П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/20193/23
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Дата і місце ухвалення 10.10.2023р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
за участю секретаря - Челак Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 28.07.2023 р. №99-дс; поновлення на посаді головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці; стягнення з Одеської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вказував на те, що відмовляючи у задоволенні позову і підтверджуючи правомірність висновків відповідача, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби слугувало неналежне виконання його основних обов'язків, і як наслідок вилучення у нього коштів. Суд вказав, що позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Апелянт зазначає, що фактично суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача правомірно звільнили з займаної посади за неналежне виконання його основних обов'язків, порушення Присяги державного службовця, Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668, у зв'язку з вилученням у нього в сумці його особистих грошових коштів.
В свою чергу, на думку апелянта, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Натомість, як зазначає апелянт, в матеріалах дисциплінарної справи стосовно позивача не вказано, які конкретно протиправні дії або бездіяльність були допущені позивачем, їх суть, зміст, наслідки негативного характеру, а посилання на загальний перелік обов'язків без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Крім того апелянт зазначив, що жодна норма права, у тому числі Закон України «Про державну службу», контракт про проходження державної служби від 19.08.2022р. №1284, Кодекс та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджений наказом Державної митної служби України від 02.09.2021р. №668, Присяга державного службовця взагалі не містять у собі вимог, щодо заборони державному службовцю при виконанні своїх посадових обов'язків мати при собі грошові кошти, чи можливості їх наявності у працівників чи відвідувачів в приміщеннях органів Держмитслужби, як і не містять обов'язку у головного державного інспектора митного поста «Орлівка» щодо недопущення наявності такого чи яка б передбачала персональну відповідальність за відповідність приміщень митного поста на відсутність будь-яких коштів.
Апелянт вказав, що грошові кошти, які були виявлені в кабінеті з табличкою «Єдиний офіс» митного поста «Орлівка» у сумці ОСОБА_1 є особистими коштами позивача, який їх не приховував, особисто повідомив працівників правоохоронного органу про їх наявність, а матеріали даної судової справи не містять у собі будь-які відомості, що б визначали належність зазначених аркушів паперу до засобів вчинення правопорушень чи замаху на них, або якусь причетність до відповідних протиправних дій.
Крім того, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано, що при прийнятті оскаржуваного наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » від 28.07.2023р. №99-дс відповідачем порушені строки притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» передбачає можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності, якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку.
Апелянт вважає, що про обставини, які слугували підставою для звільнення позивача з займаної посади (виявлення Територіальним управлінням ДБР у місті Миколаєві аркушів паперу, ззовні схожих на валюту 04.01.2023р.) відповідач був обізнаний з початку січня 2023 року, однак оскаржуваний наказ датований 28.07.2023р., тобто прийнятий зі спливом шестимісячного строку, передбаченого ч. З ст. 65 Закону України «Про державну службу».
З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в митних органах з 2007 року.
Наказом Одеської митниці від 19.08.2022р. №793-о ОСОБА_1 призначено з укладанням контракту про проходження державної служби 19.08.2022 року на посаду головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці, в порядку переведення з Харківської митниці.
19.08.2022 року Одеською митницею з ОСОБА_1 укладено Контракт №1284 про проходження державної служби зі строком дії по 18.08.2023 року.
20.01.2023 року Одеською митницею прийнято наказ № 14 «Про проведення перевірки з окремих питань (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Одеської митниці від 10.03.2023 року № 97, від 10.05.2023 року № 209), згідно якого проведено перевірку з окремих питань на предмет дотримання посадовими особами митного поста «Орлівка» Одеської митниці норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов'язків, визначених у Положенні про митний пост «Орлівка» Одеської митниці, посадових інструкціях та контракті про проходження служби.
07.07.2023 року за результатом проведеної перевірки складено Акт про результати перевірки з окремих питань, у висновках якого комісія дійшла висновку, що внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків, вимог Контракту про проходження державної служби № 1284 від 19.08.2022 року головним державним інспектором митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 порушено п.п. 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3 наказу № 668, що у свою чергу призвело до порушення вимог п. 1, 2, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим було рекомендовано порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
14.07.2023 року Одеською митницею прийнято наказ № 930дс «Про порушення дисциплінарного провадження», згідно якого вирішено порушити дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 та утворити дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 .
Вказаний наказ прийнято у відповідності до положень статей 64, 68, 69 та 71 Закону України «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 07.07.2023 року № 7.10-25/342
За результатами дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією 21.07.2023 року підготовлено подання № 7.10-25/362, у якому комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , внаслідок неналежного виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1,2 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 5 та 10 Контракту №1284, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, підпункту 4.3. Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року №668, порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби.
У зв'язку з вказаним дисциплінарною комісію викладено пропозицію застосувати до головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Зі змісту подання вбачається, що відповідно до доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 20.01.2023 №7.10-25/16 отримано оперативну інформацію з приводу того, що працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000391, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 09.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.
У ході проведення слідчих дій, працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві в приміщенні митного поста «Орлівка» Одеської митниці було виявлено:
1) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту долари США у кількості 2-х купюр, номіналом по 20 доларів США, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту України гривня, купюра номіналом 200 гривень 1 шт. купюра номіналом 100 гривень 1 штука, які було виявлено біля кабінету №8 під кришкою батареї опалювання та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет № 52050115;
2) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту євро у кількості 5 купюр, номіналом по 20 євро, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту України, у кількості 6 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 6 штук, номіналом 100 гривень, у кількості 5 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 1 шт., номіналом 20 гривень, у кількості 1 шт., номіналом 5 гривень та аркуш паперу ззовні схожий на національну валюту Республіки Молдова, номіналом 1, у кількості 1 шт., які було виявлено в приміщені туалетів та у одному з туалетів під умивальником та було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №S2049450;
3) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 15 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 8 штук, номіналом 100 гривень, у кількості 5 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 10 штук, номіналом 20 гривень, аркуші паперу зовні схожі на національну валюту євро, у кількості 1 штука, номінал 10 євро, та аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 20 доларів, які було виявлено в кабінеті №4 за шафою на підлозі та було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009274;
4) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 1 штук, номіналом 1000 гривень, у кількості 38 штук, номіналом 500 гривень, у кількості 20 штук, номіналом 200 гривень, які згорнуті в білий аркуш паперу формату А-4; а також аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 113 штук, номіналом 100 гривень, які також були згорнуті в білий аркуш паперу формату А-4, які було виявлено в кабінеті №6 біля робочого столу ОСОБА_3 , в сумці та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009273;
5) аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 5 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 9 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту євро, у кількості 2 штук, номіналом 5 євро, аркушу паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 50 доларів; а також аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, кількості 1 штук, номіналом 1000 гривень, у кількості 13 штук, номіналом 500 гривень, у кількості 10 штук, номіналам 200 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуш паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 100 доларів, які було виявлено в кабінеті з табличкою «Єдиний офіс» митного поста «Орлівка» у сумці ОСОБА_1 та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет № В2009274.
Заступником начальника митного поста «Орлівка» ОСОБА_4 службовою запискою від 05.01.2023 №7.10-28.13/47 було повідомлено відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, відділ з питань запобігання та протидії корупції Одеської митниці та відділ чергових Одеської митниці про проведення освідування особи та обшуку у всіх кабінетах митного поста «Орлівка» Одеської митниці.
Зі змісту службової записки вбачається, що 04.01.2023 під час проведення слідчих дій:
1) вилучено кошти у: - головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_3 ; - головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 ;
2) в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві затримано старшого державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_5 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, за передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.
Керуючись положеннями Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок у Державній митній службі України, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.01.2020 № 15, Комісією №14 у відділі технічних засобів митного контролю Одеської митниці було здійснено перегляд відеоматеріалу за період проведення слідчих дій працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві дій 04.01.2023 на митному посту «Орлівка» Одеської митниці.
З відеоматеріалу встановлено, що 04.01.2023 під час проведення слідчих дій головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_6 дістав кошти з власної кишені та сховав під кришкою батареї опалювання.
Щодо коштів, які було виявлено в кабінеті з табличкою «Єдиний офіс» митного поста «Орлівка» у сумці ОСОБА_1 та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009274, у своїх письмових поясненнях від 05.06.2023, головний державний інспектор митного поста «Орлівка» Одеської митниці Шуляк С.І. зазначив, що кошти, які було вилучено протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009274, це його особисті кошти, які було взято з особистих збережень із дому для відправлення їх сину, який навчається за кордоном.
У поданні зазначено, що під час співбесіди з членами Комісії №14, ОСОБА_1 підтвердив, що наданні письмові пояснення від 05.06.2023 відповідають дійсності, проте будь-яких підтверджуючих документів чи інструкції з проведення касових операцій останнім надано не було.
У ході проведення перевірки з окремих питань, Комісією № 14 було здійснено моніторинг засобів масової інформації, за результатом якого встановлено факт затримання ОСОБА_5 .
