Справа № 357/13685/23
3/357/6343/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Головного Управління Національної поліції в Київській області Білоцерківського районного управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зараеєстрованого: АДРЕСА_2 , ІНП: НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого на підставі ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 935708 від 27.10.2023, 29.09.2023 за адресою: АДРЕСА_3 грн. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини гр. ОСОБА_3 , а саме словесно її ображав та погрожував завдати шкоди психологічному здоров'ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду пояснив, що того дня в квартирі колишньої дружини його не було, зазначив, що перебував на роботі, даний факт можуть підтвердити особи в яких він працював, крім того вказав, що що його колишня дружина ОСОБА_3 на нього намовляє, оскільки в них вирішується питання в судовому засіданні, в цивільному судочинстві, стосовно визначення часу спілкування з дітьми, просив складений відносно нього протокол закрити.
Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 29.09.2023 іі колишній чоловік ОСОБА_1 прийшов до неї додому, хотів побачитись з дітьми, стукав в двері, та погрожував розстріляти всіх, це все відбувається постійно, колишній чоловік знущається з неї та вчиняє насильство психологічного характеру, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила наступне, що ОСОБА_1 її колишній зять, 29.09.2023 прийшов за адресої іі проживання, хотів побачитись з дітьми, гучно стукав в двері, погрожував всіх пристрелити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 935708 від 27.10.2023; листом від 09.10.2023 року про передачу матеріалу до іншого підрозділу для проведення перевірки, заявою ОСОБА_3 в якій остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 оскільки останній відносно неї постійно вчиняє психологічне насильство та погрожує розстріляти, заявою ОСОБА_4 , яка також просить притягнути до відповідальності її колишнього зять, оскільки останній веде себе неадекватно та вчиняє відносно неї та її доньки ОСОБА_3 психологічне насильство, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство в сім'ї, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, приходжу до висновку, що останнього потрібно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
З урахуванням викладеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена повністю.
Як визначено ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідності ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, позицію потерпілої, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_5 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останньою не надані.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.173-2, ст.283, 284 КУпАП України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят гривень) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО