізвище комірника; номери супровідних документів на вантаж. До цього ж ТТН №WBF00022507 від 22.12.2020 року підписали всі, окрім замовника, зокрема водій ОСОБА_4 підписав вказану накладну та вантажоодержувачі також підписали вказану накладну.
Також, в матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого транспортного засобу наймодавцеві на час скоєння ДТП.
Звернуто увагу, що в наказі від 18.12.2020 року №35 «Про закріплення водіїв автотранспортних засобів» є вимога до водія ОСОБА_4 повернути транспортний засіб MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тоді як ДТП відбулась за участю транспортного засобу MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Матеріалами справи встановлено, що і до ДТП, і на час ДТП та після ДТП водій ОСОБА_4 володів транспортним засобом в силу виконання своїх трудових обов'язків, а саме здійснював доставку лікарських препаратів по Україні. Відповідачем не надано суду доказів, які б вказували на те, що водій ОСОБА_4 22.12.2020 року неправомірно використав доручений йому транспортний засіб. А тому слід дійти висновку, що водій ОСОБА_4 правомірно та за дорученням відповідача володів 22.12.2020 року транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI фургон малотонажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказує, що всі письмові докази подані представником відповідача - адвокатом Васюком Д.Г., є такими, що подані з порушенням строків їх подання встановленими частиною 3 статті 83 ЦПК України, та відповідно до вимог частини 8 статті 83 ЦПК України, до розгляду судом не мали б прийматися, оскільки:
-по-перше, доповнення до відзиву від 22.02.2023 року подані в суд 22.02.2023 року, тоді як позовна заява з ухвалою суду про відкриття провадження у справі отримані відповідачем у грудні 2022 року. Вказане письмове пояснення не містить жодного клопотання про поновлення строку подання додаткових доказів та не містить обґрунтування причин їх неподання у строки встановлені ч. 3 ст. 83 ЦПК України;
-по-друге, копія наказу директора ТОВ Фірма «Лакс» №12/2 від 14.12.2020 року «Про внесення змін до наказу про відрядження №12 від 01.12.2020 року»; копії подорожніх листів №6789/22507 від 22.12.2020 року, №6778/22508 від 22.12.2020 року, №6762/22473 від 18.12.2020 року, копії товарно-транспортних накладних ТОВ Фірма «Лакс» №WBF00022473 від 18.12.2020 року, №WBF00022503 від 22.12.2020 року, №WBF00022577 від 22.12.2020 року - подані в суд лише 07.09.2023 року, тоді як позовна заява з ухвалою суду про відкриття провадження у справі отримані відповідачем у грудні 2022 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фірма «Лакс» просить поновити строк на подання відзиву у зв'язку з отриманням апеляційної скарги відповідачем 02 листопада 2023 року.
По суті спору вказує, що предметом доказування у даній справі були обставини, щодо заподіяння шкоди третьою особою саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків, а також наявності правових підстав (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) щодо володіння джерелом підвищеної небезпеки.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок з приводу того, що відповідач володів транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI фургон малотонажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди № 1597 від 28.12.2018 року, який укладено з ФОП ОСОБА_6 . Власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до положень вказаного договору, однією із підстав дострокового розірвання договору є настання смерті наймодавця. Отже, на момент настання події, а саме 22.12.2020 року договір оренди був нечинним, тому відсутня правова підстава, відповідно до якої відповідач володів вказаним транспортним засобом.
У відзиві звернуто увагу, що підставою для використання службового автотранспорту відповідача є подорожній лист на автомобіль. Вказаний документ не лише надає водію право використовувати транспорт, а також є підставою для обліку фактично відпрацьованого робочого часу, визначення маршрутів руху, використаного пального та в цілому справності і готовності до експлуатації такого транспорту.
Відповідач не мав можливості 22 грудня 2020 року оформити та видати третій особі подорожній лист на автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки вказаний автомобіль вибув з володіння по причині припинення договору оренди.
