Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13853/23
30 листопада 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника частини майна ОСОБА_4 , її представника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000335, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,-
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , перелік якого наведено у клопотанні.
Клопотання обґрунтоване тим, що наведені у ньому речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання із наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Власник частини майна, щодо якого подане клопотання ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечили щодо накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові кошти в сумі 32000 доларів США, вказуючи на те, що такі гроші не мають жодного відношення до кримінального провадження, оскільки за декілька днів до проведення обшуку були отримані ОСОБА_4 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_6 , внаслідок продажу належної їй квартири у м. Миколаєві, на підтвердження чого надали копію відповідного договору купівлі-продажу. Щодо арешту решти майна, вилученого під час обшуку, вони покладаються на розсуд суду.
Власники решти вилученого майна в судове засідання не з'явилися, викликалися до суду в порядку, встановленому КПК України.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102070000335, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що влітку 2021 року ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_6 , з яким протягом двох років підтримував ділові стосунки та мав довірливі відносини, оскільки ОСОБА_6 з його слів займався обміном валюти та електронними грошима та періодично консультував ОСОБА_7 щодо курсу та обміну валют, а також перспектив ринку криптовалюти.
На початку листопада 2023 року, точні дата, час та місце слідством не встановлено, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на незаконне, шляхом зловживання довірою заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_7 в особливо великому розмірі.
Так, ОСОБА_6 , дізнавшись в перших числах листопада 2023 року про те, що ОСОБА_7 має бажання придбати криптовалюту Tether на загальну суму 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ввів в оману ОСОБА_7 , а саме повідомив йому, що допоможе придбати криптовалюту Tether в розмірі, що еквівалентна загальній сумі 1 500 000 доларів США, а також в подальшому ще збільшити свої активи та заробити після росту на неї ціни.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, 10.11.2023 приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 на перетині вулиць Глибочицька та Верхній Вал у Подільському районі м. Києва, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, з корисливих спонукань, маскуючи свої дії бажанням допомогти ОСОБА_7 , увійшовши до нього в довіру, вчергове пообіцяв придбати йому криптовалюту Tether на загальну суму 1 500 000 доларів США з метою подальшого отримання високого прибутку, однак реального наміру виконання взятих на себе обов'язків щодо купівлі криптовалюти ОСОБА_6 не мав.
Після цього ОСОБА_6 , дізнавшись від ОСОБА_7 про те, що він буде цього дня, а саме 10.11.2023 отримувати від невідомих ОСОБА_6 громадян грошові кошти в розмірі 1 500 000 доларів США для подальшої купівлі криптовалюти Tether, використовуючи довірливі відносини із ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, запропоновував останньому з міркувань безпеки та швидкості проведення операції з купівлі криптовалюти Tether, поїхати та отримати від знайомих потерпілого грошові кошти в сумі 1 500 000 доларів США особисто та невідкладно вжити заходів щодо купівлі криптовалюти Tether, на що отримав згоду введеного в оману ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_7 надав ОСОБА_6 контактні дані особи, яка повинна передати грошові кошти для нього в сумі 1 500 000 доларів США.
