ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 607/15273/23 пров. № А/857/19220/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2023 року у справі №607/15273/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції - Кунець Н.Р, час ухвалення - 09:31 год., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту - 10.10.2023),-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Молень Р.Б. звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якій просить: визнати незаконною та скасувати постанову № 645/07-04 про накладення адміністративного стягнення від 04.08.2023 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою №645/07-04 від 04.08.2023 про накладення адміністративного стягнення, яка винесена в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Цвігун Р.Д., його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 163-15 КУпАП.
Зокрема йому ставиться у провину порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022.
Разом з тим, позивач вказує, що інкримінованого йому адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 163-15 КУпАП він не вчиняв, а наявні у матеріалах справи докази прямо чи опосередковано не підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Так, у відповідності до Постанови КМУ №894 від 29.07.2027 за місцем здійснення ним господарської діяльності - у стоматології за адресою: АДРЕСА_1 , ним забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ним товари (надані послуги), а саме у стоматології застосовується електронний платіжний засіб - термінал.
Позивач зазначає, що у письмових поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, він вказав, що 27.07.2023 з метою забезпечення для працівника ДПС можливості розрахуватись банківською картою здійснено спробу ввімкнути термінал і провести оплату, однак з технічних причин він не вмикався, що також підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , проте такі письмові пояснення свідка не враховані органом, що розглянув справу.
Вказані обставини на думку позивача є об'єктивною перешкодою у застосуванні електронного платіжного засобу та не залежали від його особистого волевиявлення, а тому не можуть вважатись порушенням вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 163-15 КУпАП, не доведено наявними у справі доказами поза розумним сумнівом, а тому просить суд позов задовольнити, скасувати спірну постанову та закрити провадження у справі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Постанову №645/07-04 про накладення адміністративного стягнення від 04.08.2023 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. скасовано. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-15 КУпАП закрито. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі. Зокрема апелянт вказує на те, що постановою КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» відповідно до ч. 29 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Кабінет Міністрів України постановлено, що з 01.01 2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Наведена норма Постанови №894 є імперативною, тобто такою, що категорично визначає спосіб та межі її застосування, не допускає жодних відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єкта (прямо вказує правило поведінки); є безальтернативною для сторін, тобто такою, що не встановлює можливості для самостійного визначення обсягу прав та обов'язків в окремих випадках (не передбачає свободи вибору поведінки суб'єкта господарювання). З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02.08.2023 (номер запису 2006460010001025902), перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску з 17.05.2013. Основний вид діяльності підприємства за КВЕД 86.23 Стоматологічна практика (основний), 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
25.07.2023 заступником начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України Мельник М. з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, керуючись підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, видано наказ № 1178-п про проведення з 25.07.2023 фактичної перевірки сучасної стоматології ОСОБА_3 , за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за період діяльності відповідно до статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI з 01.07.2023 по дату закінчення перевірки, тривалістю не більше 10 діб.
Також, 25.07.2023 головним державним інспекторам Головного управління ДПС у Тернопільській області Міщуку П.Я. та ОСОБА_4 видано направлення №2101/07- 04, №2102/07- 04 на перевірку сучасної стоматології Михайлюка, за адресою провадження діяльності: вул. Протасевича, 6, м. Тернопіль, тривалістю 10 діб.
Згідно з актом перевірки щодо дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв №6100/19-00-0704/ НОМЕР_1 від 27.07.2023, під час перевірки ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме, стоматологічного кабінету, що розташований за адресою АДРЕСА_1 встановлено, порушення в тому числі і п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022.