Зазначає, що всі товарно-транспорті накладні в обов'язковому порядку підписуються старшим комірником, який дозволяє відпуск товару та бухгалтером, який обліковує документ. Підписи вказаних осіб скріплюються печатками підприємства.
Надана третьою особою товарно-транспортна накладна не містить зазначених обов'язкових реквізитів.
Щодо зазначених порушень норм процесуального права в частині прийняття до розгляду доказів поданих з порушенням строків, то ТОВ Фірма «Лакс» вважає, що судом першої інстанції прийнято всі докази наданими сторонами у справі задля повного та об'єктивного розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2023 року у справі № 712/1088/21, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 22.12.2020 року, близько 09 години 30 хвилин, керуючи автомобілем "MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом по проїзній частині прилеглої території буд. № 3, що по вул. Менделєєва в м. Черкаси, зі сторони вул. Ціолковського в напрямку до вул. Грузиненка, в порушення вимог пунктів 10.1.; 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: перед початком руху, перестроюванням, та будь якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншому учаснику руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся до інших осіб, продовжив рух заднім ходом, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалася позаду вказаного автомобіля, а в момент наїзду зупинилася.
Внаслідок цієї дорожньо - транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, та була госпіталізована до КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР», де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 від отриманих травм померла.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 03-01-1219 від 25.12.2021, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилися розвитком шоку, та від яких настала смерть.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-21/1048-ІТ від 26.01.2021 року, порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля "MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: вимог пунктів 10.1.,10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_5 .
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 20.12.2018 року, транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_6 .
Також, до позовної заяви позивачами долучено копію довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3020359481437446 від 22.12.2020 року, копію характеристики ТОВ Фірма “Лакс” на ОСОБА_4 від 23.11.2020 року, копію характеристики за місцем проживання ОСОБА_4 , копію розписки ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_4 часткового відшкодування шкоди у розмірі 5000,00 грн. 23.12.2020 року, копію рапорта начальника відділення СВ ЧВП ГУНП у Черкаській області від 22.12.2020 року, копію письмових пояснень ОСОБА_4 від 22.12.2020 року, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 22.01.2021 року, копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 28.01.2021 року, копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 18.01.2021 року, копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29.12.2020 року, копію протоколу допиту потерпілої ОСОБА_3 від 18.01.2021 року, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 28.12.2020 року серії НОМЕР_4 , копію довідки про причину смерті ОСОБА_5 від 25.12.2020 року, копії свідоцтва про народження позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копію свідоцтва про одруження, які підтверджують родинний зв'язок позивачів з ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом першої групи довічно з 01.04.2018 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 серії НОМЕР_6 від 19.06.2018 року та копією довідки до акту МСЕК серії 12ААА № 881634.
Згідно з витягом з даних МТСБУ станом на 22.12.2020 року щодо транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 наявний діючий поліс страхування цивільно-правової відповідальності у ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” № АР 4870927.
19.01.2021 року позивачами через представника за довіреністю ОСОБА_7 подано до ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” заяви про виплату страхового відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.12.2020 року.
27.01.2021 року між ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” та позивачами укладено договір про врегулювання страхового випадку № 2300335759 власників наземних транспортних засобів № АР/4870927 від 27.11.2020 року, згідно з яким узгоджено розмір страхового відшкодування моральної шкоди та витратами, пов'язаними з похованням у розмірі 61600,00 грн.
10.03.2021 року між ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” та позивачами укладено договір про врегулювання страхового випадку № 2300335759 власників наземних транспортних засобів № АР/4870927 від 27.11.2020 року, згідно з яким узгоджено розмір страхового відшкодування у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 160200,00 грн.
На виконання ухвали суду від 21.11.2022 року про витребування доказів, Державною податковою службою України 19.12.2022 року надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела доходів, отриманих від податкових агентів за IV квартал 2020 року ОСОБА_4 , згідно з якими ОСОБА_4 у IV кварталі 2020 року отримував дохід від ТОВ ФІРМА “ЛАКС”.