У багатьох інтернет-ресурсах зазначається, що «за оперативними даними, митники брали гроші з усіх, хто перевозив товари через кордон. Це підтверджують й обшуки адмінбудівлі митного поста «Орлівка». Працівники ДБР виявили схованки грошей співробітників митниці. Інспектори лише за декілька годин зміни встигли «заробити» понад 65 тисяч гривень. Гроші спритники ховали під плінтусами, у комп'ютерній техніці, обігрівачах, макулатурі та навіть у туалеті».
У поданні зазначено, що вказані факти, про які вказано в ЗМІ викликали суспільний резонанс та призводять до приниження авторитету державного органу Одеської митниці та Державної митної служби України в цілому, а також призвели до репутаційних втрат з огляду на рівень посад, які займають ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , підриву довіри до Одеської митниці, як органу публічної влади.
Комісією №14 встановлено, що згідно відомостей Особової картки державного службовця Одеської митниці, ОСОБА_1 склав Присягу державного службовця 21.12.2007 року.
Аналізуючи текст Присяги державного службовця, складеної ОСОБА_1 , Комісія №14 зауважила, що вступаючи на державну службу, він свідомо взяв на себе відповідальність за забезпечення ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання своїх посадових обов'язків.
Як зазначено Комісією, його поведінка, як державного службовця має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина. Державний службовець повинен дбати про позитивний імідж та авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім'ям та статусом.
При цьому, Комісія №14 звернула увагу, що згідно із текстом Присяги та на основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службоводисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт її порушення, а складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.
Комісія вказала, що наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 затверджено Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі-Наказ № 668), якими визначені загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов'язків та в інших, передбачених цим Кодексом випадках.
За наслідком проведення дисциплінарного провадження Комісія №14 дійшла висновку, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов'язків не дотримувався вимог Наказу №668, а саме порушення правил етичної поведінки останніми, негативно вплинуло на авторитет та репутацію Одеської митниці та Держмитслужби в цілому.
У ході проведення перевірки, Комісією №14 встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ними своїх обов'язків.
Комісія №14 встановила, що проступки з боку ОСОБА_1 призвели до неповаги прав, свобод і законних інтересів їх колег, а також честі держави та державного органу в цілому.
Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, що призвело до порушення Присяги державного службовця.
Комісія також вказала на те, що у своїх поясненнях, наданих дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 зазначив, що кошти, які було виявлено в кабінеті з табличною «Єдиний офіс» митного поста «Орлівка» у його сумці та в подальшому було вилучено Протоколом обшуку від 04.01.2023 та запаковано у сейф-пакет №В2009274, це його особисті кошти, які було взято з особистих збережень із дому для відправлення їх сину, який навчається за кордоном.
У Поданні зазначено, що надані ОСОБА_1 роздруківки копій документів жодним чином не підтверджують джерела походження грошових коштів, які були виявлені та вилучені під час слідчих дій, а також необхідності зберігання їх на робочому місці. Документи долучені до дисциплінарної справи, однак не враховувались дисциплінарною комісією під час прийняття рішення.
Таким чином, згідно наданих пояснень ОСОБА_1 , комісія дійшла висновку, що останній свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку не усвідомив та не визнав.
За висновками дисциплінарної комісії вищезазначене свідчить про порушення Присяги державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов'язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»), тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.
Також у при складенні подання Комісією враховано позитивну службову характеристику ОСОБА_1 та інформацію щодо відсутності у державного службовця дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарною комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу», враховано в якості обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 попередню бездоганну поведінку та відсутність дисциплінарних стягнень.
Дисциплінарною комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу» обставин, що обтяжують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
На підставі подення дисциплінарної комісії від 21.07.2023 року Одеською митницею прийнято наказ від 28.07.2023 року № 99-дс, яким за неналежне виконання основних обов'язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктів 5, 10 Контракту №1284, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3. Кодексу та Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року №668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов'язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, головного державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби, припинено державну службу ОСОБА_1 та розірвано контракт про проходження державної служби №1284, укладений 19.08.2022 року.
Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач оскаржив його до суду першої інстанції, посилаючись на його протиправність.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
За положеннями ч. 1 та 2 ст. 1 Закону № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за положеннями ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Види дисциплінарних стягнень визначені у статті 66 Закону № 889-VIII. Так, за положеннями ч. 1 цієї статті до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 5 статті 66 Закону № 889-VIII передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Статтею 68 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження), зокрема, суб'єктом призначення.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Згідно ч. 10 ст.69 Закону № 889-VIII, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч. 11 ст. 69 Закону № 889-VIII).
Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 71 Закону № 889-VIII).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити, зокрема, пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень, пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно положень частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).
Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби став висновок про неналежне виконання позивачем основних обов'язків державного службовця, Правил етичної поведінки працівника Державної митної служби та порушення Присяги державного службовця.
Так, згідно пунктів 1, 2, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 затверджені Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Наказ № 668).
Положеннями п.п. 3.1.1, 3.1.3 Наказу № 668 передбачено, що працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані: неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п. п. 3.1.1); неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п. п. 3.1.3).
Згідно п.п. 3.12 Наказу № 668, працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до п.п. 4.3 Наказу № 668 працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.
Пунктом 5 Контракту №1284, укладеного з позивачем, передбачено, що особа відповідно до зазначеного контракту зобов'язується виконувати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, протягом строку дії контракту, а саме, зокрема: дотримуватися законодавства (у тому числі, антикорупційного) розпорядчих актів Держмитслужби та Митниці під час виконання службових обов'язків, додержання службової дисципліни, етики поведінки державного службовця; виконувати доручення, наданих керівником Митниці та Митного поста.
Згідно з п. 10 Контракту №1284, особа зобов'язана, зокрема, виконувати обов'язки, визначені у Законі України «Про державну службу» та відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови зазначеного контракту.
У частині першій статті 36 Закону №889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки".
Аналізуючи зміст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічне розуміння змісту поняття «порушення присяги», зокрема, в постановах від 04.04.2018 у справі № 826/6646/16, від 27.11.2019 у справі №815/4824/13-а, від 17.04.2020 у справі №826/8164/16, від 31.08.2022 у справі №826/8773/18 та інших.
Як висновується з аналізу Закону №889-VIII, законодавець висуває підвищені вимоги до державного службовця, що пов'язано зі спрямованістю діяльності державного службовця на служіння суспільству. У свою чергу, неналежне виконання державним службовцем основних обов'язків державного службовця, порушення Присяги, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати не вчиняти дій, які підривають авторитет державного органу в якому він працює чи носять корисливий або протиправний характер.
Звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків.
Колегією суддів встановлено, що позивача було звільнено зі служби на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII за порушення Присяги державного службовця.
Суд першої інстанції вірно встановив, що висновок дисциплінарної комісії про порушення позивачем Присяги державного службовця ґрунтуються на відомостях щодо події, яка відбулась 04.01.2023 року за участю ТУ ДБР у місті Миколаєві, в ході якої, зокрема, у сумці позивача на робочому місці при виконанні ним службових обов'язків були виявлені аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, у кількості 5 штук, номіналом 200 гривень, у кількості 9 штук, номіналом 50 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту євро, у кількості 2 штук, номіналом 5 євро, аркушу паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 50 доларів; а також аркуші паперу ззовні схожі на національну валюту України, кількості 1 штук, номіналом 1000 гривень, у кількості 13 штук, номіналом 500 гривень, у кількості 10 штук, номіналам 200 гривень, у кількості 7 штук, номіналом 100 гривень, аркуш паперу ззовні схожі на національну валюту долар США, у кількості 1 штука, номіналом 100 доларів.
Крім того встановлено, що в ході проведення вказаних заходів працівниками ТУ ДБР у місті Миколаєві було затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України старшого державного інспектора митного поста «Орлівка» Одеської митниці ОСОБА_5 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, за передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України.
У наданих дисциплінарній комісії поясненнях ОСОБА_1 вказав на те, що вказані грошові кошти він не приховував та пояснив, що вони призначались для пересилання сину і були взяті з собою на роботу, оскільки дружина перебувала за кордоном, а позивач мешкає в орендованому житлі.
Позивачем було долучено до матеріалів дисциплінарної справи пояснення своєї дружини щодо походження виявлених коштів від 28.06.2023 року, в яких остання вказувала на те, що кошти, які знаходились у ОСОБА_1 були отримані нею на території Польщі, де вона знаходилась з березня 2023 року по вересень 2023 року включно у зв'язку з воєнними діями в Україні. В якості підтверджуючих документів походження цих грошових коштів дружиною позивача були надані виписка з банківського рахунку, відкритому на її ім'я в польському банку, податкова декларація, зареєстрована в Польщі.
Також позивач надав дисциплінарній комісії, а також до суду, довідку про розмір отриманого доходу ОСОБА_9 (дружини).
Суд першої інстанції критично оцінив надані позивачем пояснення та докази, вказуючи на те, що надана роздруківка з рахунку дружини позивача не є достеменним підтвердженням походження коштів, виявлених в сумці ОСОБА_1 під час проведення слідчих дій 04.01.2023 року.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що грошові кошти були наявні готівкою на робочому місці позивача, при тому, що його дружина перебувала за кордоном, а докази переводу таких грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 та проведення операції по зняттю готівки в матеріалах дисциплінарного провадження та адміністративного справи відсутні, позивачем вказані обставини не пояснено.