Із змісту акту вбачається, що в ході перевірки стоматологічного кабінету, встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність з надання стоматологічних послуг ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок 2 група). Розрахункові операції здійснюються у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжного електронного засобу) при наданні послуг. Проведеною перевіркою встановлено порушення порядку проведення розрахунків, з поміж іншого і не забезпечено можливість здійснення розрахунків у безготівковій формі за допомогою електронного платіжного засобу, банківського терміналу за продані товари. Так, 27.07.2023 о 12:15 год. при продажі зубної щітки CURAPROX, за адресою АДРЕСА_1 , в стоматологічному кабінеті адміністратором ОСОБА_2 було відмовлено у проведенні (здійсненні) розрахунків у безготівковій формі за допомогою електронного платіжного засобу при продажі зубної щітки CURAPROX на суму 195,00 грн. Розрахунок в подальшому було проведено в готівковій формі.
Вказаний Акт №6100/19-00-0704/ НОМЕР_1 від 27.07.2023 ОСОБА_1 отримав 27.07.2023, що підтверджується його особистим підписом.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.07.2023, останній вказав, що 27.07.2023 працівник ДПС ОСОБА_5 увійшов в приміщення стоматології о 12 год. 30 хв. - 12 год. 37 хв. та забажав придбати засоби гігієни, а саме зубну щітку і бажав розрахуватись банківською карткою. Після спроби ввімкнути термінал і провести оплату він не вмикався із технічних причин, на що адміністратор отримала кошти в сумі 195 грн і провела їх через систему ПРРО (Сота Каса). Від моменту отримання коштів ОСОБА_5 одразу пред'явив службове посвідчення працівника ДПС і почав говорити, що він з перевіркою. Адміністратор, згідно своїх посадових обов'язків, одразу повідомила його, як керівника. За час поки він відпустив клієнта і підходив на рецепцію, вона провела платіж в систему ПРРО і на вимогу працівника переконатись чи проведено було платіж, надала таку квитанцію. В своїх діях порушення не вбачає. Змогу до усіх форм оплати їхнім пацієнтам вони надають.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 27.07.2023, вона працює адміністратором в стоматологічному кабінеті за адресою АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_1 27.07.2023 нею було продано зубну щітку по ціні 195 грн. Плату вона прийняла в готівковій формі, через систему ПРРО провела, квитанцію роздрукувала. На бажання оплатити терміналом, повідомила клієнта, що термінал тимчасово не працює (відповідну заяву в Приватбанк було надано).
Як слідує, із фіксального чеку ОНЛАЙН СОТА Каса №ФН 1188823295/ВН 1900, ФОП ОСОБА_1 27.07.2023 о 12 год. 25 хв. проведено розрахункову операцію на суду 195,00 грн за послуги стоматологічні та інші.
27.07.2023 головним державним інспектором Головного управління ДПС у Тернопільській області Мішуком П.Я. складено протокол №622/07-04 про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про вчинення правопорушення порядку проведення розрахунків, а саме, здійснення розрахунків без використання спеціальних платіжних засобів, чим порушено вимоги п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022 та п. 28 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги» від 30.06.2022 №1591-ІХ (із змінами та доповненнями) за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
У графі пояснення особи, яка притягається до відповідальності ФОП ОСОБА_1 зазначив: «Дані розрахунки в нас проводяться через систему ПРРО «Сота Каса», що і було зроблено на момент перевірки адміністратором і видано електронний чек. Термінал на момент перевірки не працював з технічних неполадок».
Вказаний протокол №622/07-04 про адміністративне правопорушення від 27.07.2023 ОСОБА_1 отримав 27.07.2023, що підтверджується його особистим підписом.
Постановою №645/07-04 від 04.08.2023 про накладення адміністративного стягнення, винесеною в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Цвігун Р.І., ФОП ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що розглянувши протокол від 27.07.2023 №622/07-04 і додані до нього матеріали справи про адміністративні правопорушення, акт фактичної перевірки №6100/19-00-0704/ НОМЕР_1 від 27.07.2023, щодо ФОП ОСОБА_1 , який працює у стоматології, за адресою АДРЕСА_1 встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків ( у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних за стосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» № 894 від 29.07.2022 року (із змінами та доповненнями).