На виконання ухвали суду від 21.11.2022 року про витребування доказів, ГУ ПФУ у Черкаській області 20.12.2022 року надано відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК -5 по ОСОБА_4 , згідно з якими ТОВ ФІРМА “ЛАКС” сплачувала за ОСОБА_4 страхові внески з листопада 2019 року по вересень 2022 року.
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копію наказу № 23а за підписом директора А.М. Литвина від 19.11.2019 року про закріплення за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_4 MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 фургона малотоннажного -В (т. 1 а.с. 152).
Також, надано копію генерального договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 39/3936820/2504/20 від 03.01.2020 року, який укладено між ТОВ ФІРМА “ЛАКС” та ПрАТ “СК “ПРОВІДНА”. У додатку № 1 до вказаного договору зазначений перелік забезпечених транспортних засобів, серед яких і MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З копії повідомлення № 2300332600 про настання події від 24 грудня 2020 року, вбачається що водій ОСОБА_4 звернувся з повідомленням про ДТП за участю транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 до філії ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” у м. Ніжин.
У відповіді на адвокатський запит від 16.11.2022 року № 78, ТОВ Фірма “Лакс” повідомлено, що ОСОБА_4 станом на дату ДТП (22.12.2020 року) працював на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ Фірма “Лакс”, керував автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 фургон малотонажний -В на підставі наказу № 23а від 19.11.2019 р. “Про закріплення водія автотранспортних засобів” (т. 1 а.с. 178).
До доповнення до відзиву стороною відповідача долучено копію наказу директора ТОВ Фірма “Лакс” від 18.12.2020 року № 35 “Про закріплення водіїв автотранспортних засобів”, з якого вбачається, що за ОСОБА_4 закріплено інший транспортний засіб, ніж той, який був учасником ДТП, а саме MERCEDES-BENZ SPRINTER 315 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 фургон загальний легковий-вантажопасажирський -В. У кінці документу у графі “ознайомлений з наказом” наявний підпис біля прізвища ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 216)
Також долучено копію письмового трудового договору з працівником від 19.11.2019 року, який укладено між ТОВ ФІРМА “ЛАКС” та ОСОБА_4 , згідно з яким останнього прийнято у відділ транспорту на посаду водія автотранспортних засобів (т. 1 а.с. 218-219).
Відповідно до копії договору найму (оренди) транспортного засобу № 419 від 10.08.2020 року, який укладено між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ Фірма “Лакс”, предметом договору є транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 315 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 фургон загальний легковий-вантажопасажирський -В (т. 1 а.с. 236-238).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 18.12.2020 року (т. 1 а.с. 225).
З копії наказу заступника директора ТОВ Фірма “Лакс” Андрійця В.Д. № 12 від 01.12.2020 року “Про відрядження” вбачається, що ОСОБА_4 відсутній у списку водіїв, які направлялись у відрядження у грудні 2020 року.
За клопотанням представника позивача судом також, було долучено до матеріалів справи ряд відповідей на запити представника позивачів адвоката Лабика Р.Р. від аптечних установ, а саме ТОВ “Аптеки №7” (м. Черкаси) від 06.06.2023 року, ТОВ “ЧИГИРИН-ФАРМ” (м. Чигирин Черкаська область) № 3 від 06.06.2023 року, ТОВ “Аптека “АНІТА” (м. Черкаси) № 16 від 06.06.2023 року, ТОВ “ЗЛАТОФАРМ” № 3 від 14.06.2021 р., ФОП “ ОСОБА_8 ” (м. Черкаси) № 009 від 08.06.2023 року, ФОП “ ОСОБА_9 ” від 08.06.2023 року, з яких вбачається, що дійсно 22.12.2020 року вказані аптеки отримували товарно-матеріальні цінності від ТОВ ФІРМА “ЛАКС”, однак уповноважені особи, якими надавались відповіді на запити не можуть вказати який саме транспортний засіб та який водій доставляли вказані товарно-матеріальні цінності.