10.11.2023 ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, приблизно о 18 год. 15 хв. приїхав на автомобілі марки Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 на паркувальний майданчик офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чигорина, 2, де зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які передали йому грошові кошти в сумі 1 500 000 доларів США, після чого ОСОБА_6 з місця події поїхав в невідомому напрямку та розпорядився вказаними грошовими коштами на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми злочинними діями, спрямованими на шахрайство, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 10.11.2023 становить 54 054 000 (п'ятдесят чотири мільйони п'ятдесят чотири тисячі) гривень, та на момент вчинення кримінального правопорушення більше, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
В ході досудового розслідування в період часу з 22 год. 58 хв. 15.11.2023 по 05 год. 03 хв. 16.11.2023 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: мобільний телефон ergo чорного кольору; мобільний телефон HUAWEI MAR - LX 1 А, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; мобільний телефон SAMSUNG GALAGY S20FE з номером НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 ; IPAD APPLE білого кольору, 579С- НОМЕР_5 ; ноутбук Lenovo G580, s/n 21292845; ноутбук Lenovo В590, s/n WB15206382; ключ з синім магнітом; ключ з брелком huited Bx-ЗС04; два ключі з білим брелком; банківську карту Альфа-банк Iurii Kalatur; сім карту lifecell НОМЕР_6 ; сім карту Tele 2 GSM58336206; три носії до сім карти lifecell, Київстар; дві сім карти у папері з номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 ; дві сім карти білого кольору; три флеш носія з додатками Micro SD; флеш носій срібного кольору; флеш носій чорного кольору; 12 купюр номіналом 200 гривень; 2 купюри номіналом 100 євро; 3 купюри номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 доларів США; 1 купюру номіналом 20 доларів США; 320 купюр номіналом 100 доларів США; 2 чеки ТОВ СВ ФТ Тарант; інструкцію автомобільного боксу на 2 арк.; договір оренди боксу №3С04 від 29.10.2023, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з додатками на 6 арк.; договір про надання послуг відповідального зберігання SO9 від 24.09.2022, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 з додатками на 4 арк.; договір найму житлового приміщення від 07.08.2023 з додатками на 9 арк.; договір зобов'язання ОСОБА_6 від 04.11.2023 на 1 арк.; 2000 купюр номіналом 100 грн.; 32300 купюр номіналом 200 грн.; 23000 купюр номіналом 500 грн.; 1000 купюр номіналом 1000 грн.; ключі, флеш носій, сім карту; мобільний телефон Iphone 15 ProMax з номером НОМЕР_9 та ІМЕІ: НОМЕР_10 .
Вказану слідчу дію було проведено в порядку, визначеному ч.3 ст. 233 КПК України.
Постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 16.11.2023 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42023102070000335 від 14.11.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку з цим, відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з вимогами частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що більшість майна, вилученого в ході обшуку, проведеного в період часу з 22 год. 58 хв. 15.11.2023 по 05 год. 03 хв. 16.11.2023 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Такими, на переконання слідчого судді, є наступні речі та предмети: мобільний телефон ergo чорного кольору; мобільний телефон HUAWEI MAR - LX 1 А, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; мобільний телефон SAMSUNG GALAGY S20FE з номером НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 ; IPAD APPLE білого кольору, 579С- НОМЕР_5 ; ноутбук Lenovo G580, s/n 21292845; ноутбук Lenovo В590, s/n WB15206382; ключ з синім магнітом; ключ з брелком huited Bx-ЗС04; два ключі з білим брелком; банківську карту Альфа-банк Iurii Kalatur; сім карту lifecell НОМЕР_6 ; сім карту Tele 2 GSM58336206; три носії до сім карти lifecell, Київстар; дві сім карти у папері з номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 ; дві сім карти білого кольору; три флеш носія з додатками Micro SD; флеш носій срібного кольору; флеш носій чорного кольору; 12 купюр номіналом 200 гривень; 2 купюри номіналом 100 євро; 3 купюри номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 доларів США; 1 купюру номіналом 20 доларів США; 2 чеки ТОВ СВ ФТ Тарант; інструкцію автомобільного боксу на 2 арк.; договір оренди боксу №3С04 від 29.10.2023, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з додатками на 6 арк.; договір про надання послуг відповідального зберігання SO9 від 24.09.2022, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 з додатками на 4 арк.; договір найму житлового приміщення від 07.08.2023 з додатками на 9 арк.; договір зобов'язання ОСОБА_6 від 04.11.2023 на 1 арк.; 2000 купюр номіналом 100 грн.; 32300 купюр номіналом 200 грн.; 23000 купюр номіналом 500 грн.; 1000 купюр номіналом 1000 грн.; ключі, флеш носій, сім карту; мобільний телефон Iphone 15 ProMax з номером НОМЕР_9 та ІМЕІ: НОМЕР_10 .