Вказану постанову №645/07-04 від 04.08.2023 ОСОБА_1 отримав 04.08.2023, що підтверджується його особистим підписом.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕКОНОМІЧНІ ПРОГРАМИ» видано ФОП ОСОБА_1 ліцензію на використання комп'ютерної програми «СОТА», яка призначена для складання та здачі звітності до контролюючих органів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису, призначена для реєстрації розрахункових операцій програмним реєстратором розрахункових операцій при реалізації товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості реалізованих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу. Строк дії ліцензії визначається з моменту активації комп'ютерної програми «СОТА» і продовжується до закінчення оплаченого Ліцензіатом строку (терміну).
Згідно акту прийому - передачі №19391 від 11.11.2022, ТОВ «ЕКОНОМІЧНІ ПРОГРАМИ» здійснено поставку ФОП ОСОБА_1 програмної продукції у вигляді доступу до онлайн - сервісу «СОТА» на рік (Модуль «Сота Каса»), згідно рахунку №бн від 11.11.2022.
Як слідує із позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не погоджується з даною постановою та вважає її такою, що підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що постанова №645/07-04 від 04.08.2023 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відповідачем у порушення вимог ч. 2 ст. 283 КупАП, не викладено обставин правопорушення, установленого під час розгляду справи, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 163-15 КУпАП порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022, з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
За змістом п. 28 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги», торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Відповідно до ст. 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення зокрема: пов'язані порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За правилами пункту 80.1, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За правилами пункту 80.5, пункту 80.7, пункту 80.9, пункту 80.10 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Аналіз наведених правових норм показав, що реалізація контролюючим органом перевірочних дій провадиться згідно відповідного наказу керівника цього органу.
Право посадових осіб контролюючого органу на проведення фактичної перевірки виникає за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог податкового законодавства направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для прийняття керівником контролюючого органу рішення щодо організації перевірки. Водночас, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
При цьому, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов'язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.
Як слідує із наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України Мельник М. №1178-п від 25.07.2023 про проведення фактичної перевірки сучасної стоматології Михайлюка, за адресою провадження діяльності: АДРЕСА_1 , підставою для призначення фактичної перевірки зазначено, п.п. 80.2.2, 80.2.3, 80.2.7, п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Разом з тим, у вказаному наказі контролюючий орган формально послався лише на норми пункту 80.2 Податкового кодексу України, але не обґрунтував (не пояснив), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 4 Розділу 2 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 № 66, зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
За змістом ч. 1 ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у статті 9 КУпАП, обов'язковою ознакою складу правопорушення, у тому числі, передбачених ст. 163-15 КУпАП, є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно п. 6 Розділу 2 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566, за результатами розгляду справи посадова особа податкового органу виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, колегія суддів вважає, що вказаних вище вимог закону відповідачем виконано не було.
З диспозиції ст. 163-15 КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Як у протоколі про адміністративне правопорушення №622/07-04 від 27.07.2023 так і в оскаржуваній постанові №645/07-04 від 04.08.2023 відповідачем не викладено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , оскільки не вказано які саме протиправні дії були ним вчинені, що не узгоджується з положеннями ст. ст. 256, 283 КУпАП. Натомість відповідач обмежився лише посиланням на п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» №894 від 29.07.2022 та п. 28 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», не конкретизуючи при цьому дій, які вчинила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, на думку колегії суддів, у даному випадку зміст постанови №645/07-04 від 04.08.2023 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки відповідачем у порушення вимог ч. 2 ст. 283 КУпАП, не викладено обставин правопорушення, установленого під час розгляду справи, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, у тому розумінні, як викладено в постанові № 645/07-04 від 04.08.2023 про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
Разом з тим, відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови №645/07-04 про накладення адміністративного стягнення від 04.08.2023 є підставним.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2023 року у справі №607/15273/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді С. М. Кузьмич
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 07.12.2023