Стороною відповідача надано копію договору оренди № 1597 транспортного засобу від 28.12.2018 року, який укладено між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ Фірма “Лакс”, предметом договору є транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний фургон. Відповідно до п. 7.6 вказаного договору, договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж 5 днів до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію договору. Кількість таких пролонгацій не обмежена. Відповідно до п. 10.3.4 вказаного договору, однією із підстав дострокового розірвання договору є настання смерті наймодавця, або визнання його недієздатним у встановленому законом порядку.
Згідно із копією наказу директора ТОВ Фірма “Лакс” № 12/2 від 14.12.2020 року “Про внесення змін до наказу про відрядження № 12 від 01.12.2020 року” у зв'язку із виробничою необхідністю внесено зміни у вказаний наказ, а саме вбачається, що ОСОБА_4 мав поїхати у відрядження до м. Черкаси 15.12.2020 року та 18.12.2020 року, також мали поїхати до м. Черкаси водії ОСОБА_10 22.12.2020 року та 29.12.2020 року, ОСОБА_11 15.12.2020 року, ОСОБА_12 22.12.2020 року.
З копій подорожніх листів № 6789/22507 від 22.12.2020 року, № 6778/22508 від 22.12.2020 року, № 6762/22473 від 18.12.2020 року, вбачається що у вказані дати до м. Черкаси від ТОВ Фірма “Лакс” направлялись водії ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .
Згідно наданих копій товарно-транспортних накладних ТОВ Фірма “Лакс” № WBF00022473 від 18.12.2020 року, № WBF00022503 від 22.12.2020 року, № WBF00022577 від 22.12.2020 року, серед транспортних засобів, якими доставлялись товарно-матеріальні цінності до м. Черкаси, транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 відсутній.
З оригіналу товарно-транспортної накладної № WBF00022507 від 22.12.2020 року, яку надано у судовому засіданні третьою особою ОСОБА_4 , вбачається, що у ній відсутні обов'язкові реквізити для даного виду документу, а саме відсутній підпис головного бухгалтера підприємства та відповідна печатка підприємства.
Відповідно до оригіналу наказу щодо закріплення автотранспортних засобів ТОВ Фірми “Лакс” від 19.11.2019 року № 23а, за ОСОБА_4 закріплено транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI фургон малотонажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) сформульовано висновок, що аналіз норм статей 1172 та 1187 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, та у постановах Верховного Суду: від 23 березня 2020 року справі № 373/1773/18-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (постанова Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 914/820/17).
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров'я.
Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Установлено, що на час скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ТОВ Фірма «Лакс». Вказані обставини сторони не оспорюють.
У даній справі визначальним є встановлення факту виконання водієм ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків під час скоєння ДТП.
Колегія суддів, дослідивши надані докази у їх сукупності та врахувавши їх достатність та належність доходить наступних висновків.
Товариство вказує, що володіло транспортним засобом MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди № 1597 від 28.12.2018 року, який укладено з ФОП ОСОБА_6 та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, відповідно до положень вказаного договору, однією із підстав дострокового розірвання договору є настання смерті наймодавця. Отже, на момент настання події, а саме 22.12.2020 року договір оренди був нечинним, тому відсутня правова підстава, відповідно до якої відповідач володів вказаним транспортним засобом.
Колегія суддів, перевіривши вказані обставини, констатує, що дійсно в матеріалах справи наявний вказаний договір оренди, в якому міститься умова щодо втрати чинності договору у разі смерті наймодавця.
У той же час, відповідач не надав жодних доказів того, що водія ОСОБА_4 зобов'язано повернути даний автомобіль у зв'язку з такими обставинами, або якимось іншим чином доведено до його відома про вказані обставини.
Крім того, відсутні дані про повернення наймачем даного автомобіля спадкоємцям наймодавця.
ТОВ Фірма «Лакс» не довело, що ОСОБА_4 неправомірно заволодів транспортним засобом всупереч волі роботодавця.
