Єдиний унікальний номер: 379/1800/23
Провадження № 2/379/391/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11 грудня 2023 року м.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину будинку в порядку набувальної давності,
ВСТАНОВИВ:
06.12.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8кв.м., житловою площею 30.7кв.м., допоміжною площею 19,1 кв.м.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 головуючим суддею у даній судовій справі визначено суддю Разгуляєва О.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
У порушення вимог п.2, п.6, п.7, п.9, п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Крім того, позов про право власності за давністю володіння не може пред'являти законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника, крім випадків, визначених частиною 3 ст. 344 ЦК України. Отже, встановлення власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння є обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, і підлягає доведенню під час ухвалення судового рішення (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №924/925/17 та від 22.05.2018 у справі №922/1574/17).
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
За змістом ст. 344 ЦК України при набувальній давності тягар доказування лягає на позивача.
З огляду на положення статті та роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю здійснюється за умови, що річ, яка опинилася у володінні особи, є об'єктивно чужою, володілець суб'єктивно вважає майно своїм, володілець майна має бути добросовісним набувачем, володіння здійснюється протягом усього строку відкрито та продовжувалось безперервно, строк такого володіння нерухомим майном складає 10 років.
Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не повинен знати і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, а також обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Позов про право власності за давністю володіння не може пред'явити законний володілець або особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є її власником (Постанова Верховного суду від 19.09.2018р., по справі № 296/6949/17).
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 27.09.2018р., по справі № 571/1099/16-ц та Постанові від 31.10.1018р., по справі № 683/2047/16-ц.
З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна та, окрім цього, застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю. У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння, а сторона посилається на строк набувальної давності, слід визнати, що стороною вибрано невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 по справі №910/17274/17).
У справі № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).
Як передбачено п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Однак позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують ту обставину, що ОСОБА_3 , заповіла все своє майно, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ще й ОСОБА_5 . Крім того, не зазначені докази, що ОСОБА_5 спадщину після смерті матері не прийняла, відповідно до вимог ЦК УРСР 1963 року та не оформила за собою право власності на вказану у заповіті частину житлового будинку.
Також, позовна заява не містить відомостей, із зазначенням та наданням доказів, щодо власника майна і його волі щодо передачі майна у володіння ОСОБА_1 , та що вона не знала і не могла знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Враховуючи дані вимоги, позивачу необхідно визначитись з належним відповідачем.
Суддя зазначає, що відповідно до ч.3 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо, та позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати уточнену редакцію позовної заяви, в якій зазначити: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Додати до позовної заяви та зазначити в позовній заяві докази, що підтверджують ту обставину, що ОСОБА_3 , заповіла все своє майно, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ще й ОСОБА_5 , яка спадщину після смерті матері не прийняла, відповідно до вимог ЦК УРСР 1963 року, та не оформила за собою право власності на вказану у заповіті частину житлового будинку; власника 1/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та його волі щодо передачі майна у володіння ОСОБА_1 , та остання не знала і не могла знати про те, що володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Позивачу необхідно визначитись з належним відповідачем.
Враховуючи викладене, згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину будинку в порядку набувальної давності, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:О. В. Разгуляєва