Ураховуючи наведене, з метою забезпечення збереження вищеперерахованих предметів та речей як речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.
При цьому слідчий суддя також враховує, що доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, на даній стадії кримінального провадження не надано.
Що стосується вилучених в ході проведеного обшуку грошових коштів в сумі 32000 доларів, а саме 320 купюр номіналом 100 доларів США, то суд вважає, що підстави для накладення на них арешту відсутні.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_6 , 07.11.2023 було здійснено продаж належної їй квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , за ціною 1 077 000,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_14 07.11.2023, зареєстрованим за №1287, копію якого ОСОБА_4 було надано до суду.
Із пояснень ОСОБА_4 та її представника в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в доларовому еквіваленті, отримані внаслідок продажу вказаної квартири, зберігалися ОСОБА_4 в квартирі за місцем її фактичного проживання з ОСОБА_6 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , та саме ці кошти в тому числі були вилучені під час обшуку, який проводився у цій квартирі в період часу з 22 год. 58 хв. 15.11.2023 по 05 год. 03 хв. 16.11.2023 в рамках кримінального провадження.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин, у тому числі доказів на спростування доводів ОСОБА_4 та її представника у тому, що саме ОСОБА_4 є власником вищенаведених грошових коштів, стороною обвинувачення до суду не надано.
При цьому, як з'ясовано із пояснень прокурора у судовому засіданні, ОСОБА_4 немає жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №42023102070000335 від 14.11.2023.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором не надано достатніх доказів в обґрунтування того, що саме вилучені під час проведення обшуку 320 купюр номіналом 100 доларів США є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення в межах кримінального провадження.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя також виходить із того, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
З огляду на наведене, слідчий суддя не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, якими є 320 купюр номіналом 100 доларів США, що були вилучені під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , оскільки слідчим та прокурором не доведено необхідність арешту такого майна, а також не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя враховує також положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, за змістом якого будь яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону та відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» висловлена правова позиція, згідно якої при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, чого в даному випадку слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000335, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон ergo чорного кольору; мобільний телефон HUAWEI MAR - LX 1 А, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; мобільний телефон SAMSUNG GALAGY S20FE з номером НОМЕР_3 , ІМЕІ: НОМЕР_4 ; IPAD APPLE білого кольору, 579С- НОМЕР_5 ; ноутбук Lenovo G580, s/n 21292845; ноутбук Lenovo В590, s/n WB15206382; ключ з синім магнітом; ключ з брелком huited Bx-ЗС04; два ключі з білим брелком; банківську карту Альфа-банк Iurii Kalatur; сім карту lifecell НОМЕР_6 ; сім карту Tele 2 GSM58336206; три носії до сім карти lifecell, Київстар; дві сім карти у папері з номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 ; дві сім карти білого кольору; три флеш носія з додатками Micro SD; флеш носій срібного кольору; флеш носій чорного кольору; 12 купюр номіналом 200 гривень; 2 купюри номіналом 100 євро; 3 купюри номіналом 50 євро; 1 купюру номіналом 10 доларів США; 1 купюру номіналом 20 доларів США; 2 чеки ТОВ СВ ФТ Тарант; інструкцію автомобільного боксу на 2 арк.; договір оренди боксу №3С04 від 29.10.2023, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_6 з додатками на 6 арк.; договір про надання послуг відповідального зберігання SO9 від 24.09.2022, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 з додатками на 4 арк.; договір найму житлового приміщення від 07.08.2023 з додатками на 9 арк.; договір зобов'язання ОСОБА_6 від 04.11.2023 на 1 арк.; 2000 купюр номіналом 100 грн.; 32300 купюр номіналом 200 грн.; 23000 купюр номіналом 500 грн.; 1000 купюр номіналом 1000 грн.; ключі, флеш носій, сім карту; мобільний телефон Iphone 15 ProMax з номером НОМЕР_9 та ІМЕІ: НОМЕР_10 .
У задоволенні клопотання прокурора про арешт грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме 320 купюр номіналом 100 доларів США відмовити.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_15