Щодо наданих наказів про відрядження та товарно-транспортних накладних, то колегія суддів, перевіривши вказані докази на їх належність, достатність та достовірність доходить наступних висновків.
В матеріалах справи наявні ряд відповідей на запити представника позивачів адвоката Лабика Р.Р. від аптечних установ, а саме ТОВ “Аптеки №7” (м. Черкаси) від 06.06.2023 року, ТОВ “ЧИГИРИН-ФАРМ” (м. Чигирин Черкаська область) № 3 від 06.06.2023 року, ТОВ “Аптека “АНІТА” (м. Черкаси) № 16 від 06.06.2023 року, ТОВ “ЗЛАТОФАРМ” № 3 від 14.06.2021 р., ФОП “ ОСОБА_8 ” (м. Черкаси) № 009 від 08.06.2023 року, ФОП “ ОСОБА_9 ” від 08.06.2023 року, з яких вбачається, що дійсно 22.12.2020 року вказані аптеки отримували товарно-матеріальні цінності від ТОВ ФІРМА “ЛАКС”, однак уповноважені особи, якими надавались відповіді на запити не можуть вказати який саме транспортний засіб та який водій доставляли вказані товарно-матеріальні цінності.
Колегія суддів перевірила номера замовлень вказаних у даних відповідях та установила, що замовлення №327082/0 та №327082/1 ТОВ «Аптека №7» (т. 2 а.с. 34) було доставлено водієм ОСОБА_14 по товарно-транспортній накладній від 18.12.2020 року №WBF00022473 (т. 2 а.с. 94).
Замовлення №327775/0 направлене ТОВ «Чигирин-Фарм» (т. 2 а.с. 38) було доставлено водієм ОСОБА_10 по товарно-транспортній накладній від 22.12.2020 року №WBF00022503 (т. 2 а.с. 95).
Замовлення №327954/0, 327954/1, 327954/2, 328106/0 направлені ТОВ «Аптека «Аніта» (т. 2 а.с. 40) було доставлено водієм ОСОБА_12 по товарно-транспортній накладній від 22.12.2020 року №WBF00022577 (т. 2 а.с. 96).
Замовлення №328360/1, 328247/0, 328247/1, 328360/0 направлені ФОП ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 50) було доставлено водієм ОСОБА_12 по товарно-транспортній накладній від 22.12.2020 року №WBF00022577 (т. 2 а.с. 96).
Також замовлення № 328146/0, 328146/1 до аптеки «АРТ+» (т. 2 а.с. 52) було доставлено водієм ОСОБА_12 по товарно-транспортній накладній від 22.12.2020 року №WBF00022577 (т. 2 а.с. 96).
З відповіді ТОВ «Златофарм» видно, що товариством отримано замовлення №327650/0, 327650/1, 327650/2 (с. Благодатне), №327739/0, 327739/1, 327739/2 (с. Піщане), 328329/0, 328329/1, 328329/2 (м. Золотоноша) (т. 2 а.с.48).
Вказані номери замовлень містяться у товарно-транспортній накладній №WBF00022507 від 22.12.2020 року, яка відхилена судом першої інстанції як неналежний доказ та в якій зазначено водія ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 107).
Замовлення від ТОВ «Златофарм» не містяться в інших наданих відповідачем товарно-транспортних накладних водіїв, які були у вказаний час відповідно до наказу ТОВ Фірма «Лакс» №12/2 від 14 грудня 2020 року «Про внесення змін до наказу про відрядження №12 від 01 грудня 2020 року» відрядженні у Черкаську область.
Водночас, вантажоотримувач стверджує про прибуття вказаного замовлення.
Та обставина, що в товарно-транспортній накладній №WBF00022507 від 22.12.2020 року відсутній підпис бухгалтера та печатка підприємства дійсно є порушенням форми визначеної для даного виду документу, однак у ній містяться печатки юридичних осіб та ФОП, а також підписи уповноважених осіб, яким було здійснено доставку, що на думку суду має переконливіший вплив на оцінку наданого доказу.
Отже, відповідачем не спростовано доводів позивачів, що на час скоєння ДТП ОСОБА_4 не виконував своїх службових обов'язків.
Встановлено, що ОСОБА_4 , який керував під час ДТП автомобілем "MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах з ТОВ Фірма «Лакс», тому обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди необхідно покласти на роботодавця згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Подібний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 944/4790/19 (провадження № 61-15852св21).
Завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року в справі № 607/11755/20 (провадження № 61-13672св21).
Визначаючи розмір моральної шкоди, колегія суддів виходить із засад розумності та справедливості, ураховує глибину фізичних та душевних страждань позивачів, які втратили дружину та матір, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя душевні страждання; і відновити становище, яке існувало до смерті загиблої у житті позивачів неможливо.
Колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі по 150 000,00 грн. на кожного потерпілого не може вважатися явно завищеним чи надмірним для відповідача.
Визначаючи розмір моральної шкоди та надаючи оцінку підстав для її відшкодування, колегія суддів враховує, що передчасна смерть дружини та матері позивачів спричинила втрату важливого життєвого зв'язку, який поновлений бути не може та відповідно завдає довготривалих та глибоких душевних страждань. При цьому, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи, а тому потребує стороннього догляду, який розраховував отримувати від покійної дружини.
В частині доводів апеляційної скарги щодо порушення судом строків долучення до матеріалів справи доказів, то колегія суддів, зважаючи на предмет доказування, вважає, що такі дії суду першої інстанції зумовлені необхідністю встановлення повноти обставин у справі, а тому не є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та(або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За таких обставин, установлено, що судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню.
У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які були звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», з ТОВ Фірма «Лакс» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6818,40 грн. пропорційно задоволеним вимогам.
Щодо витрат на правничу допомогу
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Згідно частин третьої-п'ятої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (частина шоста статті 141 ЦПК України).
У детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних для надання професійної правничої допомоги викладених у пункті 12.37 апеляційної скарги, адвокатом Адвокатського об'єднання «Автопоміч» було надано наступні послуги: 1) консультація клієнта щодо порядку, строків та розміру відшкодування, який можливо отримати - тривалістю 1 години вартістю - 3 000,00 грн.; 2) підготовчі дії спрямовані на подання позовної заяви тривалістю 2 години вартістю 6 000,00 грн.; 3) підготовка та подання позовної заяви в суд - тривалістю 3 години вартістю 9 000,00 грн.; 4) судовий розгляд справи тривалістю 11 годин вартістю 33 000,00 грн.; 5) оскарження рішення суду першої інстанції тривалістю 10 годин вартістю 30 000,00 грн.
Загальна кількість витраченого часу на надання правничої допомоги позивачам становить 27 годин 00 хвилин, відповідно вартість наданих послуг, при вартості однієї нормо години в 3 000,00 грн. (пункт 2 додатку до договору про надання професійної правничої допомоги), становить 81 000,00 грн.
У даній справі адвокат Лабик Р.Р., на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 81000 грн. надав детальний опис послуг, який міститься в апеляційній скарзі (орієнтовний попередній розмір витрат у суді першої інстанції зазначений у позовній заяві) та договори про надання правової допомоги. Відповідач заперечень щодо судових витрат не надавав. Тому з ТОВ Фірма «Лакс» належить стягнути 15552,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам в суді першої та апеляційної інстанцій на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 5184,00 грн. кожному.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Лабика Руслана Романовича - задовольнити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс”, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_1 150 000,00 грн. моральної шкоди завданої смертю дружини внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_2 150 000,00 грн. моральної шкоди завданої смертю матері внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_3 150 000,00 грн. моральної шкоди завданої смертю матері внаслідок джерела підвищеної небезпеки.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5184,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 5184,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 5184,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Лакс” на користь держави судовий збір у розмірі 6818,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2023 року.
Судді:
ий суд759/2328/16-ц