Колегія суддів також зазначає, що враховуючи той факт, що у позивача були виявлені грошові кошти різного номіналу та різних національних валют, за відсутності доказів переведення таких коштів з рахунку дружини позивача на рахунок ОСОБА_1 , доказів зняття таких коштів з рахунку позивачем, пояснень щодо наявності перешкод у здійсненні оплати навчання сина безпосередньо дружиною, колегія суддів також критично відноситься до пояснень позивача та наданих доказів з приводу походження грошових коштів, виявлених у нього під час проведення слідчих дій співробітниками ДБР у місті Миколаєві.
За встановлених обставин, зважаючи на відсутність у позивача належних доказів походження грошових коштів, виявлених у нього на робочому місці, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем основних обов'язків державного службовця та Присяги державного службовця в частині сумлінного виконання своїх обов'язків, неухильного додержання вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», вимоги дбати про авторитет державної служби.
Крім того суд першої інстанції також встановив, що інформація про відповідну подію (яка була предметом дослідження дисциплінарною комісією) мала широке висвітлення в різних інформаційних ресурсах, зокрема, але не виключно на сторінках мережі Інтернет за посиланнями: https://od.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=325445 (Одеська обласна прокуратура), https://dumskaya.net/news/pryatali-dengi-pod-plintusami-v-kompyuterah-obog-171919/ (інтернет видання «Думська», ІНФОРМАЦІЯ_1 (видання «Українська правда»), https://info-one.ua/2023/01/05/bez-vzyatok-ne-propuskali-dazhe-generatory-dengi-pryatali-v-tualete-gbr-zayavilo-o-razoblachenii-shemy-poborov-na-odesskoj-tamozhne/ (видання «Перший інформаційний»).
З огляду на все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, підриває авторитет митниці та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Посилання апелянта на те, що протиправність поведінки має полягати саме у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства, а також у порушенні чи невиконанні наказів, розпоряджень власника чи уповноваженого ним органу колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що позивача було притягнуто до відповідальності не за порушення трудової дисципліни, а за порушення Присяги державного службовця, яке є самостійним складом дисциплінарного проступку.
Дисциплінарною комісією у поданні викладено обставини, за яких вона дійшла висновку про порушення позивачем Присяги, що виразились у неналежному та несумлінному виконання основних обов'язків державного службовця.
Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду про правомірність оскаржуваного наказу про звільнення позивача та відсутність підстав для його скасування, як і стягнення з Одеської митниці на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Посилання апелянта на порушення відповідачем строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне:
На думку позивача відповідачем порушено шестимісячний строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності, з огляду на те, що про вчинення дисциплінарного проступку, на думку позивача, стало відомо Одеській митниці на початку січня 2023 року (05.01.2023 року - з дати службової записки заступника начальника митного поста «Орлівка», тоді як самі події відбувались 04.01.2023 року.
Судом встановлено, що дійсно, події, які описані у подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відбувались 04.01.2023 року. В свою чергу після того як митниці стало відомо про зазначені події, на підставі доповідної записки відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці від 09.01.2023 року №7.10-25/1 було видано наказ від 20.01.2023 року №14 про проведення відповідної перевірки дотримання посадовими особами митного поста «Орлівка» Одеської митниці норм чинного законодавства України та нормативно-правових актів під час виконання своїх посадових обов'язків, визначених у Положенні про митний пост «Орлівка» Одеської митниці, посадових інструкціях та контракті про проходження служби з 20.01.2023 по 06.07.2023 року.
Саме за наслідком проведення вказаної перевірки, яка оформлена актом від 07.07.2023 року, з'ясування обставин події, після отримання пояснень позивача, Одеською митницею було виявлено порушення позивачем вимог нормативно-правових актів в частині належного виконання основних обов'язків державного службовця, що і стало в подальшому підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що саме з часу складення акта перевірки керівник державної служби, який призначив таку перевірку мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку позивачем, і саме з цього часу слід обчислювати шестимісячний строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Наявність доповідної записки начальника митного поста «Орлівка», з датою якої позивач пов'язує відлік строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не змінює вказаних висновків суду першої інстанції, оскільки вказана доповідна записка засвідчує лише факт повідомлення про обставини події за участю позивача та не свідчить про безпосереднє встановлення факту допущення дисицплінарного проступку.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 10.10.2023 року, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08.12.2023 року.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук